КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 357/3935/23 Головуючий у суді першої інстанції - Бондаренко О.В.
Номер провадження № 22-ц/824/14861/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей, відповідно до якого просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення старшою дитиною повноліття, а після досягнення старшою дитиною повноліття аліменти на іншу дитину стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 17 лютого 2012 року позивачка по справі перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 та заочним рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року шлюб між ними було розірвано.
Вказано, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та повністю перебувають у неї на утриманні. Позивач посилається на те, що відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, добровільно матеріальної допомоги на дітей не надає, а сама вона не має можливості в повній мірі забезпечити дітей усім необхідним.
Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_2 просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 06 квітня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 1073,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що він є військовослужбовцем ЗСУ, на підтвердження чого надає військовий квиток серії НОМЕР_1 від 13 жовтня 2008 року, а також вказує, що є учасником бойових дій і має відповідні соціальні пільги, на підтвердження чого надає посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 22 червня 2023 року.
Апелянт вказує, що 16 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання ним було отримано важке порання, а саме мінно-вибухову травму, що призвело до відкритої проникаючої черепно-мозкової травми; забою головного мозку: вогнепальним осколковим сліпим пораненням м'яких тканин обличчя; вогнепальному перелому передньої стінки фронтальної пазухи зліва; вогнепальному багатоуламковому перелому виличної кістки праворуч; травматичному розможенню правого ока; проникаючому пораненню рогівки лівого ока; вогнепальним осколковим сліпим пораненням м'яких тканин обох кистей; вогнепальним осколковим сліпим пораненням лівої нижньої кінцівки з вогнепальним переломом лівої великогомілкової кістки; вогнепальному осколковому сліпому пораненню верхньої третини правої гомілки з вогнепальним крайовим переломом проксимального відділу правої великогомілкової кістки.
На підтвердження вказаних обставин надає довідку про обставини травми (порання, контузії, каліцтва) №1/37/6142 від 13 червня 2023 року, а також картку пораненого від 17 квітня 2023 року.
Апелянт також зазначає про те, що його було направлено на військово-лікарську комісію, на якій йому було встановлено наступний діагноз: Стан після операції (03.08.2023) демонтаж А3Ф уламків кісток лівої гомілки після вогнепального осколкового перелому (16.04.2023), лікованим А3Ф на основі стержнів (16.04.2023-03.08.2023) з відсутністю ознак консолідації уламків великогомілкової кістки. Також, окрім цього було зазначено, що поранення, пов'язане із захистом Батьківщини.
Також ОСОБА_1 посилається на те, що на момент подачі цієї апеляційної скарги перебуває на лікуванні в Клінічній лікарні Феофанія ДУС і на даний момент вже можна зробити відповідні висновки, стосовно стану його здоров'я, а саме відповідно до Довідки про перебування в КЛ Феофанія ДУС (лікування) №382, від 07 серпня 2023 року, зазначено наступний діагноз: відкрита проникаюча ЧМТ. Забій ГМ. Пневмоцефалія. Перелом передньої стінки фронтальної пазухи зліва. Гемосинус. Багатоуламковий перелом виличної кістки праворуч. Множинні рани обличчя. Травматичне розможення правого ока, множинні рвані рани повік правого ока. Проникаюче поранення рогівки лівого ока з наявністю сторонніх тіл. Рвана рана повік лівого ока. Множинні ВОСП обох кистей. ВОСП лівої н/к із значним дефектом м'яких тканин та вогнепальний перелом лівої великогомілкової кістки. ВОСП правої н/к в ділянці в/з правої гомілки з вогнепальним крайовим незавершеним переломом проксимального відділу правої великогомілкової кістки.
ОСОБА_1 посилається на те, що враховуючи його теперішній стан здоров'я він фізично не зможе сплачувати відповідну суму аліментів, оскільки на даний момент фактично залишився інвалідом і найближчим часом повинен буде подавати відповідну заяву на проходження МСЕКу за для призначення йому відповідної групи інвалідності.
Апелянт вказує, що досі перебуває на лікуванні і реабілітації, на що вже були витрачені всі його зароблені кошти під час проходження військової служби. Також ОСОБА_1 наголошує на тому, що приймав і приймає безпосередню участь у вихованні дітей, надсилає щомісяця кошти на їх утримання, що підтверджується відповідними квитанціями. Також ОСОБА_5 вказує, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей, проте не у зазначеному судом розмірі.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року в частині стягнення з нього на користь держави судового збору, оскільки він звільнений від його сплати на підставі положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а також змінити розмір аліментів на утримання дітей з 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) на 1/6 частину з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішенні позовних вимог відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 17 лютого 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2019 року, у справі № 357/12336/18, яке набрало законної сили 25 лютого 2019 року, шлюб між ними було розірвано (а.с.5).
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с.6-8).
Також, встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивач не має можливості в повній мірі забезпечити дітей усім необхідним.
Судом також було встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14-15).
ОСОБА_1 з 21 квітня 2023 року по даний час перебуває на лікуванні в КЛ «Феофанія» ДУС (лікування) та на основі медичних документів йому видано довідку МКСХ № 23/2/1531 про тимчасову непрацездатність з 21 квітня 2023 року по теперішній час (а.с.32,40-41,50,52).
Суд першої інстанції, вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , мотивував своє рішення тим, що враховуючи майновий стан сторін та те, що відповідач зобов'язаний утримувати дітей і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації їх життя нарівні з позивачем, а також передбачені законом обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 06 квітня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Також суд врахував надану медичну документацію відповідача по справі та зазначив, що згідно довідки МКСХ № 23/2/1531 ОСОБА_1 має тимчасову непрацездатність й враховуючи положення ст.273 ЦПК України вказує, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Також районний суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що договори про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно та/або про сплату аліментів між сторонами не укладалися.
Матеріалами справи підтверджено, що у позивача та відповідача у справі є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що він на даний момент перебуває на лікування та витрачає значну частину своїх грошових коштів саме на лікування та реабілітацію після отриманих поранень внаслідок бойових дій й не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Апеляційний суд враховує, що відповідно до наданих медичних довідок відповідача, зокрема, Довідки про перебування в КЛ Феофанія ДАС (лікування) №359 від 26 липня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 має тимчасову непрацездатність з 21 квітня 2023 року по теперішній час, а також перебуває на лікуванні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що суд першої інстанції, враховуючи положення ч. 5 ст. 183 СК України дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання двох дітей у розмірі однієї третини.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
А також слід враховувати, що згідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Враховуючи зазначені положення закону відповідач по справі не позбавлений можливості у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, або у зв'язку зі зміною обставин, що впливають на визначений розмір аліментів, подати заяву про зменшення розміру аліментів, присуджених рішенням суду.
Однак, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 1073,60 грн, то апеляційний суд доходить висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень п.35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 роз'яснено, що якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Відповідачем по справі ОСОБА_1 було надано посвідчення серії НОМЕР_2 від 22 червня 2023 року, відповідно до якого останній має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.72).
Оскільки обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони мають бути компенсовані за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи вищевикладене, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року в частині вирішення судових витрат підлягає скасуванню у зв'язку із тим, що судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до положень частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2023 року в частини вирішення питання судових витрат скасувати.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв