Справа № 694/2414/23 Провадження №2/694/518/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАІНИ
09.11.2023 року м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 , засоби зв'язку відсутні) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів , -
В СТ АН ОВ ИВ:
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 12.10.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати у порядку спрощеного провадження без виклику сторін у приміщенні Звенигородського районного суду.
23.10.2023 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому просив розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання для викладу своїх доводів, заперечень та обґрунтувань щодо даного позову.
Розглянувши клопотання суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд (ч.1).
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.2).
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно зі статтею 277 ЦПК України:
1. Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
2. У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
6. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що вказаний спір є спором що виникає з сімейних відносин, у зв'язку з чим дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у даному випадку відповідно до приписів ч. 7 ст. 277 ЦПК України застосування ч.ч. 2-6 цієї статті виключається.
Крім того, суд виходить з того, що при спрощеному провадженні сторони не обмеженні у здійсненні своїх процесуальних прав щодо надання доказів, заявлення клопотань тощо.
Розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику (повідомлення) сторін буде сприяти дотриманню розумності строків її розгляду.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, подавати відзив та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Крім того, у поданому клопотанні відповідачем не вказано обставин, які можуть бути підставою для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
За наведених обставин та враховуючи предмет позовної заяви, не доведеність відповідачем поважності причин переходу від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відсутність обґрунтованих підстав для переходу із спрощеного провадження в спрощене провадження з викликом (повідомленням) сторін, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст.175, 177, 193, 194, 259-261, 268, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.І. Сакун