Справа № 523/20103/23
Провадження №2/523/6133/23
УХВАЛА
про забезпечення позову у справі
15.11.2023 року м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Кремер І.О., розглянувши заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Гурської Л. про забезпечення позову у цивільній справі № 523/20103/23 за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеса в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеса в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва.
Одночасно із зверненням до суду з даним позовом позивач надав суду заяву про забезпечення позову. Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви представник позивача вказує на те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором Сергіївської селищної ради Білгород - Дністровської міської ради Одеської області Єрошенком О.Б. було прийнято рішення від 29.01.2021 року, індексний номер 56371156 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, площею 80,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для реєстрації права власності на вказане нежитлове приміщення у державному реєстрі речових прав державним реєстратором зазначені наступні документи: Договір купівлі - продажу № 2669 від 30.10.2014; Договір про повний розрахунок № 3667 від 25.12.2014; технічний паспорт на нежитлове приміщення (магазину) від 25.01.2021 року; висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 25.01.2021 року.
Проте позивач зазначає про те, що існують обґрунтовані підстави вважати, що державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення (загальною площею 80,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279538751101), за аресою: АДРЕСА_1 , є незаконною.
А тому, з метою забезпечення ефективного захисту на поновлення прав та інтересів держави, та унеможливлення відчуження об'єкту нерухомого майна щодо якого оскаржується рішення державного реєстратора, внаслідок чого може бути ускладнено виконання майбутнього рішення по даній справі, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 80,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279538751101), що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали заяви та справи, суддя доходить на ступного висновку.
З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 353676397 від 09.11.2023 року вбачається, що на підставі Договору купівлі - продажу № 2669 від 30.10.2014; Договору про повний розрахунок № 3667 від 25.12.2014; технічного паспорту на нежитлове приміщення (магазину) від 25.01.2021 року; висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна від 25.01.2021 року рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2021 року № 56371156 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2279538751101).
Згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Відповідно до роз'яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
З урахуванням викладених позивачем обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суддя приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.01.2021 року № 56371156, і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суддя вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить позивач, є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 80,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279538751101), що належить на праві власності ОСОБА_1 , жодним чином не позбавляє власника права володіння ним.
Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).
Отже, суддя враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому приходжу до переконання, що подана позивачем про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження
Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Гурської Л. про забезпечення позову у цивільній справі № 523/20103/23 за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеса в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права, звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - задовольнити.
Накласти арешт на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279538751101, що належить на праві власності ОСОБА_1
Копію ухвали для виконання направити сторонам, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.
Учасники справи:
Позивач: Суворовська окружна прокуратура м. Одеси, код за ЄДРПОУ 03528552, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. От. Головатого, буд. № 89.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси: І.О. Кремер