ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/29725/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною та скасування довідки позаштатної військово-лікарської комісії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Ковельський РТЦК та СП, відповідач) про визнання протиправною та скасування довідки позаштатної військово-лікарської комісії від 12.09.2023 №974/175.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та висновку лікаря невролога від 11.09.2023 визнав його придатним до військової служби у військовий час, що на думку позивача, є протиправним, оскільки станом на цей час він є непридатним до військової служби у військовий час. Зазначає, що ст. 23, на підставі якої позивача визнано придатним до військової служби, застосовується до осіб, які мають хвороби периферичної нервової системи G50 - G75 з незначними порушеннями функцій. При такій кваліфікації придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально. Ст. 24 застосовується до осіб, що мають стани після перенесених гострих хвороб нервової системи або хірургічного лікування. При такій кваліфікації особи визнаються тимчасово непридатними та такими, що потребують лікування, відпустки, звільнення, тощо. Також ОСОБА_1 вказує, що через хвороби хребта постійно відчуває сильні болі в спині, йому важко здійснювати не тільки фізичну активність, а навіть, перебувати протягом довгого часу в стоячому чи сидячому положенні. Стан здоров'я позивача настільки незадовільний, що він з важкістю пересувається та задовольняє природньо-необхідні потреби. Зважаючи на це, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
17.10.2023 відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що медичний огляд позивача проведено згідно Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, зветерджене Наказом МОУ від 14.08.2008 №402. Також зазначає, що рішення ВЛК про придатність позивача до військової служби є законним. Крім того вказує, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2023 Старовижівською ВЛК при п'ятому відділі Ковельського РТЦК та СП проведено медичний огляд ОСОБА_1 з метою визначення придатності до військової служби, про що видано відповідну довідку позаштатної військово-лікарської комісії №974/175 (далі - Довідка №974/175), якою на підставі статті 23в графи II Розкладу хвороб станів та фізичних вад позивача визнано придатним до військової служби.
Вважаючи протиправною довідку військово-лікарської комісії 974/175 щодо придатності до військової служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
Відповідно до статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною п'ятою статті 1 Закону №2232 від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
У відповідності до абзацу першого частини десятої статті 1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною другою статті 2 Закону №2232 визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 2 Закону №2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно пункту 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Тобто, лише вказані органи мають повноваження на визначення ступеня захворювання особи. У свою чергу, суд не може підміняти орган у виконані його дискреційних повноважень.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2022 по справі № 815/5707/16.
Надаючи правову оцінку твердженням позивача про невідповідність висновків відповідача, вказаних у Довідці від 12.09.2023 №974/175, відповідно до якої позивача визнано придатним до військової служби, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: «…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.
Відповідно до пункту 2.4.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно з пункту 2.10.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
З огляду на вище викладене, переглядати та скасовувати постанови військово-лікарських комісій районних ТЦК та СП мають право Центральна ВЛК, ВЛК регіону та ВЛК обласного ЦК та СП.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії.
Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Так, відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права звернутися до ВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення №402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку (довідки) відповідача, суду надано не було.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка позаштатної військово-лікарської комісії від 12.09.2023 №974/175 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби є такою, що не підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що огляд позивача відбувався з дотриманням усіх норм Положення №402, в тому числі у відповідності до порядку та процедури медичного огляду. Доказів порушень порядку чи процедури медичного огляду позивачем не надано.
Інші доводи не спростовують висновків суду у даній справі.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено у частині першій статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вулиця М. Грушевського, 12, місто Ковель, Волинська область, 45008) про визнання протиправною та скасування довідки позаштатної військово-лікарської комісії, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський