Справа №:755/17437/23
Провадження №: 2-а/755/302/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В. розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Осмульського Ігоря Михайловича про скасування постанови та визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Осмульського Ігоря Михайловича про скасування постанови та визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення.
13 липня 2023 року вказаний позов, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
Вивчивши матеріали поданої до суду позову та долученими до нього доказів на предмет дослідження вимог адміністративного судочинства, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 17 Закону «Про судоустрій і статус суддів» система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України. Відповідно до ст. 21 цього Закону місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
При пред'явленні позову позивачу необхідно визначити, до якого суду звернутися. Це питання вирішує інститут підсудності адміністративних справ.
Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.
На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло адміністративних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного адміністративного суду.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в загальному суді, до підсудності якого вона віднесена. Отже, можна зробити висновок, що правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 25 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначив свою адресу місця проживання: АДРЕСА_1 , відповідно до Договору найму (оренди) нерухомого майна укладеного 06 лютого 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Проте, відповідно до п. 4.1 Договору оренди житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , термін дії договору становив з 06 лютого 2021 року по 08 лютого 2022 року, позивачем не долучено доказів, що останній продовжив строк дії договору та/або уклав новий договір оренди житлового приміщення на території Дніпровського району міста Києва.
Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 громадянина України, місце реєстрації значиться: АДРЕСА_3 .
Згідно інформації, розміщеної на офіційного сайті Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в місті Києві знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9, а місце знаходження Департаменту патрульної поліції - м. Київ, вул. Федора Ернста буд. 3, що територіально відносяться до Солом'янського району міста Києва .
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Осмульського Ігоря Михайловича про скасування постанови та визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення, не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва, оскільки позивач та відповідачі не значяться в межах Дніпровського району міста Києва, тому наявні підстави передати справу для подальшого розгляду до Солом'янського районного суду міста Києва, за місцем знаходженням відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 5, 19, 20, 25, 29, 248 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції м. Києва Осмульського Ігоря Михайловича про скасування постанови та визнання недійсною постанови про накладення адміністративного стягнення, -передати за підсудністю до Солом'янського районного суду міста Києва, для подальшого розгляду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Суддя: