Справа № 569/13511/23
1-кп/569/1500/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 рокум. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12023186010000744 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новогуйвинське, Житомирського району Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, офіцера групи збору та обробки інформації військової частини НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 109 від 16.07.2022 року, лейтенанта ОСОБА_4 призначено на посаду офіцера групи збору та обробки інформації вказаної військової частини.
Під час проходження військової служби, старший лейтенант ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 7, ст. 12, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.
Статтею 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори» визначено, що зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.
Проте, старший лейтенант ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за наступних обставин.
Так, 30.05.2023 року у невстановлений дізнанням час ОСОБА_4 , перебуваючи на території м. Рівне, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, через мережу Інтернет незаконно придбав психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, та цього ж дня приблизно о 14.00 год. по прибуттю на обумовлене із невстановленою особою місце, що знаходиться навпроти багатоповерхового житлового будинку № 26 по вулиці Кулика і Гудачека у м. Рівне, отримав та незаконно зберігав при собі у кишені спортивної кофти, у поліетиленовому пакеті, без мети збуту, до моменту проведення огляду місця події, а саме до 15.07 год. 30.05.2023 року, у ході проведення якого працівниками поліції виявлено та вилучено речовину у вигляді кристалів та порошку білого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 1,329 г, обіг якої заборонено, відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309КК України у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає що клопотання обвинуваченого підлягає до задоволення з наступних підстав.
За змістом ст.ст. 44, 45, 46 КК України за наявності підстав, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності підстав, передбачених у ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Шляхом опитування учасників кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 309КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України, а також наслідки закриття провадження з цих підстав і після роз'яснення цих положень наполягав на закритті провадження з цих підстав, передбачених ст. 45 КК України.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 45 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309КК України - належить до категорії кримінальних проступків.
Також в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, кримінальний проступок вчинив вперше, після вчинення кримінального проступку щиро покаявся, активно сприяв його розкриттю.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання обвинуваченого і вважає, що він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309КК України, відповідно до вимог ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно нього слід закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та у відповідності до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України.
На підставі ст. 45 КК України, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 569/13511/23 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Речові докази, а саме,речовину у вигляді кристалів та порошку білого кольору, що містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 1,329 г, поміщену до сейф-пакету Експертної служби МВС України № 5364017- знищити.
Витрати по справі віднести на рахунок держави.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_5