Справа № 447/2057/23 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М.
Провадження № 33/811/1416/23 Доповідач: Урдюк Т.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Онацька В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) коп.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 29 червня 2023 року близько 10 год. 47 хв. по пр. Шевченка, 13 у м. Новий Розділ неодноразово відмовлявся виконати законні вимоги поліцейських щодо доставлення його в ТЦК та СП м. Миколаїв для складання відносно нього адміністративного протоколу за ст. 210 КУпАП, чим чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції та вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням судді, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в оскарженому рішенні не розглянуті всі докази та не перевірені всі обставини, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, не надано належної оцінки тому, що він, будучи журналістом, виконував у той момент службову діяльність; у судовому засіданні не переглянутий долучений ним відеодоказ, не розглянута його заява, неправильно оцінено пояснення свідка - журналіста ОСОБА_2 , не надано правової оцінки тому факту, що усні пояснення поліцейських відрізняються від їх рапортів, долучених до матеріалів справи. Вважає, що у справі не доведено вчинення ним, журналістом ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, а отже, постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року у справі №447/2057/23 необхідно скасувати.
Як зазначає апелянт, для притягнення особи до відповідальності за непокору працівникам поліції необхідна наявність декількох умов: поліцейський має бути при виконанні службових обов'язків; непокора має бути злісною (тобто правопорушник має не виконувати вимоги, які наполегливо та неодноразово озвучені працівниками поліції); вимога поліцейського має бути правомірною. Водночас, він є журналістом ГО «ІА «ІНФОСКОП» з 20 лютого 2023 року, що підтверджується посвідченням журналіста. 29 червня 2023 року о 09:55 год. здійснював журналістську діяльність. Вказує, що службова діяльність журналіста не може бути підставою для арешту, затримання тощо.
Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ «896638 від 29 червня 2023 року відсутній опис особливостей (які саме вимоги), які б вказали на вчинення злісної непокори законному розпорядженню працівників поліції. У такому не вказано прізвища працівників поліції, вимог яких він нібито не виконував.
На думку апелянта, суд не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, суду необхідно було з'ясувати суть розпорядження працівника поліції з метою надання оцінки його законності.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Онацько В.В. подану апеляційну скаргу підтримали та просили таку задовольнити.
Заслухавши доповідача, позицію учасників процесу, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, зокрема чи було вчинено адміністративне правопорушення та винність особи в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, безпосередньо дослідив протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №896638 від 29 червня 2023 року; протокол АЗ про адміністративне затримання №159880 від 29 червня 2023 року; звернення начальника другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 до начальника Новороздільського відділення поліцейської діяльності №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області щодо доставлення ОСОБА_1 відповідно до ст. 259 КУпАП до другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) для складення протоколу про адміністративне правопорушення; копію розписки про отримання 12 квітня 2023 року ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10 год. 30 хв. 13 квітня 2023 року; протокол про адміністративне правопорушення від 29 червня 2023 року, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП; допитав свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; дослідив відеозапис з боді-камер працівників поліції, долучений до матеріалів справи; допитав ОСОБА_1 .
Таким чином, суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, забезпечив своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин інкримінованого правопорушення в точній відповідності з законом, в повному обсязі перевірив докази наявні в матеріалах справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №896638 від 29 червня 2023 року (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 29 червня 2023 року близько 10 год. 47 хв. по пр. Шевченка, 13 у м. Новий Розділ неодноразово відмовлявся виконати законні вимоги поліцейських щодо доставлення його в ТЦК та СП м. Миколаїв для складання стосовно нього адміністративного протоколу за ст. 210 КУпАП, чим чинив злісну непокору законним вимогам працівників поліції, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
З пояснень працівників поліції ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Даньківа І.В., наданих у суді першої інстанції, вбачається, що вони повідомляли ОСОБА_1 про необхідність його доставлення до Стрийського РТЦК для складення щодо нього протоколу за ст. 210 КУпАП на підставі звернення начальника Стрийського РТЦК, однак останній, побачивши їх, почав тікати та не виконував законних вимог. Після цього ними було прийнято рішення про затримання ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються долученим до матеріалів справи відеозаписом, з якого слідує, що ОСОБА_1 тікає від працівників поліції, тримається руками за поручні на сходах. У ході затримання останній питає чому йому одягають кайданки. Йому повідомляють, що затримання відбувається з метою виконання звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з п. 78 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, обласні, Київський міський територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в межах своїх повноважень: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.
Частиною 1 ст. 259 КУпАП установлено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, поліцейським. Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що на виконанні Стрийського РУП ГУНП у Львівській області перебувало звернення начальника другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 щодо доставки до другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 для складення протоколу про адміністративне правопорушення, вимога поліцейських до ОСОБА_1 пройти з ними для доставки до РТЦК та СП у м. Миколаїв була законною та у ОСОБА_1 не було підстав для відмови у її виконанні. Наведеним спростовуються доводи апелянта щодо відсутності у працівників поліції повноважень щодо доставляння осіб до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, ОСОБА_7 , який після повідомлення про необхідність його доставки до РТЦК та СП у м. Миколаїв не прослідував за працівниками поліції, а почав тікати від них, здійснив злісну непокору законній вимозі працівників поліції.
Диспозицією статті 185 КУпАП, передбачена відповідальність, зокрема, за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Під час виконання службових обов'язків, згідно з вимогами статей 5-1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські перебувають в однострої, на якому розміщується спеціальний жетон.
З наявного у матеріалах справи відеозапису слідує, що в момент пред'явлення ОСОБА_1 законної вимоги працівники поліції перебували у форменому одязі та зі спеціальними жетонами, у їх користуванні перебував службовий автомобіль з символікою поліції, що дозволяло ідентифікувати їх як працівників поліції.
Правомірність вимоги поліцейських до ОСОБА_1 підтверджується наявним у матеріалах справи зверненням начальника другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 щодо доставки останнього для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП.
Як зазначив у своєму рішенні №10-рп/2011 у справі №1-28/2011 Конституційний Суд України, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У цьому випадку ОСОБА_1 інкриміноване адміністративне правопорушення, що полягало у відмові виконати законну вимогу працівників поліції щодо необхідності його доставки до РТЦК та СП у м. Миколаїв. При цьому останній відмовився виконати законну вимогу працівників поліції та почав тікати від них, що в подальшому стало підставою для його затримання.
Таким чином апеляційним судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами доведено наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, через що покликання в апеляційній скарзі на ці обставини є неспроможними.
Покликання сторони захисту на перешкоджання службовій діяльності ОСОБА_1 як журналіста не ґрунтується на вимогах закону, оскільки перешкоджання журналістській діяльності може здійснюватися у формах: незаконного вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв'язку зі своєю професійною діяльністю; незаконній відмові у доступі журналіста до інформації; незаконній забороні висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб'єкта владних повноважень.
Всупереч наведеному, затримання ОСОБА_1 та подальша його доставка до другого відділу (м. Миколаїв) ІНФОРМАЦІЯ_2 , жодним чином не пов'язана з його професійною діяльністю; вказані дії були здійснені з огляду на неявку ОСОБА_1 за повісткою на виклик до зазначеного органу РТЦК та СП у відведений для цього час.
Крім цього, здійснення ОСОБА_1 журналістської діяльності не може слугувати підставою для відмови від виконання законних вимог працівників поліції, адже згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Вказана норма є імперативною та не містить жодних винятків.
Враховуючи викладене, суддя суду першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення та дійшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким суддею надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Покликання в апеляційній скарзі на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №896638 від 29 червня 2023 року особливостей, які вказали б на вчинення ОСОБА_1 злісної непокори розпорядженню працівників поліції, є безпідставним, оскільки у цьому протоколі суть адміністративного правопорушення викладена згідно з вимогами ст. 256 КУпАП.
Незазначення у протоколі конкретних імен працівників поліції, чиї вимоги не виконав ОСОБА_1 , жодним чином не порушує права останнього на захист, оскільки, будучи при виконанні службових обов'язків, працівник поліції діє як представник держави, а не як окрема фізична особа.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, старший лейтенант поліції ДОП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Лучак Є.Т., який склав протокол про адміністративне правопорушення, на виконання вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, зібрав докази та долучив їх до матеріалів справи.
Той факт, що поліцейський не допитав свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про що заявляє сторона захисту, не позбавляє ОСОБА_1 та його адвоката передбачених ст. 268 КУпАП прав, зокрема, щодо подання доказів та заявлення клопотань щодо допиту зазначених свідків.
Викладені у заяві ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 червня 2023 року пояснення стосовно того, що він не здійснював непокори працівникам поліції та здійснював відеозйомку сесії Новороздільської міської ради як журналіст, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки, окрім прав журналіста, у ОСОБА_1 існують ще й обов'язки громадянина.
Доводи стосовно застосування щодо нього неадекватної фізичної сили не можуть бути оцінені судом у межах цього судового провадження, оскільки жодних даних про те, що ОСОБА_1 оспорював правомірність дій працівників поліції та, зокрема, надмірного застосування ними фізичної сили, суду не представлено.
Наявні у справі відеозаписи, як долучений працівниками поліції, так і долучений стороною захисту, що був досліджений апеляційним судом, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджує викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Як уже зазначалось вище, здійснення ОСОБА_1 журналістської діяльності у момент пред'явлення йому працівниками поліції законної вимоги пройти з ними для доставлення в РТЦК та СП у м. Миколаїв, не звільняє його від виконання цієї вимоги.
Інші доводи апеляційної скарги не містять покликання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя суду першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах альтернативної санкції ст. 185 КУпАП відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИЛА:
постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 13 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Урдюк Т.М.