Справа №705/1950/23
2/705/1488/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Піньковського Р.В.
секретаря судового засідання Романовій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Непокульчицький В.С. звернувся до суду з позовом про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини, який обґрунтував наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна баба ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно у виді земельної ділянки площею 0,0680 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що розташована на території Уманської міської ради (Садове товариство «Педагог»).
Позивач, як єдиний спадкоємець за законом, звернувся 04.09.2022 до нотаріуса із заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 для документального оформлення спадкового майна, оскільки тільки в 2022 році позивач дізнався про наявність у померлої вищевказаної земельної ділянки.
04.09.2023 нотаріусом було винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у вигляді видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку з тим, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк звернення із відповідною заявою до нотаріуса, тому оформити право на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 не надалося можливим.
Звернутися до нотаріуса у визначений законом строк позивач не мав можливості, оскільки не знав про існування спадкового майна. Вважає, що вказана підстава є вагомою, оскільки позивач не проживав разом зі спадкоємцем, не мав спільного побуту, не знав про належне спадкодавцю майно і дізнався про наявність такого майна у 2022 році, тобто уже після сплину визначеного строку. Більше того, з 2018 року по 2022 рік позивач перебував за кордоном і повернувшись, одразу звернувся до нотаріуса, що свідчить про поважність визначеного законом строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Просить суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , додатковий строк - два місяці, для подання заяви до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Марченко О.М. про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, від представника позивача адвоката Непокульчицького В.С. надійшла письмова заява, у якій просить суд розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача Уманської міської ради в судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України судове засідання проведено у відсутності сторін, на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до п.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено про те, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 241.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним онуком померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 , виданого Уманським міським відділом РАГС, згідно якого його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Остання є рідною донькою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції Черкаської області та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 .
Мати позивача ОСОБА_4 та її батько, тобто чоловік спадкодавця ОСОБА_5 , які б могли претендувати на спадкове майно, померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть, відповідно: серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві, та серії НОМЕР_7 , виданого Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Згідно постанови ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу від 04 вересня 2022 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. При цьому, нотаріусом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент своєї смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . Спадкова справа після смерті вищевказаного спадкодавця не заводилась. ОСОБА_1 на момент смерті своєї бабусі проживав за іншою адресою. Він не вчинив жодних дій, передбачених ст. ст. 1269, 1270 ЦК України: не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця та не був зареєстрований разом зі спадкодавцем на момент її смерті. Також встановлено, що заявник не був на момент смерті спадкодавця малолітнім, неповнолітнім, недієздатним, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відповідно до положень ст.1217 та ст. 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За приписами ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову справу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
За результатами аналізу практики ВС можна навести приблизний перелік поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця та місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.
Як зазначив в своїй постанові ВС КЦС справа №405/7058/19 від 26.07.2021, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Аналізуючи зібрані по справі докази з урахуванням наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин, оскільки згідно матеріалів справи та постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, заповіт померлою не складався, позивач, який є спадкоємцем, проживав на великій відстані від місця знаходження спадкового майна оскільки періодично виїздив за кордон, про існування спадкового майна повідомлений не був, тобто такі обставини, що склалися, від нього не залежали, але тільки дізнавшись про наявність спадкового майна та прибувши в Україну, він одразу вчинив дії для прийняття спадщини і звернувся до нотаріуса, тому, з урахуванням встановлених обставин справи, які повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , додатковий строк - два місяці, для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Початок перебігу визначеного судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Р. В. Піньковський