ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/16917/23Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р.
Провадження № 33/817/594/23 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Захисника - адвоката Моленя Р.Б,.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя адміністративну справу за апеляційними скаргами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Моленя Р.Б. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. в дохід держави.
Згідно даної постанови, 28 серпня 2023 року о 18 год. 44 хв. в м. Тернопіль по вул. С. Будного, 32, водій керуючи транспортним засобом, перебував із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які слабо реагують на світло, уповільненість рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, відмова лікаря №155. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційних скаргах:
- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити щодо нього провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказані вимоги мотивує тим, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, що чітко зафіксовано на відеозаписі, однак через фізичні особливості організму не зміг надати фізіологічний матеріал у необхідній кількості.
-захисник просить оскаржувану постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити щодо ОСОБА_1 провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи мотивує тим, що працівниками поліції ОСОБА_1 був зупинений безпідставно і постанова про накладення на нього адміністративного стягнення на даний момент оскаржується.
Крім того ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, а у медичному закладі у нього не відібрали інші зразки біологічного середовища, окрім сечі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянтів, які підтримали апеляційні скарги та просять їх задовольнити, з мотивів викладених у них, прихожу до наступних висновків.
Щодо суті оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, то згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги були дотримані судом першої інстанції не у повному обсязі, суд першої інстанції не вжив належних заходів для всебічного, повного розгляду справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №502138 від 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння та на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі категорично відмовився.
Разом з тим, викладені у протоколі дані не відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам.
Так, із долученого до матеріалів справи відео з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівник поліції, перевіряючи документи ОСОБА_1 тривалий період спілкувався із ним та не називав йому жодних ознак наркотичного сп'яніння.
Виходячи зі змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.1.4, Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз відеозапису з нагрудних камер поліцейських, проведений судом апеляційної інстанції, не дає обґрунтованих підстав для підтвердження викладених у протоколі фактів.
Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими.
Крім того, з цього ж відеозапису вбачається, що на місці зупинки його транспортного засобу, поліцейський не встановлював таку ознаку, яка зазначена у протоколі як зіниці очей, які слабо реагують на світло.
Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, ставить під сумнів законність вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння останнього.
При цьому, закон пов'язує відповідальність за відмову від проходження водія від освідчення на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння встановлену ст.130 КУпАП лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп'яніння, що в даному випадку встановлено не було.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735(далі Інструкція), метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння наведене у Додатку №1 до даної Інструкції.
Положеннями п.п. 7,8,12,13 Розділу ІІІ Інструкції встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
В судовому засіданні, та в письмових поясненнях написаних власноруч ним у протоколі, ОСОБА_1 пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду у встановленому законом порядку, однак не зміг здати сечу у достатній кількості. З метою проведення дослідження біологічного середовища для визначення стану наркотичного сп'яніння у нього не було відібрано інші речовини - слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров.
Так, із відеозапису, здійсненого у медичному закладі встановлено, що у ОСОБА_1 із усіх вищеперелічених біологічних речовин для дослідження намагались отримати лише сечу, яку останній здав, однак не зміг надати її у достатній кількості. При цьому, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, про що він неодноразово повідомляв як працівникам поліції, так і лікарю, пояснюючи це своїми фізіологічними властивостями, та сам пропонував, щоб у нього для дослідження біологічного середовища було відібрано інші речовини - слину, кров та інше.
Можливість отримати предмет дослідження у виді слини, крові та встановити стан наркотичного сп'яніння особи залишись поза увагою.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння та, що останній відмовився надавати для дослідження біологічні речовини, перелічені у п. п. 12, 13 інструкції.
Таким чином, ОСОБА_1 не заперечував щодо проходження дослідження для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що також зафіксовано на відеозаписі.
Отже, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння.
У відповідності ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів дає підстави для висновку про відсутність належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку за обставин, зазначених у протоколі, тобто порушення ним вимог п.2.5 ПДР України.
Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку із чим було постановлено помилкове рішення.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку з чим було постановлено необґрунтоване рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Моленя Р.Б. задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження в даній справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя