Справа № 761/7947/23
Провадження № 2/761/6237/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Шевченко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Органу опіки і піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 10.09.2021 р. під час проведення зовнішньо-профілактичного рейду «Урок», за адресою: м. Київ, вул. Деревлянська, 20/2,спеціалістами Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було виявлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в стані алкогольного сп'яніння. Разом з відповідачем перебував її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після медичного огляду дитину передано його бабусі - ОСОБА_4 , відповідачу виписано адміністративне попередження. ОСОБА_2 одинока мати, яка з 28.07.2021 р. отримує послуги Шевченківського районного в місті Києві Центру соціальних служб згідно з державним стандартом соціальної послуги консультування. З відповідачем проводились профілактичні бесіди про відповідальне ставлення до виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_2 в період з 07.11.2021 р. по 16.12.2021 р. проходила курси реабілітації в центрі соціально-психологічної реабілітації «Життя на всі 100 відсотків», але самовільно залишила його, не отримавши повного лікування. Службою у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на обліка як такого, що опинився у складних життєвих обставинах (наказ № 15-од від 07.02.2022 р.). 21.06.2022 р. Шевченківський районний в місті Києві Центр соціальних служб проінформував Службу, що ОСОБА_2 з малолітньою дитиною евакуйовано до Німеччини. 14.11.2022 р. до Служби у справах дітей та сім'ї ШРДА звернулась ОСОБА_4 з повідомленням, що відповідач перебуваючи у Німеччині почала вживати алкогольні напої, не приділяє належної уваги синові, не виконує батьківські обов'язки. 16.01.2023 р. ОСОБА_4 написала заяву про позбавленні її доньки батьківських прав у зв'язку із тим, що після повернення з Німмеччини ОСОБА_2 поведінку не змінила, зловживає спиртними напоями, сином не цікавиться.25.01.2023 р. до Служби у справах дітей та сім'ї ШРДА надійшов лист від центру ювенальної превенції Шевченківського управління поліції в місті Києві з повідомленням, що проживаюча за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 зловживає алкоголем, не забирає вчасно із садочка свого сина. При виїзді за адресою було встановлено, що громадянка неналежно виконує батьківські обов'язки , про що свідчить перебування матері в стані алкогольного сп'яніння та залишення дитини без належного догляду. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 , яка самостійно виховує дитину, мат дитиною не цікавиться. За таких обставин представник позивача просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 т стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина на користь опікуна ОСОБА_4 у розмірі частини усіх доходів, але не менше 505 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Провадження у справі відкрито 04.09.2023 р. відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що пройшла лікування, влаштувалась на роботу. На даний час самостійно утримує та виховує сина.
Представник третьої особи підтримав заявлені Органом опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації вимоги.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відомості про батька в актовому записі про народження дитини внесені згідно заяви матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
10.08.2023 р. Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) свідоцтво про народження видано повторно.
Батьком ОСОБА_3 вказано ОСОБА_5 .
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 не виконує належним чином батьківські обов'язки, зловживає алкогольними напоями .
Так, за повідомленням Шевченківського районного в місті Києві Центру соціальних служб від 13.09.2021 р. за № 989/1-04 ОСОБА_2 10.09.2021 р. виявлено в стані алкогольного сп'яніння біля будинку в якому вона проживає разом з дитиною. Представником поліції виписано адміністративне попередження.
Як свідчать матеріали справи з ОСОБА_2 проводились профілактичні бесіди щодо відповідального відношення до виконання батьківських обов'язків, утримання, виховання та навчання дитини.
07.02.2022 р. за наказом № 15-од Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік по категорії дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків матір'ю.
25.01.2023 р. до Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов лист від сектору ювенальної превенції Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві з якого вбачається, що за повідомленням ОСОБА_4 її донька ОСОБА_2 , яка проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Виїздом за місцем проживання дитини: АДРЕСА_1 встановлено, що гр. ОСОБА_2 неналежно виконуються батьківські обов'язки по догляду за сином, що виразилось в перебуванні матері в стані алкогольного сп'яніння та залишенні дитини без належного догляду.
26.06.2023 р. Органом опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації складено висновок № 109-3637 щодо доцільності позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З іншого боку, надані представником позивача матеріали свідчать про те, що за місцем проживання відповідача та її дитини створені належні умови для проживання, дитина має необхідні речі, місце для відпочинку (Акти обстеження умов проживання від 10.09.2021 р. та 21.01.2022 р., Акт оцінки потреб сім'ї від 16.09.2021 р..).
Довідка ФОП ОСОБА_6 № 1 від 02.05.2022 р. свідчить про те, що ОСОБА_2 працює у фізичної особи - підприємця на посаді прибиральника службових приміщень з 10.02.2022 р.
Як вбачається з характеристики ОСОБА_3 , наданої ДНЗ (ясла-садок) № 204 Шевченківського району м. Києва рівень розвитку дитини відповідає віковим можливостям. В цілому дитина доглянута. Завжди в чистих та охайних речах. Мати ОСОБА_2 приділяє увагу сину - займається з ним, дитина достатньо обізнана.
Як свідчить довідка Консультативної поліклініки № 2 (Київська обласна лікарня) від 26.08.2023 р. ОСОБА_2 пройшла лікування від алкогольної залежності.
Стан здоров'я ОСОБА_2 , згідно з висновком КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Шевченківського району м. Києва», не є перешкодою для виконання батьківських обов'язків.
На день розгляду справи, відповідач працевлаштована на посаду робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями з 05.07.2023 р. (довідка ФОП ОСОБА_7 від 05.07.2023 р.) і характеризується як відповідальний і дисциплінований працівник.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка є матір'ю відповідача повідомила, що ОСОБА_2 піклується про дитину, утримує її, займається її вихованням. Алкогольні напої після проходження відповідного лікування не вживає.
Сімейним кодексом України, а саме ч. 1 ст. 150 передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності встановленої законом, відповідно до положень ст. 155 СК України.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавленими батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, як це визначено ч. 3 ст. 166 СК України.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 р. у справі № 631/2406/15-ц зазначив, що
тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
У Постанові від 12.07.2017 № 6-564цс17 Верховний Суд України зазначив, що з досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.
Так, про необхідність заслуховування думки дітей та обов'язковості її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України».
В п.п. 47, 49 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Савіни проти України» від 18.12.2008р. зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у п.2 ст.8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин; отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з того, що за час розгляду справи не було встановлено наявності виняткових обставин, які б свідчили про необхідність позбавлення відповідача її батьківських прав.
Також не отримано доказів того, що за час розгляду даної справи, дії ОСОБА_2 свідчить про нехтування батьківськими обов'язками, навпаки її заперечення проти вимог позивача свідчить про бажання приймати активну участь у вихованні, навчанні а розвитку своєї дитини.
Підсумовуючи все наведене, суд приходить до висновку, що задоволення позову не буде відповідати інтересам дитини, та враховуючи ту обставину, що стороною позивача не спростовано те, що дитина перебуває на утриманні матері , а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,76-81,141,279,352,354 ЦПК України, ст.ст. 150,153,155,164,165 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Органу опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_8 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в м. Києві держаної адміністрації про позбавлення батьківських прав залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2023 року.
Суддя: