Справа № 949/40/21
Провадження №1-в/949/62/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника органу пробації ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця подання фахівця (з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації) Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Рівненській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання,
ВСТАНОВИВ:
06 грудня 2022 року фахівець (з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації) Сарненського районного сектору №1 філії ДУ "Центр пробації" у Рівненській області ОСОБА_6 звернувся в суд з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання з посиланням на те, що за період перебування на обліку останній не виконує покладений на нього судом обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та до того ж, двічі притягувався до адміністративної відповідальності.
На переконання фахівця (з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації) Сарненського районного сектору №1 філії ДУ "Центр пробації" у Рівненській області ОСОБА_6 , така поведінка засудженого ОСОБА_4 за час іспитового строку свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
У судовому засіданні фахівець Дубровицького районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Рівненській області ОСОБА_5 подання підтримав та просив задоволити з вказаних у ньому підстав.
Засуджений ОСОБА_4 просив суд відмовити у задоволенні подання та не направляти його для відбування призначеного покарання за вироком суду від 11 серпня 2022 року, оскільки його неявка на реєстрацію до органу пробації зумовлена поважними причинами, зокрема такими як хвороба, відсутність роботи і в свою чергу відсутність коштів на проїзд із його місця проживання до філії ДУ "Центр пробації" у Рівненській області . При цьому ОСОБА_4 зазначив, що як тільки випадала можливість та дозволяв стан здоров"я, він не нехтував явою на реєстрацію.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд відмовити у задовленні подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання, оскільки на момент розгляду даного подання закінчився іспитовий строк, а неявка засудженого ОСОБА_4 на реєстрацію до органу пробаціїї зумовлена поважними причинами, такими як хвороба та відсутність коштів .
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 серпня 2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 2 місяці та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік, з покладенням, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Встановлено, що засуджений ОСОБА_4 перебуває на обліку Дубровицького районного сектору з питань пробації з 20 вересня 2022 року.
29 вересня 2022 року ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком про що у нього було відібрано підписку (а.о/с.18), анкету (а.о/с.19), пояснення (а.о/с.21), винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію (1-й та 3-й четвер кожного місяця) (а.о/с.22), а також попереджений, що в разі невиконання покладених на нього судом обов'язків, чи систематичне скоєння правопорушень, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність та свідчать про небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації може направити до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити для відбування призначеного покарання.
Згідно із ст. 5 КВК України, одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7, згідно з ч. 2 ст. 78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Частиною 1 ст. 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення (ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 листопада 2006 року).
Згідно ч. 6 ст. 166 КВК України, у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №272/5 встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України "Про пробацію", а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Так, із листка реєстрації, що наявний у матеріалах особової справи (а.о/с.23) вбачається, що засуджений ОСОБА_4 не з'явився до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації: 06 жовтня 2022 року, 20 жовтня 2022 року - в письмових поясненнях ОСОБА_4 від 21 жовтня 2022 року посилається на відсутність коштів на проїзд та невчасно отриманий виклик (а.о/с.32), в цей же день 21 жовтня 2022 року до засудженого ОСОБА_4 застосовано письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання (а.о/с.33), після чого зафіксовано ще дві неявки на реєстрацію - 17 листопада 2022 року та 01 грудня 2022 року, причини яких 05 грудня 2022 року ОСОБА_4 пояснив тим, що хворів, однак до лікаря не звертався, тому підтверджуючий документ відсутній (а.о/с.43).
При цьому, суд не бере до уваги доданий представником районного сектору пробації, в ході розгляду справи, листок реєстрації на засудженого ОСОБА_4 з датами його нез'явлення на реєстрацію після 01 грудня 2022 року (а.с.29), так як до матеріалів справи не надані пояснення з приводу його неявки, що дає підставу вважати, що такі не відібрані та, як наслідок, не застосовані письмові попередження про скасування звільнення від відбування покарання
У ч. 2 ст. 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Як вказує у клопотанні фахівець районного сектору пробації, засуджений ОСОБА_4 в період іспитового строку систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення, а саме:03 вересня 2022 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 13 вересня 2022 року за ст. 176 та ст. 177 КУпАП.
Так, із зазначених фахівцем районного сектору пробації вчинених засудженим ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, які вказані вище, у матеріалах особової справи наявні копії постанов по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБІ №671844 від 13 вересня 2022 року, серії ВАВ №226101 від 03 вересня 2022 року (а.о/с.28, 30), які не завірені належним чином, як і постанови, які були додані в подальшому, а саме: постанови серії ВАВ №858818 від 17 березня 2023 року за ч. 2 ст.175-1 КУпАП та серії ВАВ №858818 від 17 березня 2023 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому, вказані постанови суд не приймає як належний доказ притягнення засудженого ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, оскільки такі не містять підпису посадової особи, яка винесла дані постанови, а також частина з них не містить виду покарання, яке застосоване до засудженого ОСОБА_4 .
Отже, у судовому засіданні не підтверджено систематичність вчинення засудженим ОСОБА_4 правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення.
Таким чином, зазначених в ст. 166 КВК України, ст. 78 КК України обставин, у судовому засіданні встановлено не було, оскільки неявки засудженого на виклик уповноваженого органу з питань пробації, причини яких він пояснив, не свідчать про злісне небажання останнього ставати на шлях виправлення, інших же належних та допустимих доказів, які б даний факт спростовували, суду не надано.
Суд також зважає на те, що засуджений обіцяє виправити свою поведінку та не вчиняти правопорушень, чим демонструє розуміння неналежної поведінки та щире розкаяння в цьому, що дає підстави суду розцінити це як намір його виправлення без ізоляції від суспільства, а отже без скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого в місця позбавлення волі.
За таких обставин, суд вважає, що матеріали особової справи №40/2022 відносно ОСОБА_4 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання, недоведені, а тому у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 395, 537, 539 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання фахівця (з питань соціальної роботи із суб'єктами пробації) Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Рівненській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання відмовити.
Особову справу №40/2022 відносно засудженого ОСОБА_4 повернути до Сарненського районного сектору №1 філії Державної установи "Центр пробації" у Рівненській області.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 15 листопада 2023 року.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1