Справа № 752/18078/23
Провадження №: 1-кп/752/2051/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12023100010002222, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , українки, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Берегуйфалу Закарпатської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка має на утриманні неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
ОСОБА_6 , українки, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Берегово Закарпатської області, основне місце мешкання: АДРЕСА_1 , непрацевлаштованої, раніше судимої за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільненням від відбування покарання з установленням іспитового строку, тривалістю 1 рік а 6 місяців;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2023 близько 15:45 ОСОБА_7 перебувала з раніше добре знайомою їй ОСОБА_6 у м. Києві поблизу Деміївської площі та будівлі Центрального автовокзалу, де вони побачили незнайому їм до цього ОСОБА_10 , що прямувала у власних справах з рюкзаком на спині. У цей момент у обвинуваченої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групи осіб, тобто у співучасті з обвинуваченою ОСОБА_6 .
Реалізуючи цей умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, вступивши у попередню змову з ОСОБА_6 щодо вчинення кримінального правопорушення групою осіб, будучи об'єднаними єдиним умислом, діючи як співвиконавці спільно між собою, попрямували у підземний перехід за ОСОБА_10 , яка несла на спині рюкзак чорного кольору.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_7 непомітно для ОСОБА_10 відчинила її рюкзак та звідти з одного з відділень таємно викрала маленьку сумочку - клатч, що належить потерпілій, проте не несе матеріальної цінності для останньої, в якому містилися наступні належні ОСОБА_10 речі:
- мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi Note 64 GB ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 , вартість якого становить 2 574,75 грн;
- грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, 300,00 доларів США, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило 10 970,58 грн, 3 215,00 норвезьких крон, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило11 633,80 грн;
офіційний документи (банківська картка іноземного банку № НОМЕР_4 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Після цього ОСОБА_7 передала ОСОБА_6 , а остання добровільно й усвідомлено узяла викрадені речі в руки, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, та поклала їх до фіолетової сумки (рюкзаку), який мала при собі.
Обставиною, яка не потребує доказуванню у цьому кримінальному провадженні є те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, що був затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ з подальшим продовження його строку в установленому законодавством порядку, і станом на час вчинення злочину воєнний стан діяв.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_7 завдала матеріальну шкоду (збитки) потерпілій ОСОБА_10 у загальній сумі 28 179,13 грн та вчинила тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
27.07.2023 близько 15:45 ОСОБА_6 перебувала з раніше добре знайомою їй ОСОБА_7 у м. Києві поблизу Деміївської площі та будівлі Центрального автовокзалу, де вони побачили незнайому їм до цього ОСОБА_10 , що прямувала у власних справах з рюкзаком на спині. У цей момент у обвинуваченої ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групи осіб, тобто у співучасті з обвинуваченою ОСОБА_7 .
Реалізуючи цей умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення групою осіб, будучи об'єднаними єдиним умислом, діючи як співвиконавці спільно між собою, попрямували у підземний перехід за ОСОБА_10 , яка несла на спині рюкзак чорного кольору.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_7 непомітно для ОСОБА_10 відчинила її рюкзак та звідти з одного з відділень таємно викрала маленьку сумочку - клатч, що належить потерпілій, проте не несе матеріальної цінності для останньої, в якому містилися наступні належні ОСОБА_10 речі:
- мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi Note 64 GB ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 , вартість якого становить 2 574,75 грн;
- грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, 300,00 доларів США, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило 10 970,58 грн, 3 215,00 норвезьких крон, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило11 633,80 грн;
офіційний документи (банківська картка іноземного банку № НОМЕР_4 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Після цього ОСОБА_7 передала ОСОБА_6 , а остання добровільно й усвідомлено узяла викрадені речі в руки, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, та поклала їх до фіолетової сумки (рюкзаку), який мала при собі, з метою звершити спільний злочинний умисел та завершити злочин.
Обставиною, яка не потребує доказуванню у цьому кримінальному провадженні є те, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, що був затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ з подальшим продовження його строку в установленому законодавством порядку, і станом на час вчинення злочину воєнний стан діяв.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 завдала матеріальну шкоду (збитки) потерпілій ОСОБА_10 у загальній сумі 28 179,13 грн та вчинила тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_7 винуватість в інкримінованому злочині визнала беззастережно і повністю та під час свого допиту надала показання і відповіді на запитання прокурора, захисника, суду, за змістом яких у вказані в обвинувальному акті дату, час і місце вона разом з ОСОБА_6 були у м. Києві неподалік бібліотеки та станції метрополітену. Там побачили невідому їм жінку (потерпілу ОСОБА_10 ), яка йшла до підземного пішохідного переходу на направлялася до бібліотеки, прослідували за нею. Вона ( ОСОБА_7 ) дістала у потерпілої з рюкзаку сумочку та відразу передала її своїй спільниці ОСОБА_6 . У свою чергу ОСОБА_6 сховала цю сумочку. На виході з підземного переходу їх упіймали оперативні співробітники поліції. У неї нічного не було виявлено і нічого не вилучалося. Викрадені речі поліція знайшла у ОСОБА_6 .
До цього злочинів у співучасті з ОСОБА_6 не вчиняла.
Як зазначила обвинувачена, злочин вона вчинила заради дітей, яких у неї четверо та онуків, яких має двійко.
Обвинувачена ОСОБА_6 винуватість в інкримінованому злочині визнала під час свого допиту в суді, тоді як попередньо заперечувала свою вину. Під час надання показань і відповідей на запитання прокурора, захисника, суду, зазначила, що 27.07.2023 разом з добре знайомою їй ОСОБА_7 у м. Києві в районі якоїсь станції метрополітену, описаної в обвинувальному акті (м. Київ знає погано), вони побачили незнайому їм жінку (потерпілу ОСОБА_10 ), яка йшла у підземному переході, пішли за нею. Її спільниця ОСОБА_7 витягнула з рюкзаку тієї жінки маленьку сумочку з речами - телефоном, грошима, паспортом та передала їй. Вона ж ( ОСОБА_6 ) сховала цю маленьку сумочку до свого рюкзака. Жінка не відчула і не побачила того, що сталося, пішла у невідомому напрямку. Їх же одразу спіймали правоохоронці на виході з підземного переходу. Що знаходилося у викраденій сумочці тієї жінки на момент вчинення злочину вона не знала, побачила при обшуку.
До цього злочинів у співучасті з ОСОБА_7 не вчиняла.
Як зазначила обвинувачена, злочин вона вчинила, бо погрубіє грошей на лікування.
Свідок ОСОБА_12 , який працює в Управлінні карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві, у ході свого допиту в суді пояснив, що 27.07.2023 на станції метрополітену "Деміївська" з колегами проводив відпрацювання кишенькових крадіжок. Помітив двох жінок ромської зовнішності, в яких упізнає обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , які йшли від закладу громадського харчування KFS у напрямку станції метрополітену "Деміївська" за дівчиною, яка прямувала підземним пішохідним переходом на незначній відстані від неї. Натовпу у підземці не було. У певний момент перевів фокус уваги на інші речі і всі жінки випади з поля зору. Далі помітив, що у дівчини, за якою йшли обвинувачені, розстібнутий рюкзак і вона пішла на вихід з підземного переходу в напрямку бібліотеки ім. Академіка Вернадського, а обвинувачені - на вихід в напрямку пам'ятнику воїнам-автомобілістам. Надалі побачив, що дівчина зупинилася, адже у неї перестала грати в навушниках музика. Вона стала знімати з себе рюкзак та виявила зникнення з рюкзаку маленької сумочки з телефоном, гаманцем, грошима. Він (свідок) передав цю інформацію колегам. У зв'язку з подією виклик поліції на лінію "102" зробила потерпіла та він. Оперативно-розшуковою діяльністю займається 6 років, фактів провокації у ситуації, яка сталася, не вбачає. Вважає, що обвинувачених на місці затримали правомірно, адже мала місце обґрунтована підозра про вчинення ними крадіжки й інших підозрілих осіб, які б могли бути причетними до зникнення у потерпілої цінностей і документів не бачив.
Свідок ОСОБА_13 , співробітник Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві, під час свого допиту в суді повідомив, що 27.07.2023 працював у складі оперативно-розшукової групи у Голосіївському районі м. Києва з колегою ОСОБА_14 і ОСОБА_18. Він та ОСОБА_14 знаходилися неподалік пам'ятника воїнам-автомобілістам. Йому зателефонував колега ОСОБА_15 і повідомив, що дві жінки ромської зовнішності вчинили крадіжку, а тому їх потрібно затримати. Побачивши двох описаних жінок, у яких свідок упізнав обвинувачених ОСОБА_6 , яка тримала при собі фіолетовий рюкзак, та ОСОБА_7 , підійшли до них, представилися, запитали, чи не мають вони речі, які їм не належать. Обвинувачена ОСОБА_6 (свідок вказав в залі суду на неї) повідомила, що має викрадені у жінки речі, які знаходяться в її рюкзаку, а саме: сумочку. Інша жінка - ОСОБА_7 мовчала. Обвинувачем було запропоновано залишитися на місці до приїзду слідчо-оперативної групи.
Свідок ОСОБА_16 , співробітник Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві, у ході свого допиту в судовому засіданні 29.09.2023 надав показання, подібні за змістом до показань його колег, зазначив, що орієнтовно два місяці тому з колегами працював у Голосіївському районі м. Києва на предмет попередження і розкриття крадіжок. Приблизно о 15-й чи 15:30 його колезі ОСОБА_17 надійшов телефонний виклик від колеги ОСОБА_18 , який сказав, що у підземному переході сталася крадіжка особами ромської зовнішності. Після цього, не пройшло і дві хвилини, які з підземного переходу біля них вийшли дві жінки, в яких свідок упізнав обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Свідок з колегою підійшли до них, показали службові посвідчення, запитали, чи не мають вони при собі речей, які їм не належать. Жінки помітно занервували та жінка, в якій свідок упізнав обвинувачену ОСОБА_6 , стала розповідати, що має такі речі - маленьку сумочку бежевого кольору, що лежить в її рюкзаку фіолетового кольору. Надалі було здійснено виклик на лінію "102" та на місце події викликано слідчу оперативну групу.
Показання свідків та обох обвинувачених узгоджуються між собою щодо часу, місця, обстановки кримінально-карного діяння, його послідовності.
Показання потерпілої ОСОБА_10 в ході судового розгляду не було заслухано, адже прокурор відмовився від її допиту, вказуючи на визнання обома обвинуваченими пред'явленого обвинувачення у повному обсязі, достатність доказів для встановлення події і складу злочину, відсутність самої потерпілої в суді та її непідготовленість до участі в судових засіданнях в режимі відеоконференц зв'язку, тоді як попередньо було з'ясовано, що ОСОБА_10 перебуває поза межами Києва та до суду не з'являтиметься.
Крім показань свідків та обвинувачених, вина ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується фактичними даними, які містяться у представлених стороною обвинувачення доказах, а саме: - витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023100010002222, відомості про яке внесені 27.07.2023 о 16:53 з наступною фабулою: "27.07.2023 о 15:45, перебуваючи у переході від автовокзалу за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу, з корисливою метою заволоділа гаманцем, що належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдавши матеріального збитку";
- рапорті оперативного чергового гарячої лінії "102", де вказується, що 27.07.2023 о 15:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.07.2023 о 15:55 за адресою: Голосіївський район, м. Київ, просп. Голосіївський, 3 10 хвилин тому в переході від автовокзалу з рюкзака витягли гаманець тряпчаний бежевий, в якому бав паспорт, закордонний паспорт, готівка 2 000,00 грн, банківські картки, телефон Сяомі з номером НОМЕР_3 . Підозрюється, що викрали особи ромської національності: жінка та підліток. Заявник ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 очікує біля бібліотеки Вернадського;
- рапорті оперативного уповноваженого ОПВ УКР ГУ НП у м. Києві ОСОБА_19 від 27.07.2023 про затримання двох осіб ромської зовнішності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час відпрацювання у складі оперативно-пошукової групи спільно з ОСОБА_12 на території Голосіївського району м. Києва за підозрою у вчиненні крадіжки особистих речей з рюкзака ОСОБА_10 ;
- заяві про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.07.2023, прийняту у ОСОБА_10 про те, що 27.07.2023 о 15:35 невстановлені особи жіночої статі ромської національності за адресою: АДРЕСА_2 в умовах воєнного стану таємно викрали майно, що їй належить;
- протоколі огляду місця події від 07.07.2023 з фото таблицею до нього, де місцем огляду є ділянка місцевості - підземний перехід, розташований поблизу станції метро "Деміївська" з описом напрямків виходу з нього на орієнтирів на місцевості (бібліотека ім.. Академіка Вернадського, пам'ятник воїнам-автомобілістам, заклад харчування та ін.);
- постанові про визнання потерпілим від 27.07.2023 (визнано ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );
- заяві потерпілої від 27.07.2023 щодо її згоди на проведення огляду належних їй речей;
- протоколі огляду речей від 27.07.2023 з фото таблицею до нього (опис рюкзаку Harvest та його вмісту);
- постанові про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 27.07.2023 (визнано мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi 7 ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, 300,00 доларів США, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило 10 970,58 грн, 3 215,00 норвезьких крон, що станом на 27.07.2023 за офіційним курсом Національного банку України становило 11 766,90 грн; банківська картка іноземного банку № НОМЕР_4 ; офіційні документи: закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), сумка;
- розписці ОСОБА_10 від 27.07.2023 про отримання від слідчого особистих речей, що були у неї викрадені;
- протоколі огляду предмету від 27.07.2023 з фототаблицей до нього - речей, вилучених у ході затримання ОСОБА_6 , що поміщені до чотирьох спец.пакетів (мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi Note 7 64 GB ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 3 000,00 грн з описом купюр (номерів, номіналів), 300,00 доларів США з описом купюр (номерів, номіналів), 3 215,00 норвезьких крон з описом купюр (номерів, номіналів), банківська картка іноземного банку № НОМЕР_4 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сумка;
- протоколі пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 27.07.2023 з додатком до нього, відповідно до якого потерпіла під фото № 4 впізнала особу, яка вчинила злочин щодо неї, а саме: ОСОБА_6 ;
- протоколі пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 27.07.2023 з додатком до нього, відповідно до якого потерпіла під фото № 2 впізнала особу, яка вчинила злочин щодо неї, а саме: ОСОБА_7 ;
- висновку експерта № 3585 від 10.08.2023, що судовим експертом ОСОБА_20 на виконання постанови уповноваженого слідчого за наслідками судової товарознавчої експертизи від 03.08.2023, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки Xiaomі, модель Redmi 7, 64 GB, ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , шо був придбаний у 2018 році, з урахуванням зносу і на момент вчинення злочину (27.07.2023) становила 2 574,75 грн;
- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.07.2023 з додатком до нього (лазерним диском з відеозаписами) щодо ОСОБА_7 , за даними якого в ході обшуку затримуваної за участі захисника особи у неї нічого не вилучалося;
- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 27.07.2023 з додатком до нього (лазерним диском з відеозаписами) щодо ОСОБА_6 , за даними якого в ході обшуку затримуваної за участі захисника особи у неї виявлено при собі портфель фіолетового кольору, в якому виявлено бежевий клатч, всередині якого знаходиться мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi 7 ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 3 000,00 грн (2 купюри по 1 000,00 грн і 2 купюри по 500,00 грн), 300,00 доларів США (3 купюри по 100,00 доларів), 3 215,00 крон (6 купюр по 500,00 крон, 1 купюра, номіналом 100,00 крон, 2 купюри, номіналом 50,00 крон, 1 купюра, номіналом 10,00 крон, 1 купюра, номіналом 5,00 крон), закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , банківська картка № НОМЕР_4 (речі поміщені до 4-х спец.пакетів).
Вказані докази є належними та допустимими, у своїй сукупності, враховуючи наведені вище показання, підтверджують винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їм злочину.
Досліджені судом обставини та докази підтверджують, що ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 у співучасті, діючи як співвиконавці, вчинили таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілій у спосіб та за обставин, що описані вище, з мотивів особистого збагачення.
Решта письмових документів, крім тих, що містять дані, які характеризують обвинувачених і стосуються питання речових доказів, процесуальних витрат, які за своїм змістом не несуть доказової сили, не приймаються в якості доказів у кримінальному провадженні.
Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин об'єднаного кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вище встановлених обставин, зокрема
- винуватості ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб;
- винуватості ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення обом обвинуваченим чи його зміни суд не вбачає і вході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не було встановлено.
Майнова шкода, яка становить 28 179,13 грн потерпілій самими обвинуваченими не відшкодована, проте викрадене у ОСОБА_10 майно їй повернуто органом досудового розслідування.
Цивільний позов не заявлявся.
Суд зазначає, що розгляд справи відбувся за відсутності потерпілої, яка до суду жодного разу не з'явилася, хоча викликалася до суду повісткою, про кожне засідання була завчасно повідомлена та, відповідно обізнана з наявністю на розгляді в суді цього кримінального провадження, з призначенням слухань справи, а тому не була обмежена в правах та можливості належним чином використати свої процесуальні права. За наведених обставин постановлення вироку у справі видається таким, що не становитиме у подальшому негативного впливу на права, інтереси та обов'язки потерпілої ОСОБА_10 .
Під час судових дебатів сторони оголосили свої міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просив врахувати щире каяття обох обвинувачених, тяжкість вчиненого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані, що характеризують обвинувачених, наявність у ОСОБА_6 невідбутого покарання з випробуванням й іспитовим строком, якій просив призначити 5 років позбавлення волі із застосуванням приписів ст. 71 КК України та призначенням остаточного покарання на строк 5 років та 6 місяців позбавлення волі. Щодо обвинуваченої ОСОБА_7 просив призначити 5 років позбавлення волі. Запобіжний захід щодо обох обвинувачених залишити без змін.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 вказував на можливість звільнення своєї підзахисної від відбування покарання з випробуванням, адже вона раніше не судима, має місці соціальні зв'язки (дітей, чоловіка, місце проживання у м. Києві), застосувати положення ст. 69 КК України за наявності двох помішуючи покарання обставин - щирого каяття і перебування у стані вагітності, призначити покарання у виді арешту та звільнити з-під варти за відбуттям строку арешту, в який врахувати перебування ОСОБА_7 в умовах слідчого ізолятора.
Обвинувачена ОСОБА_7 у ході судових дебатів і останнього слова зазначила, що провину у скоєному визнає у повному обсязі та щиро кається, шкодує про вчинене, просила її суворо не карати. При цьому обвинувачена ОСОБА_7 повідомила суд, що має чотирьох дітей, зараз вагітна, про свою вагітність дізналася в слідчому ізоляторі, здогадалася через відповідні фізіологічні показники, лікар її не оглядав, документів на підтвердження вагітності вона не має, просить відстрочити їй виконання вироку до досягнення дітьми 18 років.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд враховує обставину, яка пом'якшують покарання за ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття, визнання обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі, їх часу, місця, способу вчинення.Також приймається до уваги особа обвинуваченої, зокрема на підставі достовірних даних судом встановлено, що ОСОБА_7 в силу ст. 89 КК України раніше не судима, офіційно зареєстрована у м. Берегово, раніше ніколи не була офіційно працевлаштована, останнім часом (до затримання і поміщення у слідчий ізолятор) проживала у м. Києві з чоловіком, з яким проживає однією сімє'ю без офіційної реєстрації шлюбу, документально довела наявність у неї двох дітей 2007 та 2010 року народження, тобто має місці соціальні зв'язки. Також враховується та обставина, що предмети злочинного посягання, які були викрадені, повернуто власниці неушкодженими.
Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. При цьому суд знаходить можливість звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням у порядку ст. 75 КК України та з покладенням на неї обов'язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. На думку суду виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції його від суспільства з огляду на щире каяття і наявність дітей, які мають стати стримуючим фактором з виникнення криміногенних потреб та продовження злочинної діяльності.
Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень як ст. 69 КК України, про що клопотав захисник, так і ст. 79 КК України, про що просила ОСОБА_7 та враховує, при цьому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Основною умовою призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Зважаючи на те, що сторона захисту не підтвердила у жодний спосіб перебування у ОСОБА_7 у стані вагітності ні на момент вчинення кримінального правопорушення, ні на момент її засудження, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання не вбачається. Так само недоведеними є і твердження про наявність у ОСОБА_7 на утриманні чотирьох дітей і двох онуків, адже документальне підтвердження було представлено лише не двох дітей, 2010 та 2007 року народження. Як слідує з даних інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності" ОСОБА_7 хоча і є не судимою в силу ст. 89 КПК України, проте раніше неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності за корисливі злочини проти власності, тобто стикалася з правоохоронною системою, знає про дію принципу непорушності права власності та принцип невідворотності покарання. Враховуючи наведене вище та факт вчинення злочину в період дії воєнного стану, який введений з 24.02.2022, щодо обвинуваченої ОСОБА_7 обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд віднайшов.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 просив у судових дебатах зважити на щире каяття обвинуваченої, наявність у неї міцних соціальних зв'язків, клопотав про застосування приписів ст. 69 та 75 КК України. Щодо наявності у ОСОБА_6 чотирьох дітей, повідомив, що вживав заходів для отримання від родичів свідоцтв про народження, але людина, яка представилася чоловіком обвинуваченої так і не доставив жодних документів ні до суду, ні адвокату.
Обвинувачена ОСОБА_6 у ході судових дебатів і останнього слова зазначила, що провину у скоєному визнає у повному обсязі та щиро кається, шкодує про вчинене, просила її суворо не карати, вибачається перед потерпілою, просить врахувати наявність у неї дітей, мирну обстановку у м. Києві, наявність у неї виразкової хвороби.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , суд враховує обставину, яка пом'якшують покарання за ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття. Також приймається до уваги особа обвинуваченої, яка проживає у м. Берегово, проте офіційно підтвердженого місця реєстрації не має, народжувала дітей, проте документально наявність на утриманні у неї неповнолітніх дітей або ж вад здоров'я не підтвердила, не була офіційно працевлаштована, не має підтвердженого місця мешкання у м. Києві, вчинила злочин в період дії іспитового строку за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2023, яким була засуджена за закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене в період дії воєнного стану.
Так, матеріалами справи доводиться, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 755/1494/23 ОСОБА_6 була визнана винною у вчиненні 28.01.2023 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за що ї й було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 за цим вироком звільнено від відбування покарання та установлено іспитовий строк, тривалістю 1 рік та 6 місяців, покладено обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Відповідно до ст. 75 КК України інститут звільнення від відбування покарання з установленням іспитового строку реалізовується за умови, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Станом на 27.07.2023 та 16.11.2023 іспитовий строк за вироком Дніпровського районного суду міста Києва не закінчився, тоді як обвинувачена ОСОБА_6 вчинила нове кримінальне правопорушення.
Оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_6 є такою, що не відбула покарання завироком Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2023 та порушила порядок звільнення від відбування покарання, невідбуте покарання за указаним вироком підлягає приєднанню до покарання за вироком, що наразі постановлюється в порядку приписів ст. 71 КК України.
Так, відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та порядку призначення покарань за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 5 років, до якого приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 078.02.2023, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та 2 місяці.
На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 74, 75 КК України та враховує при цьому, що метою покарання має стати його перевиховання та виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання не вбачається, так час як і обставин, які істотно зменшують знижують ступінь тяжкості вчиненого, адже ОСОБА_6 у лютому 2023 року отримала обвинувальний вирок за вчинення тяжкого злочину проти власності, вчиненого в період дії воєнного стану та мала усвідомити подальші ризики майбутнього недотримання вимог кримінального закону.
Поряд з викладеним, суд враховує, що предмети злочинного посягання, які були викрадені, повернуто власниці неушкодженими.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не вказано, судом не встановлено.
Доля речових доказів вирішується відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 3 (три) роки.
Згідно з приписами ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця реєстрації, проживання, місця роботи.
Звільнити ОСОБА_7 з-під варти з моменту проголошення вироку.
Скасувати запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , застосований за ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_21 від 28.07.2023 у справі № 752/15431/23, строк дії якого продовжено ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 752/18078/23.
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71 КК України приєднати до покарання за цим новим вироком невідбуту ОСОБА_6 частину покарання за вироком Дніпровськогорайонного суду міста Києва від 07.02.2023 у справі № 755/1494/23 та призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та 2 (два) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 16.11.2023.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 27.07.2023 по 15.11.2023 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки Xiaomі, модель Redmi 7 ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з sim-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_3 , грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, 300,00 доларів США, 3 215,00 норвезьких крон, банківську картку іноземного банку № НОМЕР_4 ; закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; посвідка жителя Королівства Норвегії на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), сумку залишити у власності/володінні/користуванні ОСОБА_10 .
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1