Справа № 761/37024/23
Провадження № 1-кс/761/23954/2023
06 листопада 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000366 від 13.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 90072) клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000366 від 13.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначає про таке.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ТОВ «Арматурний завод «Адмірал» (код ЄДРПОУ 31158157, зареєстрованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14) організовано протиправну схему, яка полягає у торгівлі та здійсненні нелегальних поставок продукції для потреб ведення господарської діяльності підприємств, які зареєстровані на території РФ.
Крім того, після початку повномасштабної війни РФ проти України ТОВ «Арматурний завод «Адмірал» не припинив експорт своєї продукції до країни агресора, а змінив шлях поставки. Відповідно до митної декларації UA110140/2022/007358 від 17.11.2022 в межах укладеного контракту №06/10/2022 від 06.10.2022 на загальну суму 59 736 дол. США, службові особи ТОВ «Арматурний завод «Адмірал» експортували дискові затвори «Ду1200», демонтажно-компенсуючі вставки «Ду1200» до турецької логістичної компанії «AYTA GROUP DIЮ TЭCARET VE LOJЭSTЭK DANIЮMANLIK LЭMЭTED ЮЭRKETЭ» (юридична адреса: Туреччина Ortaceєme Mah. Кайир Кэд. No: 224, Бейкоз / Стамбул, також має представництво в Україні за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12, яке засноване 19 серпня 2022 року).
Згідно з інформацією, опублікованою у торговій базі даних «NBD Data», «En.52WMB» та за результатами аналізу зовнішньоекономічної діяльності турецької логістичної компанії «AYTA GROUP DIЮ TЭCARET VE LOJЭSTЭK DANIЮMANLIK LЭMЭTED ЮЭRKETЭ» встановлено, що дискові затвори «Ду1200», виробником яких є ТОВ «Арматурний завод «Адмірал», 24.02.2023 імпортувало російське підприємство АО «Большая Строительная Компания» (далі - АО «БСК»; ИНН 7701153640).
Крім того, встановлено, що в організації та оформленні первинних митних, бухгалтерських документів та безпосередньо договорів під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Арматурний завод «Адмірал» приймає участь комерційний директор ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бухгалтер ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та помічник комерційного директора ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та інші співробітники ТОВ під керівництвом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
05.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Samsung», модель «S22Ultra», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон марки «Samsung», модель «S8+» IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;
-жорсткий диск, марки «Transcend», s/n: E92459-2092, об?ємом 1 ТВ, чорного кольору.
У зв'язку викладеним, для забезпечення збереження речового доказу виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про арешт майна.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22023000000000366 від 13.04.2023.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до протоколу обшуку від 05.10.2023, на підставі ухвали слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 02.10.2023, за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речового доказу, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення..
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 від 05.10.2023 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовим доказом.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речового доказу, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить слідчий.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 05.10.2023, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023000000000366 від 13.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт тимчасово вилучене майно 05.10.2023 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки «Samsung», модель «S22Ultra», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ;
-мобільний телефон марки «Samsung», модель «S8+» IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 ;
-жорсткий диск, марки «Transcend», s/n: E92459-2092, об?ємом 1 ТВ, чорного кольору.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя Олена ЧАЙКА