ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Справа № 160/19820/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АТМ»
до Тернопільської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
07.08.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АТМ» до Тернопільської митниці, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000168/2 від 26.04.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000172/2 від 26.04.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000191/2 від 23.05.2023 року;
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/0000192/2 від 23.05.2023 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митні декларації разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
11.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 11.08.2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строку.
17.08.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
05.09.2023 року від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувані рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митних деклараціях та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
07.09.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією TAIZHOU MENGHUІ MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №MENHUІ-1-2021 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому компанією TAIZHOU MENGHUІ MACHINERY CO., LTD, відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації № 9 від 20.10.2021р., №10 від 21.10.2022,рахунків-фактур № TZMH20221205А2 від 31.10.2021р., №TZMH20221205А1 від 31.10.2022., №TZMH20221205А5 від 01.11.2021р, №TZMH20221205А6 від 01.11.2021р були здійснені поставки ТОВ «ТД «АМТ» товарних партій (оприскувачі).
Товарні партії поставлялись на умовах FOB NINGBO згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010”.
Після ввезення на територію України товарні партії були задекларовані товариством до Тернопільської митниці за окремими електронними митними деклараціями (ЕМД), а саме:
1. За ЕМД від 12.01.2022 № 23UA403020005946U3: - Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин для садівництва, виробництва торговельних марок "VITALS": переносні оприскувачі ранцевого типу, з автономним живленням, що складаються з поліетиленового бака з фільтром та агрегатним відсіком з вбудованими електронасосом, регулятором тиску та джерелом живлення з приладами контролю заряду, до насосу якого під'єднується телескопічна штанга з розпилюючою насадкою та сполучним шлангом, в комплекті з приладдям для обслуговування: обприскувачі акумуляторні, мод.Sm 116m - 1873шт. Галузь застосування - у садівництві, сільському господарстві для боротьби зі смітною рослинністю, дезінфекції. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД). Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № MENHUІ-1-2021 від 10.11.2020 р.; додаток (специфікація) до нього №9; рахунок - фактура №TZMH20221205А2; пакувальний лист; платіжне доручення №82 від 20.12.2022р.; технічний опис товарів. Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №1092022 від 01.09.2022р.; автомобільну накладну (CMR) №UA-2104-4 від 21.04.2023; рахунки №23-РВТ-3438, №23-РВТ-3439 від 21.04.2022р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення: «Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару».
Листом № 001-26/04 від 26.04.2022р. ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: - прайс-лист виробника від 05.09.2022; - комерційну пропозиці виробника від 08.09.2022; -платіжне доручення №82, завірене банком; -виписку з банківського рахунку декларанта за грудень 2022, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, що підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
26.04.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000168/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 29522 дол. США. до 36051,50 дол.США.
2. За ЕМД від 26.04.2023 № 23UA403020006015U9:
- Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин для садівництва, виробництва торговельних марок "VITALS": переносні оприскувачі ранцевого типу, з автономним живленням, що складаються з поліетиленового бака з фільтром та агрегатним відсіком з вбудованими електронасосом, регулятором тиску та джерелом живлення з приладами контролю заряду, до насосу якого під'єднується телескопічна штанга з розпилюючою насадкою та сполучним шлангом, в комплекті з приладдям для обслуговування: обприскувачі акумуляторні, мод.ОР 1516m-798 шт., мод.Sm 116m -1122 шт. Галузь застосування - у садівництві, сільському господарстві для боротьби зі смітною рослинністю, дезінфекції. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД).
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № MENHUІ-1-2021 від 10.11.2020 р.; додаток (специфікація) до нього №9; рахунок - фактура №TZMH20221205А1; пакувальний лист; платіжне доручення №82 від 20.12.2022р.; технічний опис товарів.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №1092022 від 01.09.2022р.; автомобільну накладну (CMR) №UA-2104-3 від 20.04.2023; рахунки №23-РВТ-3438, №23-РВТ-3439 від 21.04.2022р.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення: «Прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 3 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару».
Листом № 006-26/04 від 26.04.2022р. ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: - прайс-лист виробника від 06.09.2022; - комерційну пропозиці виробника від 09.09.2022; -платіжне доручення №82, завірене банком; -виписку з банківського рахунку декларанта за грудень 2022,Заявки на перевезення №7-1, №7-2 від 20.10.2022,Акти виконаних робіт від 21.04.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, що підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
26.04.2022 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000172/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 29222,40 дол. США. до 36956,16 дол.США.
3. За ЕМД від 22.05.2023 № 23UA403020007520U8: - Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин для садівництва, виробництва торговельних марок "NOWA": переносні оприскувачі ранцевого типу, з автономним живленням, що складаються з поліетиленового бака з фільтром та агрегатним відсіком з вбудованими електронасосом, регулятором тиску та джерелом живлення з приладами контролю заряду, до насосу якого під'єднується телескопічна штанга з розпилюючою насадкою та сполучним шлангом, в комплекті з приладдям для обслуговування: обприскувачі акумуляторні, мод.ОР 1516m-1994 шт. Галузь застосування - у садівництві, сільському господарстві для боротьби зі смітною рослинністю, дезінфекції. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД).
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № MENHUІ-1-2021 від 10.11.2020 р.; додаток (специфікація) до нього №9;додаткову угоду №5 від 01.05.2023, рахунок -фактура №TZMH20221205А5; пакувальний лист; платіжні доручення №82 від 20.12.2022р.; №111 від 05.05.2023, технічний опис товарів.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №1092022 від 01.09.2022р.; автомобільну накладну (CMR) №UA-1505-2 від 15.05.2023; рахунки №23-РВТ-3545, №23-РВТ-3546 від 15.05.2022р.,Заявки на перевезення №7-4,№7-5 від 21.10.2022р.,Акти виконаних робіт від 15.05.2023.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення: «У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось). Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи .»
Листом № 001-23/05 від 23.05.2022р. ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: - прайс-лист виробника від 13.09.2022; - комерційну пропозиці виробника від 15.09.2022; -платіжне доручення №82, завірене банком; -виписку з банківського рахунку декларанта за грудень 2022,коносамент №SZX230270376 dsl 23/03/2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
23.05.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000191/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого Товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному Рішенні збільшена митницею з 28423,20 дол. США. до 38380.51 дол.США.
4. За ЕМД від 22.05.2023 № 23UA403020007530U2:
- Переносні пристосування для розбризкування та розпилення рідин для садівництва, виробництва торговельних марок "NOWA": переносні оприскувачі ранцевого типу, з автономним живленням, що складаються з поліетиленового бака з фільтром та агрегатним відсіком з вбудованими електронасосом, регулятором тиску та джерелом живлення з приладами контролю заряду, до насосу якого під'єднується телескопічна штанга з розпилюючою насадкою та сполучним шлангом, в комплекті з приладдям для обслуговування: обприскувачі акумуляторні, мод.ОР 1516m-1978 шт. Галузь застосування - у садівництві, сільському господарстві для боротьби зі смітною рослинністю, дезінфекції. (Товар № 1 в гр. 31 ЕМД). - частини для оприскувача ( Товари№2-4 в гр.31 додаткових аркушів ЕМД
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № MENHUІ-1-2021 від 10.11.2020 р.; додаток (специфікація) до нього №9;додаток (специфікація) №10 від 21.10.2022, додаткову угоду №5 від 01.05.2023, рахунок - фактура №TZMH20221205А6; пакувальний лист; платіжні доручення №82 від 20.12.2022р.; №111 від 05.05.2023, технічний опис товарів.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір транспортно-експедиторського обслуговування №1092022 від 01.09.2022р.; автомобільну накладну (CMR) №UA-1505-1 від 15.05.2023; рахунки №23-РВТ-3545, №23-РВТ-3546 від 15.05.2022р.,Заявки на перевезення №7-4,№7-5 від 21.10.2022р.,Акти виконаних робіт від 15.05.2023.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення: «Прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - прайс-листи; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи».
Листом № 002-23/05 від 23.05.2022р. ТОВ «ТД «АМТ» додатково надало митниці: -прайс-лист виробника від 13.09.2022; - комерційну пропозиці виробника від 15.09.2022; -платіжне доручення №82, завірене банком; -виписку з банківського рахунку декларанта за грудень 2022,коносамент №SZX230270376 від 23.03.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
23.05.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000192/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів № 1,2,4-8 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019р. в адміністративній справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Судом встановлено, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, однак, суд не погоджується з такими висновками митного органу, з огляду на таке.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Щодо посилань відповідача про ненадання товариством банківських платіжних документів або інших бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, не відповідає дійсності, оскільки під час митного оформлення у митниці були в розпорядженні надані товариством платіжні доручення за №82 від 20.12.22р., №111 від 05.05.2023 р.,які підтверджували часткову сплату вартості товару, що поставлявся за Специфікацією №9, в сумі 56046 дол.США. 01.05.2023 р. сторони контракту уклали додаткову угоду №5 за якою термін сплати залишку коштів затовар в сумі 49954,00 дол.США продовжено до 90 днів від дати фактичного отримання товару. Такий же термін- 90 днів від дати фактичного отримання товару, встановлений і Специфікацією №10 від 21.10.2022 р.
Товари , за які не сплачена частина їх вартості, фактично отримані 22.05.2023 р., що підтверджується штампами Тернопільської митниці на автомобільних накладних, тобто на день декларування товарів 22.05.2023 р. термін оплати вартості товару не сплинув.
Крім того, в процесі консультацій листом №232006 від 20.06.2023р. товариство надало до митниці також і інший бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару та містить реквізити для ідентифікації ввезеного товару - виписку з банківського рахунку за грудень 2022 року.
Щодо ненадання товариством, якщо здійснювалося страхування, страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставним оскільки у самому твердженні митницею зазначено та пунктом 8 частини 2 статті 53 МКУ чітко визначено, що такі документи подаються у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку страхування не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить згаданій вище правовій нормі.
Твердження митниці про ненадання копії митної декларації країни відправлення є необґрунтованим, виходячи з того, що копія митної декларації країни відправлення не надавалась товариством митниці під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, оскільки вона передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Контрактом № ВТВВ-1 (п.3.5, п.3.6) сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня.
Таким чином, товариство, відповідно до умов рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України, ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту.
Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу. В повідомленні митниці до декларанта не зазначені розбіжності у наданих документах, які стали підставою для вимагання копії митної декларації країни відправлення.
Копія митної декларації країни відправлення у підприємства була відсутня, в зв'язку з чим надання її було неможливим.
Верховний Суд, в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо тверджень митниці відносно ненадання висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, слід зазначити, що вони також є необґрунтованими, оскільки згідно з частиною 3 ст. 53 МКУ надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відсутні означені митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ означені документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.
Твердження митниці про ненадання товариством транспортних перевізних документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рішення №UA403020/2023/000191/2) також не відповідає дійсності, оскільки усі наявні у товариства такі документи були надані товариством митниці в усіх випадках декларування, а саме: Договір ТЕО № 1092022 від 01.09.22 року; Заявки на перевезення: №7-1 , № 7-2 від 20.10.22 року; №7-4, №7-5 від 21.10.2022, коносамент №SZX230270376 від 23.03.2023 року; автомобільні товаро-транспортні накладні: №№ UA-2104-4, UA-2104-3, UA-1505-1,№1505-2 від 15.05.2023 року; рахунки на оплату: №23-РВТ-3438,№23-рвт-3439 від 21.04.23 року, № 23-РВТ-3545,№23-рвт-3546 від 15.05.2023 року; акти виконаних робіт: від 21.04.2023 року, від 15.05.2023 року.
З Договору ТЕО, Заявок на перевезення, коносаменту, автомобільних товаро-транспортних накладних, рахунків на оплату вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу морським транспортом за маршрутом: порт Нінгбо, Китай - Порт Рига, Латвія та наземним автомобільним транспортом за маршрутом: Рига, Латвія - Дніпро, Україна.
Відповідно до Заявок на перевезення № 7-1,№7-4, рахунків на оплату № 23-РВТ-3438, №23-РВТ-3545, актів виконаних робіт від 21.04.23, 15.05.2023 року, вартість морського перевезення (фрахту) одного контейнеру, включаючи перевантаження з судна на судно у порту перевалки складає 1300,00 дол. США, загальна вартість перевезення складає 5200,00 дол. США.
Відповідно до Заявки на перевезення № 7-2, рахунку на оплату № 23-РВТ-3439, акту виконаних робіт від 21.04.2023 року що вартість наземного перевезення одного контейнеру з вантажем складає 2000,00 дол. США, включаючи перевантаження та ТЕО на території України, та поза її межами, за два контейнери -4000 дол.США
Відповідно до заявки на перевезення №7-5, рахунку на оплату №23-РВТ-3546, акту виконаних робіт від 15.05.2023 вартість наземного перевезення одного контейнера склала 1600 дол., загальна вартість 3200 дол.США.
Оплата виставлених рахунків була здійснена після митного оформлення товарів 17.05.2023 платіжним дорученням №8, та 09.06.2023 платіжним дорученням №9, в зв'язку з чим надання банківських платіжних документів в ході декларування було не можливим.
У Рішеннях №UA403020/2023/000168/2, №UA403020/2023/000172/2 відповідач в якості підстави для коригування зазначає: « За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено наступне. Товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 10.11.2020 №MENHUI-1-2021. Поданий до митного оформлення прайс-лист не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців, оскільки має адресний характер (для TOB "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ").
Так, згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Комерційна пропозиція не може вважатися первинним документом і є лише способом для продавця запропонувати свій товар, до якого чинне законодавство не встановлює вимог щодо форми та змісту. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (Постанови від 27.06.2019 № 0840/3083/18, від 13.09.2019 № 820/859/17, від 06.02.2020 № 520/10709/18, від 23.10.2020 №810/690/17).
Так, під час митного оформлення в якості додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МКУ митниці були надані прайс-листи від 08.09.2022, 09.09.2022, 13.09.2022, 15.09.2022 та комерційні пропозиції виробника товару від 05.09.2022, 06.09.2022, 08.09.2022, 13.09.2022, які підтверджують ціну товару.
Відомості, зазначені у прайс-листах та комерційних пропозиціях знайшли своє підтвердження у первинних документах - Специфікаціях та інвойсах. Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа та комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.
У Рішенні №UA403020/2023/000191/2 митниця в якості розбіжності зазначає: «Встановлено, що перевезення товару згідно поданих до митного контролю та оформлення документів (заявки на міжнародне морське перевезення від 21.10.2022 №7-4, рахунка-фактури про транспортні витрати від 15.05.2023 №23-РВТ-3545) здійснювалося морським видом транспорту із порту «Нінгбо» (Китай) до порту призначення «Рига» (Латвія). Згідно пункту 4.1 договору транспортно-екпедиторського обслуговування від 01.09.2022 № 1092022 оплата послуг за даним Договором та винагороди Екпедитора (P&B Terminal SIA) здійснюється Клієнтом (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АМТ") протягом 10 днів з моменту виставлення рахунка-фактури (дата виставлення 29.05.2023), однак декларантом не надано до митного контролю та оформлення банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за надані послуги згідно зазначеного вище рахунку. Крім того, до митного контролю декларантом не надано - коносамент (товаророзпорядчий документ, що видається морським перевізником, який засвічує прийняття вантажу до перевезення та передається одержувачу) що може свідчити про не повноту включення транспортних витрат до митного кордону України у повному обсязі. Крім того, перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону здійснювалося автомобільним видом транспорту перевізником ФО ОСОБА_1 , проте декларантом не надано документів, що підтверджують комерційні відносини із даним перевізником. Заявки на міжнародне морське перевезення від 21.10.2022 №7-4 та заявка №7-5 від 21.10.2022 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація.»
Щодо доводів, що декларантом не надано документів, що підтверджують комерційні відносини товариства з перевізником ФОП ОСОБА_2 , яким здійснювалось перевезення вантажу від порту призначення до митного кордону автомобільним видом транспорту слід зазначити, що вони є помилковими з огляду на те, що перевезення контейнерів з задекларованими товарами з КНР до місця кінцевого призначення здійснювалось на підставі Договору транспортного експедирування №1092022 від 01.09.2022р., укладеного між ТОВ «ТД «АМТ», як Клієнтом та «Р&В Terminal SIA», Рига, Латвя, як Експедитором. Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, предметом цього Договору є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно- експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Експедитор має право: - вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, вибирати та змінювати порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1.); - укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, що пов'язані з виконанням цього Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаженння та розвантаження (підпункт 2.1.2.).
Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата послуг за даним Договором та винагороди Експедитора здійснюється Клієнтом протягом 10 (десяти) днів з моменту виставлення рахунка-фактури через електрону пошту. Рахунок- фактура повинен бути виставлений за десять робочіх днів до моменту судозаходу, якщо інше не передбачене узгодженою Сторонами заявкою.
Таким чином умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати ТЕП Замовнику, що і було зроблено ним у даному випадку.
З наведеного вбачається, що ФОП ОСОБА_2 напевно була залучена Експедитором «Р&В Terminal SIA» до доставки вантажу. ТОВ ТД «АМТ» не має жодних договірних відносин з означеними суб'єктами підприємницької діяльності, тому зазначені митницею документи у нього відсутні та не могли бути їй надані товариством.
Як зазначалось вище, товариством до митного оформлення спірної товарної партії надані документи: договір ТЕО, заявки на ТЕО, рахунки на оплату, акти виконаних послуг з перевезення видані Експедитором «Р&В Terminal SIA», з яким ТОВ «ПК «ДТЗ» перебуває у договірних відносинах стосовно перевезення спірних товарних партій, які у своїй сукупності підтверджують числові показники транспортних витрат, що стали однією з складових митної вартості товарів.
У Рішенні №UA403020/2023/000192/2 митниця зазначає: «Подані до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (платіжні доручення №№ 82, 111) містять суми, які значно перевищують вартість оформлюваного товару та не можуть бути однозначно прийняті, як підтвердження заявленої ціни.»
Відповідно до пункту 5.1. Контракту №MENHUI-1-2021 оплата товару, що поставляється згідно даного контракту здійснюється в доларах США шляхом прямого банківського переказу на підставі Специфікацій ( Додатків) по системі SWIFT.
В Специфікації №9, з урахуванням укладеної додаткової угоди №5 від 01.05.2023, передбачені комбіновані терміни оплати- попередня оплата товару в сумі 56046,00 дол.США, та оплата протягом 90 днів від фактичної дати отримання товару в сумі 49954,00 дол.США.
Відстрочення оплати вартості товару на термін 90 днів від фактичного отримання товару передбачене і Специфікацією №10.
Загальна вартість товару, що повинен бути поставлений за Специфікацією №9 складає 106000,00 дол.США, а за Специфікацією №10 - 2180,46 дол.США.
На виконання вимог ч.2 ст.53 МКУ декларантом в ході декларування в усіх спірних випадках були надані банківські платіжні документи (№82 від 20.12.2023,№111 від 05.05.2022), що підтверджували часткову оплату вартості товарів в сумі 56046,00 дол.США за Специфікацією №9. Оплата вартості товару за Специфікацією №10 декларантом не здійснювалась.
Товари , за які не сплачена частина їх вартості, фактично отримані 22.05.2023 р., що підтверджується штампами Тернопільської митниці на автомобільних накладних, тобто на день декларування товарів 22.05.2023 р. термін оплати вартості товару не сплинув.
Таким чином, враховуючи, що оплата вартості товарів здійснюється на підставі Специфікацій, а не інвойсів на партію товарів, суми , зазначені в платіжних документах, можуть відрізнятись від сум, зазначених в інвойсах на партії товарів.
Зазначена розбіжність ніяким чином не впливає на правильність визначення митної вартості товарів, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд.
Так судом зазначається : «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта” (Постанова від 11.04.2018, по справі № 804/4680/16).
Слід зазначити, що жодна з зазначених в оскаржуваних Рішеннях розбіжностей у поданих товариством документах, не були зазначені відповідачем як підстава для витребування додаткових документів, що підтверджується Запитами (електронними повідомленнями) митниці на адресу декларанта.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проте, митним органом у повідомленнях про необхідність надання додаткових документів жодним чином не обґрунтовано, які саме розбіжності можуть усунути вказані запитувані митним органом документи.
З наведеного слідує, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії валі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано Позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що надані позивачем до митного оформлення документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, а тому вказані митницею у спірному рішенні обставини не можуть бути підставами для відмови у прийнятті митної вартості товарів, заявленої позивачем, та коригування такої митної вартості.
Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у вищенаведених поданих декларантом документах щодо ціни товарів, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи закону зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.
Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв'язку з чим рішення митного органу про коригування митної вартості товару не може вважатися обґрунтованим та правомірним.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3758,72 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №37286229 від 06.07.2023 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 3758,72 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АТМ» (49000, м.Дніпро, вул.Надії Алексєєнко, буд.70, код ЄДРПОУ 42822115) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000168/2 від 26.04.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000172/2 від 26.04.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/000191/2 від 23.05.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2023/0000192/2 від 23.05.2023 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АТМ» (код ЄДРПОУ 42822115) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3758,72 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень сімдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв