Справа № 694/2473/23
Провадження № 3/694/1043/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.11.2023 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського районного відділу ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягувався до адміністративної відповідальності згідно постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.08.2023 року за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
01.10.2023 року близько 21 год.20 хв. гр.. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насилля відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , психологічного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, та погрозами фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Також, 03.10.2023 року близько 14.00 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою та викинув її речі на вулицю, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, пояснень не надала.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, за ті самі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Складений протокол має суттєві недоліки, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не розкрито суть порушення відповідно до вимог закону, а лише констатовано факт його вчинення, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Складений протокол містить відомості про сварку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , потерпілою зазначена ОСОБА_2 , однак протокол не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 вчинялися дії спрямовані саме щодо ОСОБА_2 , внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що є необхідною умовою наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, розглядаючи справу, повинен дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адмінправопорушення та з диспозицією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суд вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як важливий юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Наявні в матеріалах справи інші докази, а саме рапорт ст. інспектора чергового ЧЧ СМ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Коваль Л.В. та рапорт старшого інспектора - чергового ЧЧ СМ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Харченка С.О.; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчення ним дій, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Д.І.Сакун