Справа № 522/8488/22
Провадження № 2/522/1791/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Глущенко Т. О.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 27.11.2007 він перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2018.
У шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2017 сторони уклали між собою договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Різой Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 900, за яким позивач зобов'язався сплачувати відповідачу аліменти на дитину у розмірі 13 942 грн, що за домовленістю сторін, сторони вважають як еквівалент за курсом НБУ на дату підписання цього договору 500 дол. США.
Зазначає, що на момент укладення цього договору він розраховував, що зможе сплачувати аліменти у зазначеному розмірі, проте з дня укладення договору минуло більше ніж чотири роки та за цей час суттєво змінилися обставини його життя. Його матеріальний стан погіршився, змінився також і сімейний стан. За цих обставин він не взмозі надалі сплачувати аліменти у визначеному договором розмірі. На даний час він не працює та не має доходу. З початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну та введення воєнного стану він втратив можливість отримувати дохід, не має коштів на банківському рахунку та не має у власності нерухомого чи рухомого майна.
Крім того, на його утриманні також перебувають його непрацездатні батьки, які є пенсіонерами та розмір їх пенсійного забезпечення є мінімальним, що в свою чергу не забезпечує достатній рівень їхнього життя, у зв'язку з чим він вживає заходів щодо надання їм фінансової допомоги та є єдиним, хто може надавати їм матеріальне забезпечення, оскільки його сестра не може брати фінансової участі в утриманні батьків, так як є багатодітною та одинокою матір'ю.
Також, 28.07.2020 між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб та 24.02.2022 його записано батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в актовому записі про її народження за спільною заявою про визнання батьківства у порядку ст. 126 СК України. Наразі донька є повнолітньою та продовжує навчання, у зв'язку з чим ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до нього про стягнення аліментів на доньку, шо продовжує навчання.
Натомість відповідачем у 2020 році було відчужено транспортний засіб Chevrolet Aveo, 2006 року випуску, тому вважає, що кошти від продажу цього автомобіля можуть також бути використані для забезпечення дитини.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд зменшити розмір аліментів, встановлений договором про сплату аліментів від 20.12.2017, та стягувати з нього на користь відповідача аліменти на їхнього сина у розмірі 3 000 грн щомісячно, починаючи від дати набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Байло Є. С., посилається на необґрунтованість поданого позивачем позову, указує, що позивач за спеціальністю є моряком, має значний професійний стаж, постійно працював за кордоном та мав високі доходи. Судовим рішенням у справі № 522/10137/19 встановлено, що позивач за період з 01.01.2019 по 19.05.2020 двічі виїжджав та в'їжджав в Україну та за півтора роки 7 місяців перебував за кордоном. Вважає, що посилання позивача на погіршення економічного стану в країні не є підставою для задоволення позову, оскільки економічний стан в країні та рівень цін має вплив на всіх громадян, у тому числі і відповідача. Вказує, що позивачем не доведено перебування на його утриманні непрацездатних батьків, а щодо відсутності коштів на банківському рахунку зазначає, що таку інформацію позивач надав лише з одного банку, тоді як в Україні функціонує 67 банківських установ, при цьому враховуючи роботу позивача моряком, не виключено ймовірності значних грошових накопичень за час його роботи. Щодо посилань відповідача на перебування на його утриманні повнолітньої доньки зазначає, що внесення у 2022 році запису про позивача як батька дитини до актового запису про її народження не свідчить про зміну його сімейного стану, оскільки дитина народилася у 2004 році. При цьому її матеріальний стан невідомий, вона має можливість працевлаштуватися та забезпечувати себе самостійно. Також не відомим є й матеріальний стан дружини позивача ОСОБА_4 . Із приводу відчуження автомобіля зазначає, що вартість указаного транспортного засобу, враховуючи його клас, рік випуску та ступінь експлуатації, є незначною, з моменту його відчуження минуло два роки, а кошти від його реалізації витрачені на потреби сім'ї. При цьому, наявність у відповідача автомобіля була врахована сторонами під час визначення розміру аліментів. Натомість вказує, що надана позивачем довідка про відсутність у нього на праві власності транспортних засобів підтверджує лише таку відсутність станом на дату її видачі та не містить інформації про відчуження транспортних засобів до 02.06.2022. Отже вважає, що більшість обставин, зазначених позивачем, існували на час укладення договору між сторонами і не можуть бути враховані як нові, позивач не надає достовірної та повної інформації про своє майно, доходи, роботу, а необхідність у матеріальному забезпеченні батьків та доньки є недоведеною.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що посилання відповідача на встановлення у постанові Одеського апеляційного суду від 31.08.2021 у справі № 522/10137/19 обставин, що мають преюдиційне значення у даній справі є безпідставним, оскільки у справі № 522/10137/19 позивач просив звільнити його від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, а вимоги про зменшення розміру аліментів, визначених договором, ним не заявлялися. Крім того зазначає, що матеріальний та сімейний стан платника аліментів не є постійним та остаточним та може змінюватися протягом життя, в тому числі протягом строку стягнення аліментів. Тобто, при зміні матеріального та сімейного стану, кожного разу платник аліментів набуває право на звернення до суду з позовом про зміну розміру аліментів. Таким же чином, стягувач (отримувач) аліментів, при доведеності зміни матеріального стану платника аліментів в сторону збільшення, набуває права на звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, у зв'язку з чим посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного суду від 31.08.2021 є безпідставним. На час звернення з даним позовом позивач є непрацевлаштованим, не має доходу, а в умовах воєнного стану його працевлаштування є вкрай утрудненим. Щодо утримання непрацездатних батьків указує, що саме з метою доведеності мінімальності доходів його батьків ним до матеріалів справи додані довідки про їх пенсії, розмір яких свідчить про необхідність їх додаткового утримання з боку позивача. Також, саме з цією ж метою до матеріалів позовної заяви додано відомості про наявність у позивача рідної сестри, яка, враховуючи її стан як багатодітної матері та виховання й утримання своїх дітей самотужки, не має фінансової можливості по утриманню батьків. Зазначає, що доведеним є той факт, що його батьки, в силу досягнення пенсійного віку, є непрацездатними особами та отримують практично мінімальну пенсію, а також, що його батьки хоч і мають, окрім нього ще доньку, однак розраховувати на допомогу з її боку вони не можуть і крім нього, немає осіб, які можуть надавати їм матеріальну допомогу. Щодо доводів відповідача про те, що його батьки можливо працевлаштовані, отримують доходи за наймом або ж мають інші джерела доходів є припущенням, оскільки це нічим не підтверджено. Щодо надання доказів про утримання батьків з його боку, вважає, що доказом зворотнього мав би бути позов від його батьків про стягнення аліментів на їх утримання, а у разі відсутності такого позову не може йти мова про те, що позивач тільки декларує утримання, а не надає його. Стосовно доводів відповідача про нібито можливу наявність накопичень значних грошових коштів в закордонних банках указує, що вони є безпідставними. Також зазначає, що про те, що ОСОБА_5 є його рідною дочкою йому стало відомо після відновлення особистих стосунків з ОСОБА_4 та реєстрації шлюбу з нею, а тому у розумінні приписів ст. 192 СК України, це є обставиною, яка змінилася з часу укладення між сторонами договору. Крім того зазначає, що 19.10.2022 Малиновським районним судом м. Одеси ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів на ОСОБА_5 , яка продовжує навчання в розмірі 2 000 гривень. Щодо відчуженої спільної сумісної власності подружжя - автомобіля указує, що станом на грудень 2017 року, тобто на час укладення між стороною договору про сплату аліментів, зазначений автомобіль мав статус спільного сумісного майна подружжя та залишався в користуванні відповідача та між ними існувала домовленість, що у разі продажу автомобіля, половину коштів від його продажу відповідач сплатить позивачу. При цьому у відзиві відповідач фактично не заперечує, що кошти, отримані від продажу автомобіля, вона залишила собі, а тому безпідставним є твердження відповідача про те, що ця складова майнового стану була врахована під час визначення розміру аліментів.
Таким чином, вважає, що ним надані належні докази зміни матеріального стану, що передбачено ст. 192 СК України, а також докази на підтвердження обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, встановлені статтею 182 Сімейного кодексу України, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.
Відповідач подала до суду заперечення, в яких просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі у зв'язку з відсутністю для цього правових підстав.
У судовому засіданні 08.09.2023 представники сторін - адвокати Подберезська Н. В. та Байло Є. С. виступили зі вступними словами.
Представник позивача - адвокат Подберезська Н. В. просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додаткового зазначила, що позивач погоджується на сплату аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 000 - 8 000 грн щомісячно.
Представник відповідача - адвокат Байло Є. С. проти задоволення позову заперечував, надав пояснення, аналогічні запереченням, викладеним у заявах відповідача по суті.
Сторони у судове засідання 24.10.2023 не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача - адвокат Подберезська Н. В. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, просила зменшити розмір аліментів.
Представник відповідача - адвокат Байло Є. С. подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутність відповідача та її представника, просив у задоволенні позову відмовити.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.11.2007 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2018.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про сплату аліментів на дитину, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Різой Н. В., зареєстрований в реєстрі за № 900, за яким, зокрема, позивач зобов'язався сплачувати відповідачу аліменти на їхнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом 2 Договору дитина, на підставі укладеного сторонами договору постійно проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності зі ст. ст. 180, 181, 182 Сімейного кодексу України ОСОБА_1 надає ОСОБА_2 утримання (аліменти) для дитини, у розмірі, формі та порядку, що встановлені цим договором.
Згідно з п. 3 договору аліменти сплачуються платником щомісяця у вигляді грошової суми, розмір якої за домовленістю сторін дорівнює 13 942 грн, що за домовленістю сторін, сторони вважать як еквівалент за курсом НБУ на дату підписання цього договору 500 доларів США.
Пунктом 4 договору передбачено, що виплата аліментів здійснюється ОСОБА_1 щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць.
28 липня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 28 липня 2020 року.
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00035672078 від 27 травня 2022 року слідує, що 07 квітня 2004 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції складено актовий запис № 464 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої указано ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Державна реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, підставою запису відомостей про батька була заява матері від 07.04.2004.
24.02.2022 Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства №54/24,30-35 від 18 лютого 2022 року та внесено зміни: відомості про дитину - по батькові ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_8 , відомості про батька ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 24 лютого 2022 року батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями частин першої, другої статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина друга статті 184 СК України).
Статтею 189 СК України встановлено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
До таких висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21).
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Отже, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20.
З аналізу даних правових норм слідує, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й інші норми щодо обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 194/629/17-ц (провадження № 61-37792св18).
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст.182 СК України).
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на суттєве погіршення свого матеріального стану та зміну його сімейного стану після укладення договору про сплату аліментів на дитину від 20.12.2017 та неможливість у подальшому сплачувати аліменти у розмірі, визначеному сторонами у договорі.
Під час судового розгляду позивач погодився на зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього до 7 000 - 8 000 грн щомісячно.
Судом встановлено, що позивача у справі 24.02.2022 записано батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 19.10.2022 з позивача на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на ОСОБА_5 , 2004 року народження, яка продовжує навчання, в розмірі 2 000 грн щомісячно. Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості про працевлаштування позивача, наявність у нього на праві власності рухомого чи нерухомого майна.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, а також враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, встановлених договором про сплату аліментів на дитину, укладеним між сторонами 20.12.2017, та вважає обґрунтованим в подальшому стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, встановлений договором про сплату аліментів на дитину від 20 грудня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Різой Н. В., зареєстрованим в реєстрі за № 900, та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОККП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 16.11.2023.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА