Справа № 694/2414/23
провадження № 2/694/518/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАІНИ
13.11.2023 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів , -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
11.10.2023 до Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.01.2013 відділом РАЦС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис за №24 та стягувати щомісячно з відповідач на користь позивача аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки з усих видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 19.01.2013 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Між сторонами виникали спори у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя. Продовження шлюбних стосунків суперечить інтересам позивача, а тому подальше продовження шлюбних стосунків та збереження сім'ї неможливі. У зв'язку із зазначеними обставинами Позивач на примирення не згідна, та бажає розірвати шлюб.Неповнолітні діти проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Відповідач інколи надає допомогу на утримання дітей, однак коштів не вистачає в зв'язку з тим, що діти постійно потребують нормального харчування, придбання одягу, лікування, витрат на навчання.
Відповідач був належно повідомлений про розгляд справи що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що відповідач особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
23.10.2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив розгляд справи здійснювати у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін, також просив надати термін на примирення. Вважає, що їх сім'ю зберегти можливо.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09.11.2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання щодо здійснення судового розгляду справи з повідомленням (викликом сторін).
13.11.2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій він просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримує та не заперечує проти їх задоволення. Просив не надавати терміну на примирення.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 12.10.2023 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.
У суді встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрували шлюб 19.01.2013 у відділі РАЦС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києвіі, актовий запис №24, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.01.2013. Прізвище дружини, після реєстрації шлюбу, змінилося на - « ОСОБА_1 » (а.с.8).
Сторони згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_5 від 18.07.2013 року, виданого виконавчим комітетом Балаклеївської сільської ради Смілянського району, Черкаської області, мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в Книзі реєстрації народжень 18.07.2013 року зроблено відповідний актовий запис за № 31 та згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_6 від 16.07.2018 року, виданого Балаклеївською сільською радою Смілянського району, Черкаської області, сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в Книзі реєстрації народжень 16.07.2018 року зроблено відповідний актовий запис за № 9. Батьками дітей записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10, 11).
Згідно витягу № 2159/12-2-04 від 28.09.2023 про зареєстрованих у житловому приміщення осіб вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 та склад її сім'ї такий: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з матір'ю та знаходяться на її утриманні (а.с.15).
Позивач та відповідач на примирення не згідні.
Подальше спільне життя та збереження сім'ї не можливе.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч.ч.2,3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК (2947-14). При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Відповідно до п.3. ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Розірвання шлюбу відбувається за позовом одного з подружжя відповідно до ст.110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення. Така ж позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У відповідності до норм ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом з'ясовано, що немає згоди позивача та відповідача на продовження шлюбу, тобто не має їх вільної і повної згоди на шлюб, примирятися подружжя не бажає.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які в сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, і шлюб розривається.
Разом з тим, у відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1ст. 180 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідача, відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України щодо розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України - аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач відзиву або будь яких заперечень до суду не надав, є чоловіком працездатного віку, не надав доказів, щодо свого місця роботи чи перебування на обліку в Державній службі зайнятості. Крім цього не надав доказів про свій стан здоров'я, зокрема який впливає на працездатність, наявності чи відсутності на праві власності, володінні та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надав будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дітей. Зазначені обставини не можуть свідчити про наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють надання батьком матеріальної допомоги дітям щомісячно.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача звернутися до суду з вказаним позовом є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити рішення в частині стягнення аліментів - до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим в позовній заяві не міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача. Відтак, судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу залишаються за позивачем.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відтак, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1073.60 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-113, ч.2ст. 114, 180-182 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19.01.2013 у відділі РАЦС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києвіі, актовий запис №24.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні) на користь держави 1073 грн. 60 коп. судового збору.
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили даним рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 13.11.2023.
Суддя Д.І. Сакун