Справа № 686/20712/23
Провадження № 2/686/5317/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023
м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,
секретаря судового засідання - Лоб І.А.,
з участю позивача - ОСОБА_1 ,
та відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
встановив:
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в обґрунтування якого вказала, що з 29 серпня 2004 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25.09.2020 розірвали.
Від шлюбу мають двоє дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні, що підтверджується довідкою №В-03-30294.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 25.09.2020 з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Відповідач є працездатним, працює за неофіційним місцем роботи та здає в оренду власну квартиру, яка знаходиться в будинку АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Суду пояснила, що вона не погоджувала з відповідачем оплатне навчання за контрактом доньки, оскільки він участі в її вихованні не бере.
Відповідач в судовому засіданні заявленого позову не визнав. Суду пояснив, що матеріальної змоги нести такі додаткові витрати він не в змозі, оскільки не має офіційного працевлаштування та регулярної роботи із щомісячною зарплатою, є інвалідом третьої групи, розмірі пенсійного забезпечення становить лише 2 000 грн. Має аліментні зобов'язання, по яких є заборгованість.
З ним ні позивачка ні донька не узгоджували питання стосовно навчання її на контрактній основі, і для цього в нього матеріальної змоги не має. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . Неповнолітня дитина проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи № В-03-30294, виданої відділом реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради..
Згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду від 25.09.2020 з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в розмірі однієї третьої частини заробітку всіх видів заробітку (доходів), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Згідно довідки Хмельницького базового медичного фахового коледжу ОСОБА_6 є студенткою 2 курсу лікувальної денної контрактної форми навчання Хмельницького базового медичного коледжу.
Позивачем понесені витрати за І курс на навчання дитини у вказаному навчальному закладі в розмірі 19 761 грн.. На підтвердження понесених додаткових витрат позивачем надано квитанції у зазначеному розмірі. Вона вважає, що половину таких витрат на навчання дитини на контрактній основі слід стягнути з відповідача в сумі 9 888,5 грн.,
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19, від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17), постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18), постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі № 484/2230/17 (провадження № 61-1460св18).
Однак не відноситься до особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини - навчання дитини з метою здобуття професійної освіти (висновок Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 року у справі №336/1488/19).
Обов'язковою умовою вибір платного навчального закладу мало погоджуватись з батьком/матір'ю дитини та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.
Позивачкою визнано, що між та відповідачем не буди узгоджені питання щодо навчання доньки на платній основі. Навчальний заклад в якому навчається донька позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.
Він є інвалідом третьої групи, має пенсійне забезпечення в розмірі 2 000 грн., в даний час сплачує аліменти в розмірі однієї третьої частини заробітку, в тому числі і на дитину, яка навчається, інших доказів щодо матеріального стану позивач не надала, а суд відповідно таких не здобув.
Ураховуючи вказані обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач звільнена від сплати судового збору, тому в разі відмови від позову суд виносить судові витрати на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.182-199 Сімейного Кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_4 .
Дата складання повного тексту рішення 17.11.2023.
Суддя: