Справа №694/1988/19
провадження № 6/694/39/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Сакун Д. І.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ), боржник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ), про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі № 694/1988/19,
ВСТАНОВИВ:
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Звенигородського районного суду Черкаської області по цивільній справі № 694/1988/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Причиною втрати виконавчого листа вказує, що даний виконавчий лист знаходився зха адресою АДРЕСА_3 , де раніше була зареєстрована заявниця. Потім при переїзді на інше місце проживання, а саме в АДРЕСА_1 , оригінал виконавчого листа був втрачений. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Заявник в судове засідання не з'явилася.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, проте його неявка не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали за заявою, цивільну справу № 694/1988/19, зваживши доводи заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 17.01.2020 року по цивільній справі № 694/1988/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитинибуло вирішено стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , відомолсті про місце роботи в матеріалах справи відсутні, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду 15 листопада 2019 року і до повноліття дитини.
На виконання вказаного рішення було видано виконавчий лист та направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом.
В подальшому в зв'язку з тим, що повернення їй виконавчого листа з Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) поштовим відправленням, так і не було вручено, оригінал виконавчого листа був втрачений. Виконавча служба не надає підтвердження про направлення листа поштою, а заявниця в свою чергу його не отримувала. Начальник Звенигородського відділу ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Віталій Поштаренко у відповіді № 20.1-43/46882 від 01.11.2023 року на звернення ОСОБА_1 повідомляє, що 25.11.2022 року було повернуто на адресу заявниці поштовим відправленням виконавчий лист № 694/1988/19 від 17.01.2020 року, виданий Звенигородським районним судом та повідомлення про завершення виконавчого провадження на підставі п. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Згідно з п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах", заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Отже, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2019 в справі № 2-1053/10 (провадження № 61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
До того ж при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.
Водночас Конституційний Суд України в рішенні від 27.01.2010 № 3рп/2010 (справа № 1-7/2010) у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) констатував, що відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У частині четвертій ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Так, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Також ст. 6 Конвенції, що поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).
Відповідно до §§ 51-53 рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки заява ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа подана до повного виконання рішення суду, заявником було доведено, що оригінал виконавчого документа втрачено з незалежних від неї причин, а судом встановлено, що судове рішення, на підставі якого було виконано виконавчий лист, не було виконано - заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, оскільки заявник (стягувач) вказує, що отриманий ним виконавчий лист втрачений, наведені у заяві причини пропуску строку для пред'явлення до виконання суд вважає поважними, тому з метою звернення рішення до виконання необхідним є видача дублікату даного виконавчого листа.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263, 433, 354, п. 17.4 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ), боржник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ), про видачу дубліката виконавчого документу по цивільній справі № 694/1988/19 - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа по справі № 694/1988/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д. І. Сакун