17.11.23
22-ц/812/1333/23
Справа № 487/477/22
Провадження № 22-ц/812/1333/23
УХВАЛА
17 листопада 2023 року Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого: Темнікової В.І.,
суддів: Крамаренко Т.В., Тищук Н.О.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності,-
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Миколаївського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, учасником бойових дій, проходить службу в районі бойових дій за межами Миколаївської області. 10 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» отримав судову повістку про виклик до суду у справі №487/477/22 на 10-30год. 23 січня 2024р. (дата документу 09.11.2023). Вважає рішення про призначення судового розгляду на 10:30 год. 23 січня 2024 року та його участь як відповідача таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки ще 03 жовтня 2023 року ним подано клопотання про зупинення провадження по справі. По теперішній час ухвалу суду по даному клопотанню не отримав, натомість отримав повістку. У судове засідання прибути не може, а також не має технічної можливості участі у судовому засіданні в режимі відео конференції. Посилаючись на викладене, просить зобов'язати суд першої інстанції розглянути його клопотання від 03 жовтня 2023 року про зупинення провадження у справі та ухвалити відповідне рішення згідно норм ЦПК України.
Між тим, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду апеляційними судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Згідно частини 1 статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Видами судових рішень, які ухвалюються судом першої інстанції за результатами розгляду справи, є: ухвали; рішення; постанови; судові накази (ч.1 ст. 258 ЦПК України).
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.258 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої, п'ятої та восьмої статті 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Частиною першої статті 353 ЦПК України передбачені ухвали суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в апеляційному порядку.
Отже, положення частин четвертої, п'ятої статті 259 та частини першої статті 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.
Відповідно до ч.1,2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ч.2 ст. 353 ЦПК України).
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З електронних матеріалів справи вбачається, що ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за позовною заявою Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності та призначено підготовче засідання по справі на 01.03.2022 р. о 11:30 год.
Ухвалою суду від 02 серпня 2023 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 07.09.2023 року о 10.00 год.
Судова повістка від 07 вересня 2023 року про виклик ОСОБА_1 в судове засідання як відповідача на 09:30 год. 09.10.2023 р. свідчить про перенесення розгляду справи на 09 жовтня 2023р.
03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження.
09 жовтня 2023 року розгляд справи було перенесено на 09 листопада 2023р. на 10-00год, про що свідчить судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання як відповідача на 10:00 год. 09.11.2023 р.
Судова повістка від 09 листопада 2023 року про виклик ОСОБА_1 в судове засідання як відповідача на 10:30 год. 23.01.2024 р. свідчить про перенесення розгляду справи на 09 жовтня 2023р.
Частиною першою ст. 353 ЦПК України не передбачена можливість оскарження окремо від рішення суду ухвал суду щодо відкладення розгляду справи на іншу дату чи оголошення у справі перерви та перенесення у зв'язку з цим розгляду справи на іншу дату.
Електронні матеріали справи свідчать також про те, що судом першої інстанції не виносилася будь-яка ухвала за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, яке надійшло на адресу суду першої інстанції 03 жовтня 2023р., на чому також наголошує скаржник в апеляційній скарзі.
Згідно п.4 ч.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» не можуть бути об'єктом апеляційного оскарження судові рішення, якщо вони судом не ухвалювались.
Ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначені повноваження апеляційного суду, а саме здійснювати правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом; аналізувати судову статистику, вивчати та узагальнювати судову практику, інформувати про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд; надавати місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства; здійснювати інші повноваження, визначені законом.
Процесуальним законом, а саме ст. 24 ЦПК України до повноважень апеляційних судів віднесено перегляд в апеляційному порядку судових рішень місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).
За результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 374 ЦПК України має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Отже, ні нормами ЦПК України, ні будь-яким іншим законом не передбачені повноваження апеляційного суду давати вказівки суду першої інстанції поза межами апеляційного перегляду прийнятого місцевим судом рішення, щодо розгляду конкретної справи (вчинення чи не вчинення судом процесуальних дій), яка знаходиться в провадженні місцевого суду, ухвалення у ній будь-яких процесуальних рішень, тощо.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.357 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У прийнятті до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої у цивільній справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності - відмовити та повернути її особі, яка подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий В.І. Темнікова
Судді : Т.В. Крамаренко
Н.О. Тищук