ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/15850/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи.
03.12.2021 до Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій Київського міського центру зайнятості щодо відмови у поверненні на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Н-Транс» (код ЄДРПОУ 32918146), адресованої йому допомоги по частковому безробіттю на період карантину за грудень 2020 року травень 2021 року в розмірі 30 094,18 грн та про зобов'язання Київського міського центру зайнятості звернутися із поданням відповідно до вимог чинного законодавства до головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про повернення на поточний рахунок товариства з обмеженою діяльністю «Н-Транс» (код ЄДРПОУ 32918146), адресованої йому допомоги по частковому безробіттю на період карантину за грудень 2020 року травень 2021 року в розмірі 30 094,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправними є дії відповідача щодо відмови у перерахуванні йому виплат, які він має право отримати за період: грудень 2020 р. - травень 2021 р. через введення в державі карантину внаслідок поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 .
Позивач пояснив, що неналежним виконанням відповідачем «Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.202 №306, порушені його права, оскільки між ним та роботодавцем було оформлені трудові відносини, в тому числі і за період грудень 2020 р. - травень 2021, за який відбулося нарахування допомоги по безробіттю на період карантину. Також зазначає, що положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №635, якою було внесено зміни до Постанов КМУ від 19 вересня 2018 р. № 792 і від 22 квітня 2020 р. № 306, не передбачено повернення Роботодавцем коштів (допомоги) Фонду, які адресувалась працівнику звільненому з роботи відповідно до частини 1 статті 38 КзПП України. Більше-того, положення Постанови КМУ від 16.06.2021 №635 не мають зворотної дії у часі, зокрема до правового регулювання процедури нарахування та виплати допомоги по частковому безробіттю за період: за період: грудень 2020 р. - травень 2021 р., відповідно до приписів статті 58 Конституції України.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушений порядок звернення до центру зайнятості про надання допомоги по частковому безробіттю, оскільки він не є роботодавцем та не є фізичною особою-підприємцем. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що Позивачем було оскаржено протиправні дії роботодавця щодо не виплати допомоги за період, коли у роботодавця та позивача було оформлені трудові відносини, а також дії щодо повернення даних коштів на рахунки центру зайнятості.
Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати судове рішення та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено про правильність висновків суду першої інстанції.
Апелянт подав відповідь на відзив, в якому вказано про обґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Справу розглянуто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у період з 04.07.2017 по 23.10.2021 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Н-ТРАНС» (надалі - ТОВ «Н-ТРАНС») на посаді юрисконсульта та начальника юридичного відділу.
01.07.2020 між Печерською районною філією Київського міського центру зайнятості та ТОВ «Н-ТРАНС» (далі-роботодавець) було укладено договір №660 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Предметом Договору є надання центром зайнятості роботодавцю коштів, передбачених у бюджеті, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Фонд) для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі карантин), відповідно до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №306 із змінами внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 453 (далі за текстом Порядок), у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності.
Відповідно до пункту 2 розділу 5 Договору, Роботодавець зобов'язаний подавати щомісяця до 10 числа (до закінчення строку дії цього договору) центру зайнятості відомості про осіб відповідно до пункту 15 Порядку, що є підставою для перерахування коштів Фонду для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Відповідно до пункту 15 Порядку, Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більш як три робочих дні після надходження коштів на рахунок роботодавця: за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги (відомістю на виплату грошей).
На підставі поданих відомостей про осіб відповідно до пункту 15 Порядку, за період з квітня 2020 року по листопад 2020 року ТОВ «Н-Транс» щомісячно отримував від Київського міського центру зайнятості допомогу по частковому безробіттю та здійснював виплату даної допомоги працівникам, в тому числі допомоги, яка адресувалась позивачу.
На виконання вимог Порядку та умов Договору, ТОВ «Н-Транс» були подані Київському міському центру зайнятості відомості про осіб, в тому числі відомості по Позивачу, за період з грудня 2020 року по червень 2021 року, по яким Київським міським центром зайнятості не було здійснено виплати допомоги у зв'язку із відсутністю фінансування.
23.10.2021 р. позивач був звільнений з роботи за власним бажанням з підстав передбачених ч. 1 ст. 38 КзПП України, що підтверджується Наказом №01/23-10-к/тр від 23.10.2021 р. та записами в трудовій книжці.
01.11.2021 на поточний рахунок ТОВ «Н-Транс» надійшли кошти від Київського міського центру зайнятості для виплати працівникам ТОВ «Н-ТРАНС» допомоги по частковому безробіттю за період: грудень 2020 р. - травень 2021 р., в тому числі допомога по частковому безробіттю позивача сумі 30 094,18 (тридцять тисяч гривень 18 коп.) грн.
В той же день, 01.11.2021 ТОВ «Н-ТРАНС» повернуло Київському міському центру зайнятості адресовану позивачу допомогу по частковому безробіттю в розмірі 30 094,18 грн. з наступних підстав - звільнення позивача з роботи 23.10.2021 р. відповідно до Постанови КМУ від 16.06.2021 р. №635».
03.11.2021 позивачем було направлено на адресу Київського міського центру зайнятості заяву про перерахування (повернення) до ТОВ «Н-ТРАНС» кошти для виплати йому допомоги по частковому безробіттю на період карантину за грудень 2020 р. - травень 2021 р. в розмірі 30094,18 грн, які він не отримав своєчасно.
Київський міський центр зайнятості листом від 10.11.2021 року за №05-2720/10-23/21 відмовив позивачу у задоволенні цієї заяви, посилаючись на п. 6 Порядку №306 та ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», а саме: право на допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
Не отримавши допомогу по частковому безробіттю за період дії карантину за грудень 2020 р. - травень 2021 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI) визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно. Законом України № 5067-VI «Про зайнятість населення» встановлено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI) для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи: 1) заяву у довільній формі; 2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності; 3) відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею; 4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції чинній на момент звернення відповідачем з заявою про призначення допомога по частковому безробіттю на період карантину) визначено підстави надання такої допомоги та коло осіб, які мають право на її отримання.
Згідно частини 1 статті 47-1 цього Закону допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (надалі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Відповідно до частини 3 статті 47-1 цього Закону право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Частиною 9 статті 47-1 Закону № 5067-VI передбачено, що порядок надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, її розмір, строки надання, а також порядок повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 було затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України (надалі - Порядок № 306).
Цей Порядок визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України (далі - карантин та/або надзвичайна ситуація), розмір, строки надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), в разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу в зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).
У відповідності до ч. 6 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Аналогічні положення за змістом положення закріплені у п.20 Порядку № 306, згідно якого в разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 частини першої статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України, кошти, отримані роботодавцем, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої звільненій особі допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
За умовами ч.7 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.
Пунктом 5 Порядку № 306 передбачено, що сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 306 фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину може здійснюватися в межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 306 роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
Абзацами першим та другим пункту 10 Порядку № 306 встановлено, що рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
Порядком № 306, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою. Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Висновки суду.
Отже, системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що застрахована особа, з якою роботодавцем оформлено трудові відносини, має на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, на підставі звернення роботодавця для її виплати до відповідного органу і головною умовою виплати працівникам цієї допомоги є наявність трудових відносин між роботодавцем та працівником.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2020 між Печерською районною філією Київського міського центру зайнятості та ТОВ «Н-ТРАНС» було укладено договір №660 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с.8).
Отже, відповідно до положень Порядку №306 відносини по наданню допомоги по частковому безробіттю на період карантину виникли між центром зайнятості та ТОВ «Н-ТРАНС» як роботодавцем позивача.
Відповідно до встановлених обставин між позивачем та відповідачем Київським міським центром зайнятості будь які правовідносини не виникали.
Тобто, відсутній об'єкт судового захисту тому, що відповідач не знаходився з позивачем у будь яких правовідносинах, про що він йому пояснив у листі від 10.11.2021 року за №05-2720/10-23/21.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки, як вказав суд першої інстанції, позивачем порушений порядок звернення до центру зайнятості про надання допомоги по частковому безробіттю, оскільки позивач не є роботодавцем чи фізичною особою-підприємцем з ким центр зайнятості вступив у правовідносини з питань виплати допомоги.
Доказів того, що позивач оскаржував у судовому порядку дії підприємства (роботодавця) з питань своєчасної невиплати допомоги по частковому безробіттю, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що всі доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Крім того, надаючи оцінку всім іншим доводам апелянта судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель