Справа № 302/169/19
УХВАЛА
27 вересня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., СОБОСЛОЯ Г.Г.
за участю секретаря ЗУБАШКОВА М.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 302/169/19
за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них
та
за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визнання недійсними рішень, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду від 21 січня 2020 року, повний текст якого складено 27 січня 2020 року, головуючий суддя Гайдур А.Ю., -
встановив:
05.02.2019 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і Міжгірської райдержадміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них (справа № 302/169/19).
Посилаючись на порушення своїх цивільних (земельних) прав тим що відповідачам були незаконно надані у власність земельні ділянки без урахування наявних у позивачок прав на відповідні земельні ділянки, за їхній рахунок, позивачки просили з метою захисту своїх прав:
визнати незаконними і скасувати:
розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 05.06.2014 № 110, від 26.05.2014 № 92, від 26.05.2014 № 86 «Про передачу у власність земельної ділянки (паю)» та від 22.07.2016 № 182 «Про затвердження документації та передачу у приватну власність земельної ділянки»;
визнати недійсними:
свідоцтва про право власності на земельні ділянки, видані державним реєстратором реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції на ім'я:
ОСОБА_6 , видане 26.07.2014 за № 24766457 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0093,
ОСОБА_5 , видане 04.07.2014 за № 23844668 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0081,
ОСОБА_4 , видане 09.07.2014 за № 23995481 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0086;
скасувати:
записи про державну реєстрацію права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:
про право власності № 6465586 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0093 на ім'я ОСОБА_6 ;
про право власності № 6228933 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0081 на ім'я ОСОБА_5 ;
про право власності № 6267944 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0086 на ім'я ОСОБА_4 ;
про право власності № 15814545 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0120 на ім'я ОСОБА_3 ;
записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 2122481600:02:004:0093, 2122481600:02:004:0081, 2122481600:02:004:0086, 2122481600:02:004:0120 у Поземельній книзі.
Судові витрати позивачі просили покласти на відповідачів.
13.03.2019 ОСОБА_7 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Ізківської сільської ради Міжгірського району про визнання недійсними рішень, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину (справа № 302/342/19).
Посилаючись на порушення своїх цивільних (земельних) прав на законно отриману у власність земельну ділянку тим, що права ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на землю не були оформлені належним чином, просила з метою захисту своїх прав:
визнати недійсними рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25.06.2002 про надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_8 земельних ділянок площами 2,15 га кожному в с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області в урочищах «Стайки» та «Літовище»;
визнати недійсними та скасувати Державні акти серії ІІІ-ЗК № 003733 і серії ІІІ-ЗК № 003734 на право власності на земельні ділянки загальними площами 0,98 га і 1,0320 га, видані 31.07.2003 Ізківською сільською радою, відповідно, ОСОБА_2 і ОСОБА_8 ;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05.02.2010 державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкелебей Л.В. за реєстровим № 97 у спадковій справі № 197/2009 спадкоємцю ОСОБА_1 на земельні ділянки загальною площею 1,0320 га, з яких ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки», ділянка площею 0,72 га в урочищі «Літовище».
Судові витрати позивачка просила покласти на відповідачів.
Ухвалою Міжгірського районного суду від 20.03.2019 справи № 302/169/19 і № 302/342/19 враховуючи зустрічний характер позовів об'єднані в одне провадження, об'єднаній справі присвоєно № 302/169/19.
Рішенням Міжгірського районного суду від 21.01.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено:
визнано недійсним рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25.06.2002 про надання у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_8 земельних ділянок площею 2,15 га кожному в урочищах «Стайки» та «Літовище» с. Ізки;
визнано недійсними та скасовано:
Державний акт на право приватної власності на землю серії III-ЗК № 003733, виданий 31.07.2003 Ізківською сільською радою ОСОБА_2 на земельні ділянки загальною площею 0,98 га, з яких: ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки» та ділянка площею 0,4680 га в урочищі «Літовище»;
Державний акт на право приватної власності на землю серії III-ЗК № 003734, виданий 31.07.2003 Ізківською сільською радою ОСОБА_8 на земельні ділянки загальною площею 1,0320 га, з яких: ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки» та ділянка площею 0,72 га в урочищі «Літовище»;
визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05.02.2010 державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкелебей Л.В. спадкоємцю ОСОБА_1 на земельні ділянки загальною площею 1,0320 га, з яких: земельна ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки», земельна ділянка площею 0,72 га в урочищі «Літовище», зареєстроване у реєстрі № 97, спадкова справа № 19723009;
стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Ізківської сільської ради по 768,20 грн з кожного на користь ОСОБА_4 на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Позивачі за первісним позовом, відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 оскаржили рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять рушення скасувати, задовольнити первісний позов і відмовити в зустрічному позові.
Відповідачка за первісним позовом, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 рішення суду не оскаржує, у відзиві на апеляцію, поданому від її імені та в її інтересах адвокатом Шпуганичем В.П., вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.08.2020:
рішення Міжгірського районного суду від 21.01.2020 у частині зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25.06.2002 про надання у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_8 земельних ділянок площею по 2,15 га кожному в урочищах «Стайки» та «Літовище» с. Ізки було скасовано і в цій частині було ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цієї вимоги зустрічного позову було відмовлено;
в іншій частині рішення Міжгірського районного суду від 21.01.2020 було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.03.2021 постанову Закарпатського апеляційного суду від 13.08.2020 у частині вирішення первісного позову про визнання незаконними та скасування розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про затвердження документації та передання у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки та зустрічного позову в частині вирішення вимог про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
11.05.2023 до апеляційного суду надійшла заява позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., про відмову від позову в частині вимог, пред'явлених нею до відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 . Заява вмотивована тим, що в листопаді 2022 року відповідачка вжила заходи для зміни конфігурації своєї земельної ділянки з кадастровим номером 2122481600:02:004:0120, чим самостійно усунула накладання в плані на земельну ділянку позивачки площею 0,5120 га в урочищі «Стайки» с. Ізки. 12.01.2023 позивачка зареєструвала своє право власності на вказану земельну ділянку площею 0,5120 га з кадастровим номером 2122481600:02:004:0226, призначену для ведення особистого селянського господарства.
Тому позивачка відмовляється від вимог до відповідачки ОСОБА_3 щодо визнання незаконним і скасування розпорядження Міжгірської РДА від 22.07.2016 № 182, скасування запису про державну реєстрацію права власності № 15814545 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0120 на ім'я ОСОБА_3 , скасування запису про державну реєстрацію на земельну ділянку з кадастровим номером 2122481600:02:004:0120 і просить закрити провадження в справі у цій частині. З положеннями ст. 256 ЦПК України вона ознайомлена та розуміє наслідки закриття провадження.
У судовому засіданні 27.09.2023 представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Рішко С.І. заяву про відмову його довірительки від позову до ОСОБА_3 підтримав, представник відповідачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_4 адвокат Шпуганич В.П. залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
Заслухавши суддю, думку представників сторін адвокатів Рішка С.І. та Шпуганича В.П., розглянувши на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України питання за відсутності інших учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рішко С.І., подала 11.05.2023 заяву про відмову від позову в частині вимог, пред'явлених до відповідачки ОСОБА_3 , оскільки питання, з якого виник спір між ними, врегульоване внаслідок дій відповідачки, тому позивачка вважає доцільним відмовитися від позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3 і закрити провадження в справі щодо неї. Просить прийняти її відмову від позовних вимог до ОСОБА_3 та закрити провадження в справі щодо цієї відповідачки.
У судовому засіданні представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Рішко С.І. підтвердив заяву про відмову від позову до ОСОБА_3 та повну обізнаність позивачки з процесуальними наслідками прийняття відмови від позову та закриття провадження в справі щодо відповідачки ОСОБА_3 .
Ордером про надання правової допомоги серії АО № 1086774, виданим адвокатом Рішком С.І. 20.04.2023 на представництво в справі інтересів позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 , підтверджується, що договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 19 т. 4 та ін.).
Сторона на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами і одним із них є відмова позивача від позову, яку може бути прийнято також на стадії апеляційного розгляду справи (ст.ст. 12, 13, 43, 49, 206, ст. 373 ч. 1 ЦПК України).
Безумовне право пред'явити позов, підтримувати його чи відмовитися від нього належить позивачеві і не залежить від волі інших учасників процесу.
У разі відсутності перешкод для прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ст. 373 ч. 2 ЦПК України).
Процесуальних перешкод у прийнятті відмови позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 від позову про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них, пред'явленого до відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 , та для закриття провадження в справі щодо цієї відповідачки не встановлено. Позивачка за первісним позовом ОСОБА_2 користувалася правовою допомогою адвоката ОСОБА_9 та реалізувала своє право на представництво в цивільному процесі.
Передбачені ст. 256 ч. 2 ЦПК України процесуальні наслідки прийняття відмови від позову до ОСОБА_3 та закриття провадження в справі щодо цієї відповідачки позивачці за первісним позовом ОСОБА_2 відомі, що підтверджується і позицією її представника адвоката Рішка С.І. в апеляційному суді.
Відтак, відмову позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 , вчинену її представником адвокатом Рішком С.І., від позову про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них, пред'явленого до відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 , слід прийняти, у зв'язку з цим рішення Міжгірського районного суду від 21.01.2020, ухвалене за цим позовом, слід визнати нечинними, провадження в справі в частині вирішення цього позову - закрити.
Керуючись ст.ст. 206, 258, 260, ст. 368 ч. 1, ст. 373 ч.ч. 1, 2 ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Відмову ОСОБА_2 , вчинену її представником адвокатом Рішком Сергієм Івановичем, від позову про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації земельних ділянок і речових прав на них, пред'явленого до ОСОБА_3 , прийняти.
У зв'язку з прийняттям відмови від позову, пред'явленого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , рішення Міжгірського районного суду від 21 січня 2020 року, ухвалене за цим позовом, визнати нечинним, провадження у справі № 302/169/19 в частині вирішення цього позову - закрити.
Роз'яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 13 листопада 2023 року.
Судді