Справа № 755/16453/23
УХВАЛА
іменем України
"16" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі і гідності.
Ухвалою суду від 01 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж п'ять днів з дня отримання заявником ухвали.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: зобов'язати ОСОБА_2 видалити з допису від 27.10.2022 на сторінці ОСОБА_3 у соціальній мережі «Фейсбук» вислів «За даними YourControl, днями, ОСОБА_4 став щасливим власником квартири АДРЕСА_1 та приміщення АДРЕСА_2 .» та розміщене з цим дописом зображення, що містить персональні дані ОСОБА_1 - прізвище, ім'я та по-батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу; зобов'язати ОСОБА_2 припинити поширювати персональні дані ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно абз. 2,3 ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд зазначає, що позовну заяву підписано адвокатом Бардіною Оленою Олександрівною, тобто особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), однак ні матеріли справи, ні Автоматизована система документообігу суду зазначених відомостей не містять.
Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Однак в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено, чим підтверджується належність облікового запису у соціальній мережі Фейсбукі, з якого розширене інформацію, відповідачу ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу.
Власником веб-сайту може бути володілець облікового запису, який встановлює порядок і умови використання веб-сайту, а за відсутності доказів іншого - реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Отже, з метою реалізації права на судовий захист порушеного позивача немайнового права, необхідно встановити особу власника веб-сайта.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Крім того, згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, однак, долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
Тому позивачу необхідно долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1 073,60 грн.
Копію ухвали суду від 01 листопада 2023 року надіслано на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена у позовній заяві.
Крім того, зазначену ухвалу надіслану на поштову адресу позивача, вказану у позові.
15 листопада 2023 року на виконання ухвали суду від 01 листопада 2023 року представником позивача направлено до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено копію позовної заяви та копії документів, що додаються до неї для відповідача.
Однак позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 01 листопада 2023 року в частині необхідності долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру у розмірі 1 073,60 грн. Згідно виписки про зарахування судового збору по спеціальному фонду державного бюджету України та відомостей з автоматизованої системи документообігу суду сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 073,60 грн.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, вважати такою, що не подана та повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна