Справа № 559/3389/23
Провадження № 2/559/779/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, присуджених за рішенням суду,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, присуджених за рішенням суду. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу у них є дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення Дубенського міськрайонного суду від 09.10.2020 шлюб між сторонами було розірвано. Також згідно рішення Дубенського мівськрайонного суду №559/145/17 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 24.01.2017 і до досягнення нею повноліття. Однак, станом на сьогодні аліменти, які стягуються з відповідача у розмірі 1500 грн в умовах зростання прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, збільшення рівня цін, потреб дитини, є недостатнім для матеріального утримання доньки. Позивачка самостійно намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати доньку, а також виконувати всі інші обов'язки, як не виконує її батько. Щомісячний дохід позивачки становить 6700 грн, на який вона утримує дитину. На даний час матеріальний стан відповідача покращився, він офіційно працевлаштований, проходить службу у ЗСУ, отримує стабільний дохід, інших утриманців не має, а тому має можливість брати участь в утриманні дитини у більшому розмірі та сплачувати аліменти у частці від його заробітку. У зв'язку з цим, вважає, що аліменти повинні бути визначені у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки таке рішення не вплине на погіршення матеріального становища відповідача. Просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 28 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, даною ухвалою було витребувано у ГУ ДПС у Рівненській області довідку про доходи ОСОБА_2 за останні шість місяців.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися. Представник позивачки - адвокат Вишковська В.І. подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2011 року, який рішенням Дубенського міськрайонного суду від 08 жовтня 2020 року розірвано (а.с.9-10).
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 її батьками зазначені: позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.8).
Також судом встановлено, що рішенням Дубенського міськрайонного суду від 25 квітня 2017 року вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1500 грнщомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону (а.с.11-13).
Згідно інформації, наданої Дубенським ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.08.2023, заборгованість по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.08.2023 становить 85889,12 грн. Державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлена до виконання у в/ч НОМЕР_2 , де боржник отримує дохід (а.с.14).
Згідно довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 працює у ДНЗ «Дубенське ВХ ПТУ». Загальна сума її доходу за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 становить 40 200 грн (а.с.15).
Таким чином, позивач ОСОБА_1 як одержувач аліментів, відповідно до вимог ч.3 ст.181 СК України, має право на звернення до суду з означеним позовом про зміну способу стягнення аліментів.
Судом встановлено, що аліменти на утримання дитини стягуються у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн щомісячно та не можуть в повній мірі забезпечити гармонійного розвитку дитини.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Встановлені судом сімейні правовідносини щодо способу виконання батьками обов'язку утримувати дитину, зокрема, щодо зміни способу стягнення аліментів, визначеного за рішенням суду, регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття… Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абз.2 ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідач офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , а відтак отримує належний йому дохід.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 СК України, стягнення аліментів здійснюється у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, яка визначається судом.
При цьому підстави стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) визначається з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.183 СК України.
Враховуючи, що позивачем наведено обставини щодо наявності підстав зміни способу стягнення аліментів, то суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 щодо зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини і визначення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача, зокрема, в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, підлягає задоволенню, так як обставини, на які зсилається позивач, підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, проаналізованими судом.
На думку суду сплата аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітньої дитини та прав відповідача. Разом з тим, це мінімальний розмір аліментів, передбачений законом, що також стягується і в безспірному наказному порядку.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, виходячи з розміру, встановленого підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що діяв на час звернення до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 180-182, 184, 191, 199, 200 СК України, ст.ст.141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів, присуджених за рішенням суду - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений у твердій грошовій сумі рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 квітня 2017 року у справі №559/145/17 та стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 17 листопада 2023 року.
Суддя М.В. Панчук