УХВАЛА
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа №580/72/23
адміністративне провадження № К/990/31470/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного підприємства «Надія» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в справі № 580/72/23 за адміністративним позовом першого заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замковий Узвіз 1», Приватного підприємства «Надія», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у січні 2023 року, перший заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замковий Узвіз 1», Приватного підприємства «Надія», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив:
- зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замковий Узвіз 1», приватне підприємство «Надія», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - пам'ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси , яка відповідно до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23 листопада 2010 року № 10-03-21 включена до переліку щойно виявлених пам'яток архітектури.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Приватне підприємство «Надія» направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в справі № 580/72/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу Приватного підприємства «Надія» залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення обґрунтованих підстав для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України з урахуванням предмету спору.
На виконання вимог ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, скаржник у встановлений судом строк надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги та обґрунтував підстави звернення до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «в-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес, має для нього виняткове значення та суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України має загальний характер, тому не можуть вважатися винятковими випадками.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Суд критично оцінює посилання скаржника на неврахування правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2022 року у справі № 580/2472/21, оскільки спір у цій справі стосується визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам'яток архітектури» в частині.
Натомість, спір у справі № 580/72/23, рішення у якій оскаржуються, стосується зобов'язання позивачів укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1768 охоронний договір на об'єкт культурної спадщини.
Отже, вказані постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті у різних правовідносинах, за різних фактичних обставин справи, з урахуванням різної нормативної бази.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 580/2472/21 скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування фактичних обставин, не формулював висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
З поданих скаржником матеріалів вбачається, що наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року №10/03-21 не скасований, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Також Суд відхиляє твердження скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, оскільки Верховним Судом не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.
Враховуючи вказане, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення достатніх обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «Надія» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в справі № 580/72/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. Ю. Бучик
С. Г. Стеценко