ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/7445/22 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила суд стягнути з відповідача 155 395,31 грн середнього заробітку за час затримки негайного виконання рішення суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18 щодо поновлення на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 позов задоволено частково:
стягнуто з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (ЄДРПОУ 24209740) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки негайного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18 за період з 02.02.2021 по 26.01.2022;
у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивачка вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив обставини справи та правові підстави для стягнення коштів з відповідача. Зокрема суд першої інстанції вірно встановив факт затримки виконання рішення суду від 01.02.2021 в справі № 810/3071/18, у період з 02.02.2021 (наступний день з дати винесення судового рішення) по 26.01.2022 (день, до дати винесення відповідачем наказу про поновлення позивача на посаді), і відповідно, що позивач має право на виплату середнього заробітку за час такої затримки.
У той же час, суд першої інстанції не прийняв доводи позивача щодо розміру середнього заробітку, який повинен бути стягнутий з відповідача внаслідок затримки виконання рішення суду.
Позивачка вважає, що у той же час суд першої інстанції в порушення вимог процесуального права, не надав оцінки тій обставині, що величина середньомісячної заробітної плати встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18. Так, цим рішенням встановлено, що середньомісячна заробітна плата позивачки складала - 22 199,33 грн.
Також, позивачка просить повідомити про час і місце розгляду справи, оскільки її представник буде брати участь у розгляді такої.
Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Матеріалами справи підтверджено, що з жовтня 2016 року, позивач займала посаду заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області.
21.05.2018 головою Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації розпорядженням № 64-к, позивачку звільнено з займаної посади.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18, яке за наслідком апеляційного перегляду набрало законної сили 12.08.2021:
визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 21 травня 2018р. за №64-к «Про припинення повноважень ОСОБА_1 »;
поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області;
стягнуто з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 24219983) за період вимушеного прогулу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середньомісячну заробітну плату з 21 травня 2018р. до дня фактичного поновлення на посаді у розмірі 730 953 (сімсот тридцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. з відрахуванням обов'язкових податків і зборів;
звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 22 199 (двадцять дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп. з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021 у справі № 810/3071/18 замінено відповідача - Переяслав-Хмельницьку районну державну адміністрацію Київської області її правонаступником - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області. Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 залишено без змін.
Як не заперечують сторони у справі, рішення суду про поновлення позивачки на посаді заступника голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області відповідач виконав 27.01.2022, видавши наказ № 8 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки судом встановлено факт затримки виконання рішення суду від 01.02.2021 в справі № 810/3071/18, у період з 02.02.2021 (наступний день з дати винесення судового рішення) по 26.01.2022 (день, до дати винесення відповідачем наказу про поновлення позивача на посаді), то позивач має право на виплату середнього заробітку за час такої затримки.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, зокрема, що стосується розрахунку розміру суми, що підлягає стягненню, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах даної справи відсутня довідка про розмір середнього заробітку позивача, з якої можливо було б здійснити відповідний розрахунок, а сторонами його до суду не було надано. Також, суд першої інстанції вважає, що належного розрахунку розміру середньоденної суми заробітку позивача у справі № 810/3071/18 немає.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.
Як вбачається з поданого клопотання позивача відповідача, в таких не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.
Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на те, що сторони у справі не оскаржують рішення в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки даній частині рішення суду першої інстанції.
Відтак, щодо визначення суми середнього заробітку за час затримки негайного виконання рішення суду, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
За приписами пунктів 5, 8 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як не заперечується сторонами у справі рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18 виконано відповідачем 26.01.2022.
Також у даному рішенні суд першої інстанції встановив наступне:
«…Загальна тривалість вимушеного прогулу ОСОБА_1 у період з 21.05.2018 по 01.02.2021 склала 674 робочих дні.
Середньомісячна заробітна плата, згідно наданої відповідачем довідки, становить 22199,33 грн.
При цьому, довідка, видана відповідачем на виконання вимог суду містить неправильний розрахунок середньоденної плати у сумі 528,57 грн. та не може слугувати для розрахунку, оскільки 22199,33 *2/41 (кількість робочих днів за лютий -березень) = 1083 грн.
Відтак, сума середнього заробітку позивачки за час вимушеного прогулу складає 730953 грн. При цьому, із цієї суми ОСОБА_1 , сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 22199,33 грн. підлягає негайному виконанню…».
Тобто, у справі № 810/3071/18 за позовом ОСОБА_1 до Переслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними, скасування рішень та поновлення на роботі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що середньоденна заробітна плата позивачки становить 1 083 грн.
Даний висновок підтриманий також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2021: «…Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 730953,00 грн (1083,00 грн. х 674 робочих днів - кількість робочих днів з наступного дня після звільнення по день ухвалення рішення судом першої інстанції), з урахуванням довідок Переяслав-Хмельницької РДА від 28.12.2020 №06.01-17/1591 (а.с.26 т.2) та від 29.01.2021 №06.01-19/110 (а.с.83 т.2) про розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 .
Жодних обґрунтувань щодо неналежного розрахунку судом першої інстанції середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача апеляційна скарга не містить…».
За приписами ч. 4 ст 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів вважає за необхідне застосувати вказані приписи під час розгляду даної справи.
Отже, середньоденна заробітна плата позивача, з урахуванням висновків у справі № 810/3071/18, складає 1 083 грн.
Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
За період з 02.02.2021 по 26.01.2022 вказане вище рішення суду про поновлення позивачки не було виконано.
В той же час, як вказує позивачка та підтверджено Формою ОК-5 (а.с.37-39) заробітна плата їй була виплачена включно по червень 2021 року.
З 01.07.2021 по 26.01.2022 відповідач не сплачував заробітну плату позивачці. В той же час за вказаний період було 145 робочих днів.
Відтак, сума середнього заробітку позивачки за час затримки виконання рішення суду про її поновлення на посаді, з урахуванням здійсненої виплати заробітної плати роботодавцем за період січня-червня 2021 року, складає 157 035 грн (145 робочих днів*1 083 грн).
Розрахунок позивачки із застосуванням середньої заробітної плати за місяць замість середньоденного розміру заробітної плати колегія суддів вважає невірним, зважаючи на приписи Порядку № 100.
Наведене не було враховано судом першої інстанції.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача частково знайшли своє підтвердження під час перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для зміни мотивувальної та резолютивної частини оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 317, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року змінити в мотивувальній та резолютивній частині.
Викласти резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року в наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (ЄДРПОУ 24209740) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки негайного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 у справі № 810/3071/18 за період з 02.02.2021 по 26.01.2022 у сумі 157 035 грн (сто п'ятдесят сім тисяч тридцять п'ять гривень)».
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан