Ухвала від 13.11.2023 по справі 761/29193/23

Справа № 761/29193/23

Провадження № 1-в/761/288/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чорнухіне Перевальського району Луганської області, громадянина України, українця, який перебуває у шлюбі, має середню освіту, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , проживає за адресою - АДРЕСА_2 , засуджений 08.12.2014 вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 8 років позбавлення волі;

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що Іванківським районним судом Київської області 08.12.2014 року ОСОБА_6 визнано винним за ч. 2 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області (Єдиний унікальний номер справи № 366/2895/14-к, номер провадження № 11-кп/780/218/15), залишено без змін вирок першої інстанції. Строк покарання рахувати з 19.11.2016.

Заявник зазначає, що станом на дату подання клопотання до суду ОСОБА_6 відбув понад 2/3 призначеного йому покарання (з урахуванням застосування ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIІІ).

Ініціатор клопотання вказує, що ОСОБА_7 з 07.06.2016 працевлаштований в господарчу обслугу на посаду електромонтера (наказ №89АГ - 16 від 07.12.2016 року), до виконання робіт по благоустрою установи відноситься з розумною ініціативою. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, підтримує соціально корисливі зв'язки з дружиною шляхом телефонних розмов, - ходить на тривалі побачення. Стосунки доброзичливі і мають позитивний характер, утримує в чистоті та порядку спальне місце, завжди має охайний зовнішній вигляд. У колективі засуджених не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги персоналу СІЗО. До праці ставиться добросовісно, порушень правил техніки безпеки та правил пожежної безпеки не допускає, приділяє увагу необхідності, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням, на заходи виховного та профілактичного характеру реагує правильно, та робить належні висновки. Вину в скоєному злочині визнав повністю, розкаявся.

Згідно проведеної оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення в підсистемі «КАСАНДРА» Єдиного реєстру засуджених та осіб взятих під варту визначений низький рівень імовірності небезпеки для суспільства та вчинення повторного кримінального правопорушення з боку засудженого ОСОБА_6 , своєю сумлінною поведінкою, ставленням до роботи довів своє виправлення. У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_5 , яка здійснює захист засудженого ОСОБА_6 , просить звільнити умовно-достроково ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання на невідбутий строк покарання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення, відбуває покарання в ДУ «Київський слідчий ізолятор» де і працює, має позитивну характеристику та міцні соціальні зв'язки, одружений, має неповнолітню доньку, просила клопотання задовольнити.

У судовому засіданні представник установи виконання покарань ОСОБА_4 клопотання підтримав та не заперечував проти його задоволення, зазначив, що засуджений ОСОБА_6 за час відбування покарання зарекомендував себе добре, характеризується, як особа яка стала на шлях виправлення, має довготривалі побачення з дружиною та донькою.

Засуджений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника, просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, зазначила, що після проголошення вироку ОСОБА_6 тривалий час ухилявся від його виконання та перебував у розшуку, до останнього протягом строку відбуття покарання застосовано шість стягнень. Також просила врахувати, що після відмови судом у задоволенні попереднього клопотання про звільнення ОСОБА_6 , протягом останнього року засуджений хоч і не допускав порушень, водночас і не отримав жодних заохочень, також засудженим протягом строку відбуття покарання не компенсовано збитки за завдану моральну шкоду.

Суд, заслухавши думки учасників, дослідивши матеріали клопотання, особову справу засудженого ОСОБА_6 , дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 статті 50 КК України покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень.

Зазначене положення отримало свій розвиток у нормі закону про кримінальну відповідальність, яка передбачає дострокове звільнення засудженої особи від покарання.

Частиною 2 статті 81 КК України передбачена можливість умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Таким чином, головним чинником, який дозволяє звільнити особи від подальшого відбування покарання, є виправлення засудженого, тобто досягнення мети покарання, коли подальше перебування особи в умовах несвободи стає недоцільним.

Так, дострокове звільнення є результатом дострокового виправлення засудженої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване у разі фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.

За станом на 13.11.2023 засуджений відбув більше 2/3 призначеного судом строку покарання.

Відповідно до вироку Іванківського районного суду Київської області від 08.12.2014 ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, та стягнуто на відшкодування моральної шкоди 25000 грн.

За цим рішенням суду до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а строк відбування зазначеного покарання необхідно було відраховувати з 08.12.2014.

Водночас, як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_6 з 30.12.2014 по 19.11.2016, перебував у розшуку, ухиляючись від відбування призначеного йому покарання. У зв'язку з переховування засудженого початком строку відбування покарання визначений день затримання ОСОБА_6 , а саме - 19.11.2016.

Наведена обставина достатньо переконливо свідчить, що після ухвалення вироку та набрання ним чинності після розгляду Апеляційним судом Київської області апеляції обвинуваченого, що відбулося 26.03.2015, ОСОБА_6 намагався уникнути покарання, що свідчить про його негативну спрямованість щодо усвідомлення ним злочинності своїх дій, відсутність каяття за вчинене, та говорить про тривале небажання спокутувати провину шляхом відбування покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, вже під час перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор», ОСОБА_6 неодноразово порушував встановлений порядок відбування покарання, у зв'язку з цим відповідно до ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу на нього неодноразово накладалися дисциплінарні стягнення.

Відповідно до характеристики (ст. 109 особової справи) ОСОБА_6 за період тримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор» зарекомендував себе позитивно, має п'ять стягнень, до виконання законних вимог адміністрації Київського СІЗО ставиться не завжди сумлінно, до праці ставиться не завжди сумлінно, до заходів виховного та профілактичного характеру ставиться не завжди правильно.

Відповідно до характеристики від 31.03.2022 (ст. 168-169 особової справи.), на заходи виховного та профілактичного характеру реагує вірно, але не завжди робить для себе правильні висновки, і як висновок засуджений ОСОБА_6 своєю поведінкою довів своє виправлення та заслуговує на умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України.

Також судом враховується, що засуджений протягом часу відбуття покарання, не вчинив жодних дій спрямованих на виконання судового вироку в частині відшкодування моральної шкоди потерпілій, при цьому його доводи, що він не має реквізитів для оплати, судом оцінюються критично з огляду на таке. Так, засуджений обізнаний про те, що має сплатити збитки за завдану вчиненим ним злочином моральну шкоду, з 2016 року працевлаштований за місцем відбуття покарання та отримує дохід, має родину, захисника, проте, жодних активних дій на відшкодування шкоди не вчинив.

Таким чином, за час відбування покарання у ДУ «Київський слідчий ізолятор» засуджений отримав 6 дисциплінарних стягнень, які погашені, на день ініціювання умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 характеризується позитивно, однак накладення стягнень протягом тривалого періоду - з травня 2017 по грудень 2020 років свідчать про відсутність позитивного впливу на засудженого призначеного покарання та безпідставність висновку, що виправлення ОСОБА_6 відбулося достроково.

Разом з тим, слід врахувати дані щодо переховування ОСОБА_6 від відбування призначеного йому вироком покарання.

З урахуванням вищевикладеного, на теперішній час не підтверджуються доводи клопотання захисника ОСОБА_5 поданого в інтересах ОСОБА_6 про фактичне виправлення засудженого та можливість дострокового припинення виховного впливу застосованого до нього покарання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИЛА

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_8

Попередній документ
114965604
Наступний документ
114965606
Інформація про рішення:
№ рішення: 114965605
№ справи: 761/29193/23
Дата рішення: 13.11.2023
Дата публікації: 20.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (24.11.2023)
Дата надходження: 14.08.2023
Розклад засідань:
18.08.2023 10:00 Шевченківський районний суд міста Києва
13.09.2023 14:30 Шевченківський районний суд міста Києва
09.10.2023 13:15 Шевченківський районний суд міста Києва
13.11.2023 09:20 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КВАША АНТОНІНА ВАЛЕРІЇВНА
суддя-доповідач:
КВАША АНТОНІНА ВАЛЕРІЇВНА
адвокат:
Гаврилюк Олена Сергіївна
особа, стосовно якої розглядається подання, клопотання, заява:
Шматов Михайло Вікторович