Справа №549/367/23
Провадження №3/549/139/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2023 року селище Чорнухи
Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Крєпкий С.І, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з сектору поліцейської діяльності №2 відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
установив:
ОСОБА_1 , 04.11.2023, близько 01 год 20 хв, керував автомобілем Мерседес-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у селищі Чорнухи по вул.Миру, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
Такими своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.
Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав повністю, обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував.
Зазначив, що склалася безвихідна ситуація, оскільки батько потребував невідкладної медичної допомоги, у нього різко піднявся тиск, тому він змушений був поїхати в стані алкогольного сп'яніння до свого знайомого, який проживає за школою в селищі Чорнухи, за ліками.
Положення ч.1 ст.130 КУпАП вказують на притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім його пояснень також підтверджується матеріалами справи:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №008620 від 04.11.2023 (а.с.4);
-повідомленням начальника СПД №2 ВП №1 Лубенського РВП про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував посвідчення водія, протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не притягувався (а.с.5,9);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6);
-квитанцією тестування на алкоголь - результат 1,44‰ (а.с.7);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду - позитивна, 1,44‰ (а.с.8);
-відеозаписом (а.с.11).
Виходячи з законодавчого визначення стану крайньої необхідності доводи ОСОБА_1 про те, що в даному конкретному випадку він перебував в стані крайньої необхідності, не беруться до уваги.
Статтею 18 КУпАП визначено, що є дією, вчиненою в стані крайньої необхідності - тобто така дія, яка була єдиним вірним рішенням для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Під час судового розгляду не встановлено, що питання щодо придбання ліків у ситуації, що склалася, потребувало обов'язкове керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки таке питання необхідно було вирішувати іншим шляхом, а не наражати на небезпеку інших учасників дорожнього руху.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Так, водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху - водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Крім того, у своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Санкція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 , необхідно стягнути на користь держави судовий збір.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.130 КУпАП, суд,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 про необхідність повідомити суд про сплату судового збору.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя С.І.Крєпкий