Справа № 752/10385/23
Провадження № 1-кс/752/8912/23
УХВАЛА
01 листопада 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання подане слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №42022100000000649 від 29.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 194 КК України про застосування підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 194 КК України запобіжного заходу у вигляді застави,-
ВСТАНОВИВ:
до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 із вимогою про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Київської міської прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
27.10.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за наступних обставин.
Стороною обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у тому, що, будучі директором технічним ТОВ «Астріум», у ході здійснення поставки 17.03.2023 комп'ютерного томографу Aquilion Lightning 32-зрізовий TSX-035A/7C (далі - КТ) в межах договору № 09/222-08/2022 від 10.08.2022 між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (ЄРДПОУ 42574629) (далі - ДП «МЗУ») та ТОВ «Астріум», шляхом зловживання службовим становищем, а саме шляхом використання своїх організаційно-розпорядчих функції, заволодів в умовах воєнного стану грошовими коштами ДП «МЗУ» у сумі 9 500 000 гривень, тобто в особливо великих розмірах, організувавши поставку комплекту КТ, який не може використовуватись та функціонувати за призначенням.
Крім того, у клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави:
- наявність достатніх підстав вважати, що злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна;
- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При визначенні розміру застави слідчий керувався тяжкістю та специфікою злочинів, розміром завданих збитків.
Прокурор клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За твердженням прокурора, застосування до підозрюваного запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов'язків.
Розмір застави, визначений у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням майнового стану підозрюваного та розміру збитків, не є непомірним для останнього.
Підозрюваний та захисник заперечили проти клопотання. Зазначили, що розмір застави, який просить застосувати орган досудового розслідування є завідомо непомірним для підозрюваного.
В обґрунтування заперечень сторона захисту, зазначила про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а ризики зазначені стороною обвинувачення нічим не підтверджені. Обставини наведені в обґрунтування наявності ризиків захисники вважають також надуманими та не підтвердженими достатніми доказами.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Обгрунтваність підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України обґрунтовується сукупністю належних і допустимих доказів, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме:
-наказом № 73-К-П від 12.03.2021 про призначення ОСОБА_4 на посаду Директора технічного ТОВ «Астріум» та посадовою інструкцією;
-договором № 09/222-08/2022 від 10.08.2022 між ДП «МЗУ» та ТОВ «Астріум» на постачання 7 комплектів КТ, загальною вартістю 66,5 млн. грн.;
-випискою від 23.09.2022 за рахунком ДП «МЗУ», відповідно до якої ТОВ «Астріум» перераховано 66,5 млн. грн.;
-протоколом за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.04.2023, а саме записом телефонної розмови ОСОБА_4 від 06.03.2023 12 год. 29 хв. 12 сек. з ОСОБА_8 ;
-видатковою накладною № 25 від 17.03.2023 від ТОВ «Астріум» на ДП «МЗУ»;
-видатковою накладною №20398 від 17.03.2023 від ДП «МЗУ» на КНП КОР «Київська обласна лікарня»;
-актом контролю кількості, комплектності та Якості Товару від 17.03.2023;
-протоколом обшуку будівлі КНП КОР «Київська обласна лікарня», за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 49, від 26.04.2023, у ході якого в коробці від робочої станції HP Z4 G4, серійний номер CZC1437NZP виявлено робочу станцію HP Z600 WORKSTATION, серійний номер 2UA04908F4;
-висновком експерта № 208/23 від 13.07.2023, відповідно до якого робоча станція HP Z600 WORKSTATION, серійний номер 2UA04908F4, є технічно несправною;
-заявою ДП «МЗУ» № 02/5959-10/2023 від 06.10.2023 та актом №02/23 від 05.10.2023.
Досліджені докази дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.
Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: підозрюваний, ураховуючи службові повноваження та характер інкримінованих дій, пов'язаних з підміною товару, в ТОВ «Астріум», може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, що можуть бути прихованими за місцем роботи останнього;
3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: підозрюваний у подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб може незаконно впливати на осіб, які вже були та будуть допитані у процесуальному статусі свідків у цьому кримінальному провадженні;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності за майновий корисливий злочин ОСОБА_4 може вчинити ряд інших злочинів, зокрема, останній може самостійно або з використанням третіх осіб підробити офіційні документи або ж створити неіснуючі для побудови хибної версії подій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Так злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного,який на думку слідчого судді, буде достатньо для переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.
Отже тяжкість можливого покарання, у сукупності із розміром шкоди та майновим станом підозрюваного дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та суду.
Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень.
Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику знищення, спотворення та приховання доказів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому зазначені ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні цього клопотання.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, які стосуються відомостей, що характеризують особу ОСОБА_4 .
Проте з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 характеру та обставин справи, розміру шкоди, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м'яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов'язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
За таких підстав клопотання слідчого за погодженням прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному заставу в розмірі не меншому ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 заставу у розмірі, а саме: 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень.
За наведених вище обставин клопотання слідчого погоджене прокурором про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
клопотання подане слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження №42022100000000649 від 29.12.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 194 КК України про застосування підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 194 КК України запобіжного заходу у вигляді застави,- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022 року за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, суду
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зз працівниками та службовими особами ТОВ «Астріум», а також свідками у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022 року: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за реквізитами:
ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; UA128201720355259002001012089 ; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
Термін дії, покладених слідчим суддею обов'язків визначити до 29 грудня 2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42022100000000649 від 29.12.2022 року .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1