ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/931/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи.
26.01.2023 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача про грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо виплати грошової компенсації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на отримання компенсації за належне йому для отримання житло, проте відповідач необхідного рішення не прийняв, хоча позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та подав необхідні документи для отримання вказаної виплати передбаченою «Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області у неприйнятті рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.11.2022 про виплату компенсації за належне для отримання жиле приміщення та зобов'язано Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 03.11.2022 і поданими документами, з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано порядку та процедури розгляду заяви позивача про отриманням грошової компенсації, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною.
Щодо решти позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що відповідач відмовив позивачу у виплаті грошової компенсації не через відсутність підстав для виплати позивачу спірної компенсації, оскільки він звільнений з військової служби за сімейними обставинами, а через відсутність коштів на такі виплати і подачу необхідних документів, внаслідок чого позовні вимоги були задоволені частково з зобов'язанням відповідача прийняти відповідне рішення щодо заяви позивача від 03.11.2022року.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати судове рішення та прийняте нове рішення, про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач звільнений з військової служби через сімейні обставини, тому права на отримання спірної компенсації не має.
Також апелянт вважає, що оскільки бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України») у 2020-2023 роках не передбачено фінансування видатків Адміністрації Держспецзв'язку на виплату грошової компенсації за належне їм для отримання житлового приміщення, то й підстав для виплати немає, що й було повідомлено позивачу листом.
Позивач рішення суду не оскаржував, проте подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено про правильність висновків суду першої інстанції.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивача на підставі наказу голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.07.2022 № 733-ос звільнено із служби відповідно до підпункту «г» пункту 3 ( через такі сімейні обставини - один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дітей віком до 18 років) частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України (а.с. 10).
Згідно довідок Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 17.02.2022 №67 та від 28.06.2022№2 позивач перебуває на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Управлінні Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в загальному порядку з 10.09.2021, а в першочерговому з 02.07.2021. Виплату щомісячної грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення не отримував (а.с. 11).
Вказане також підтверджується довідкою відповідача від 07.03.2023 № 10.
За час проходження служби позивач та члени його сім'ї житлове приміщення не отримували, а також позивачем не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
03.11.2022 адвокат позивача звернувся до відповідача із запитом та заявою ОСОБА_1 про виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, до якої додано: нотаріально посвідчена згода дружини на отримання компенсації за належне для отримання житлове приміщення; довідки про реєстрацію місця проживання; копії паспортів; копія свідоцтва про одруження; копія свідоцтва про народження дочки; копія карток фізичних осіб - платників податків; довідка з квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів Міністерства оборони України; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність нерухомого майна (а.с. 13).
Листом № 51/01-424 від 11.11.2022 відповідач повідомив адвоката, що у зв'язку із значним обсягом запитуємої інформації продовжено терміни надання відповіді на запит адвоката та доданої до нього заяви позивача (а.с.14).
Листом від 01.12.2022 року №51/01-469 відповідач повідомив про перелік документів, який необхідно надати до Житлово-побутової комісії для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру. У той же час звернув увагу на те, що позивачем не надано окремі документи та повідомлено, що механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 728 від 02.09.2015 року. Вказаний механізм реалізації права на грошову компенсацію за належне для отримання житлове приміщення починає діяти саме з моменту виділення коштів з Державного бюджету України за відповідною бюджетною програмою. Також повідомлено, що кошти за бюджетною програмою під кодом 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» Управлінню Держспецзв'язку в Чернігівській області не виділялися (а.с.15).
29.12.2022 позивач на виконання вимог відповідача вказаних у листі від 01.12.2022 подав відповідний пакет документів для прийняття відповідачем рішення щодо виплати йому компенсації (а.с.18).
05.01.2023 відповідач листом № 51/01-100 повідомив позивача про відсутність коштів для вказаної виплати (а.с.19).
26.01.2023 позивач подав цей позов до суду.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» установлено, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення здійснюється в межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті.
Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство інфраструктури, Адміністрація Державної прикордонної служби, Служба безпеки, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, Державне космічне агентство та Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації визначають щороку в межах бюджетних призначень для забезпечення житлом військовослужбовців на відповідний бюджетний рік видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання військовослужбовцями та членами їх сімей жилі приміщення, а Державна служба з надзвичайних ситуацій - видатки на надання грошової компенсації за належні для отримання особами, звільненими з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, та членами їх сімей жилі приміщення.
Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №728 (далі Порядок №728).
Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до пункту 5 Порядку №728, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:
- рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї, зазначеної в абзацах четвертому і п'ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
- довідка про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування);
- копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
- копія свідоцтва про шлюб (за наявності);
- копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
- копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
- копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
- довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
- документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
- дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім'ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Пунктом 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Відповідно до вимог житлового законодавства, наказом Адміністрації Держспецзв'язку від 05.01.2016 № 3 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членів їх сімей, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.02.2016 за № 172/28302 ( далі Інструкція № 3).
Відповідно до абзаців другого-шостого пункту 1 Розділу УІ Інструкції № 3 , за бажанням військовослужбовця Держспецзв'язку Адміністрація Держспецзв'язку (підрозділ Держспецзв'язку) виплачує військовослужбовцю Держспецзв'язку грошову компенсацію за належне йому для отримання житлове приміщення (далі - компенсація). Компенсація надається: військовослужбовцям Держспецзв'язку, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членам їх сімей; особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членам їх сімей; сім'ям військовослужбовців Держспецзв'язку, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; сім'ям померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.
Водночас ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення надається військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше.
Висновки суду.
Зі системного аналізу вищевказаних норм законів, слід зробити висновок, що у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки Закон має вищу юридичну силу, тому в даному випадку застосуванню щодо умов надання грошової компенсації військовослужбовцям за належне для отримання жиле приміщення підлягає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Крім того, відповідно до норм закону військовослужбовці, у тому числі Держспецзв'язку, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, мають право на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення, а за їх заявою і поданими документами житлові комісії повинні розглянути це питання та прийняти рішення про її надання або відмову в наданні.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має вислугу служби більше 20 років, що підтверджено наказом голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.07.2022 № 733-ос, а саме вислуга років позивача станом на 31.07.2022 складала: календарна - 28 років 00 місяців 06 днів, пільгова -00 років 06 місяців 02 дні, загальна - 28 років 06 місяців 08 днів.
Апелянтом вказане не заперечувалось.
Отже, судом першої інстанції правильно зазначено, що позивач має право на отримання спірної компенсації за умови подання заяви та необхідних документів, а житлова комісія повинна розглянути це питання та прийняти рішення про її надання або відмову в наданні.
Крім того, не є спірним те, що позивач не отримував вказану компенсацію і для реалізації свого права на отримання грошової компенсації позивач 03.11.2022 подав на ім'я начальника Управління Держспецзв'язку в Чернігівській області відповідну заяву та документи, перелік яких визначений у цій заяві.
Апелянтом вказане не спростовано.
Таким чином, враховуючи вищеперелічені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 03.11.2022 про виплату йому компенсації, оскільки матеріалами справи не підтверджено те, що відповідач розглянув вказану заяву, надав аналіз поданим позивачем документам та прийняв будь яке рішення з цього питання.
Отже, суд першої інстанції правильний зробив висновок, що відповідач за результатами розгляду заяви позивача від 03.11.2022 та поданих документів взагалі не прийняв жодного рішення.
Вказане апелянтом не спростовано належними та допустимими доказами, як то передбачено суб'єкту владних повноважень.
Відсутність рішення уповноваженого органу щодо даного питання в свою чергу свідчить про відсутність оцінки суб'єктом владних повноважень документів, поданих позивачем для отримання спірної компенсації.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав відповідних доказів на підтвердження своєї позиції.
Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Часткове задоволення позовних вимог позивача є належним способом захисту порушених прав позивача, й цим погоджується колегія суддів.
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель