Справа №:755/15979/23
Провадження №: 1-кс/755/3275/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. м.Київ
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , за участю адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим майора юстиції ОСОБА_5 у кримінальному проваджені №22023011000000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий-криміналіст 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим майор юстиції ОСОБА_5 , за погодженням з процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури АР Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , звернувся до суду в рамках кримінального провадження №22023011000000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
Згідно мотивів клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету й територіальній цілісності, добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим (ТОТУ АР Крим).
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на ТОТУ АР Крим, за власною згодою, згідно з т. зв. «Распоряжением Председателя Совета министров Республики Крым от 7 ноября 2022 года № 298-рп «Об ОСОБА_6 », з 24.10.2022 року був призначений на посаду т.зв. «заместителя председателя Государственного комитета по делам межнациональных отношений Республики Крым».
Вказане стало можливим за наступних умов.
Впроваджуючи протиправну політику щодо окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополь до складу рф, на території АР Крим було прийнято низку актів, що суперечать законам України, з метою регулювання питань «організації державної цивільної служби», було прийнято т.зв. «Законом Республики Крым от 29.05.2014 №7-3РК «О государственной гражданской службе Республики Крым», де у ст.1 визначено, що державні органи «Республіки Крим» - т.зв. «державна рада Республіки Крим» - «парламент Республіки Крим», «Рада міністрів Республіки Крим» - «Уряд Республіки Крим», їх апарати, «Адміністрація Голови Республіки Крим», інші «державні органи, утворюються у відповідності з конституцією Республіки Крим і законодавства Республіки Крим». У вказаному «законі» у ст. 2 визначено, що державна цивільна служба «Республіки Крим» - професійна службова діяльність громадян на посадах цивільної служби по забезпеченню виконання повноважень «Республіки Крим», а також повноважень органів та осіб, які заміщують державні посади «Республіки Крим». Відповідно до наявної у т.зв. «законі» класифікації посад, категорію «керівники» займають особи, які є керівниками та заступниками керівників державних органів, структурних підрозділів державних органів, призначені на певний час повноважень, або безстроково. Крім того, у ст. 11 вищезазначеного т.зв. «закону» передбачено основні обов'язки службовців, до яких, зокрема, віднесено дотримуватися конституції рф, федеральних конституційних законів та інших нормативно-правових актів рф, конституції «Республіки Крим», законів та інших нормативно-правових актів «Республіки Крим» та забезпечувати їх виконання.
Т.зв. «законом Республіки Крим «Об исполнительных органах Республики Крым» от 15.07.2022 року», визначаються «правові основи організації і діяльності виконавчих органів «Республіки Крим» та їх основні повноваження. У ст. 1 вказано, що система «виконавчих органів Республіки Крим» це сукупність виконавчих органів «республіки Крим», діяльність яких спрямована на забезпечення виконавчої влади в «Республіці Крим» шляхом державного управління, наділених з цією метою державно-владними повноваженнями, закріпленими в конституції рф, федеральних конституційних законах, федеральних законах та інших нормативно правових актах рф, конституції «Республіки Крим», вказаному законі, інших законах «Республіки Крим» і нормативно-правових актів «Республіки Крим», а також в угодах з федеральними органами виконавчої влади. У свою чергу, вказаний «закон» визначає «виконавчий орган республіки Крим» як орган виконавчої влади «Республіки Крим», який входить в єдину систему публічної влади «Республіки Крим» і виконує в межах своєї компетенції державного управління по питанням, віднесеним до предметів відання «Республіки Крим» та повноваженням «Республіки Крим», а також по питанням спільного ведення рф і «Республіки Крим», та включений до структури виконавчих органів «Республіки Крим».
У ч. 3 ст. 2 т.зв. «закону Республіки Крим «Об исполнительных органах Республики Крым» от 15.07.2022» передбачено, що у відповідності з конституцією рф в межах відання рф і повноважень рф за предметами спільного ведення рф і «Республіки Крим», виконавчі органи «Республіки Крим» входять до єдиної системи виконавчої влади рф.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 згаданого вище т.зв. «закону», задачі, функції, компетенція та організація діяльності виконавчого органу «Республіки Крим», визначається зазначеним законом та положенням про цей орган. Положення про виконавчий орган «Республіки Крим» (за винятком виконавчого органу «Республіки Крим» в сфері протидії корупції), затверджуються т. зв. «радою міністрів республіки Крим».
В ч. 6 ст. 24 вказаного вище закону передбачено, що керівник виконавчого органу «Республіки Крим» має заступників, в тому числі першого (перших). Заступники керівників т.зв. «виконавчих органів Республіки Крим» призначаються на посаду і звільняються з посади за поданням керівника виконавчого органу «Республіки Крим».
Постановою т.зв. «совета министров республики Крым № 159 от 27.06.2014» затверджено т.зв. «Положение о Государственном комитете по делам межнациональных отношений Республики Крым». У наведеному положенні зазначено, що т.зв. «Государственный комитет» «(далее -Госкомитет)» є виконавчим органом «державної влади Республіки Крим», підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед т.зв. «головою Республіки Крим і радою міністрів Республіки Крим». Зокрема, у п. 5 (Організації діяльності) вказаного «положення» передбачено, що «Госкомитет» очолює «председатель», який призначається на посаду і звільняється з посади «головою Республіки Крим». У п.5.2 передбачено, що «председатель» може мати заступників, в тому числі першого, які призначаються на посаду «головою Республіки Крим», а у випадку, якщо т.зв.«голова» не поєднує свою посаду з посадою «председателя совета министров Республики Крым», - «Председателем Совета министров Республики Крым» за «представлением председателя».
Таким чином, на території ТОТУ АР Крим було створено низку незаконних органів влади, діяльність яких є протиправною і спрямованою на шкоду державним інтересам України, її суверенітету та територіальній цілісності.
Наповнення особами, які добровільно займають в ній посади, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства України. Відповідно до т.зв. «распоряжения председателя совета министров республики Крым №298-рп от 07.11.2022», ОСОБА_6 було призначено на посаду т.зв. заместителя председателя Государственного комитета по делам межнациональных отношений Республики Крым». Інформація про цю обставину підтверджується копією вказаного «наказу», яка міститься у відкритому доступі.
Тобто, вказані обставини означають те, що ОСОБА_6 добровільно прийняв на себе обов'язки, пов'язані з діяльністю незаконних органів влади на ТОТУ АР Крим, всупереч законодавству України, та на нього було покладено ряд функцій по реалізації політики незаконно створених на ТОТ АР Крим органів влади, що спрямована на виконання спеціальних функцій та завдань т.зв. «органів виконавчої влади».
В свою чергу, Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», роз'яснено визначення понять адміністративно-господарських функції (обов'язків) та організаційного-розпорядчих функції (обов'язків).
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири).
Поряд з тим, зазначеною постановою Пленуму Верховного суду України, передбачено, що особа вважається такою, що виконує адміністративно-господарські або організаційного розпорядчі функції (обов'язки) не тільки тоді, коли вона здійснює відповідні функції або виконує обов'язки постійно, але і тоді, коли вона робить це тимчасово або за спеціальними повноваженням за умови, що згадані функції або обов'язки покладені на неї правомочним органом або правомочною службовою особою.
З огляду на зазначене, ОСОБА_6 зайнявши посаду та виконуючи функціональні обов'язки т.зв. «заступника председателя Государственного комитета», в силу покладених на нього повноважень як особа, яка займає т.зв. «керівну» посаду, наділений організаційно-розпорядчими функціями, оскільки, відповідно до аналізу нормативно-правової бази «Республіки Крим», у нього наявні права приймати рішення, які обов'язкові для виконання підпорядкованими йому особами/підрозділами.
В свою чергу, діяльність ОСОБА_6 на посаді т.зв. «заступника председателя Государственного комитета по делам межнациональных отношений Республики Крым», в контексті реалізації наданих йому повноважень, активно висвітлювалася в соціальних мережах, зокрема на інформаційних ресурсах «Республіки Крим».
Крім того, в силу наявної освіти та життєвого досвіду ОСОБА_6 достеменно розуміє протиправність своїх дій, однак здійснює сприяння реалізації політики окупаційної влади рф на території Автономної Республіки Крим, що свідчить про наявність прямого умислу та добровільності дій.
За вказаним фактом 18.04.2023 року було розпочато кримінальне провадження №22023011000000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
18.08.2023 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.
23.08.2023 року у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим, письмове повідомлення про підозру останньому було вручено у спосіб передбачений КПК України, тобто шляхом опублікування повідомлення про підозру в газеті «Урядовий кур'єр» (№169 (7567) від 23.08.2023 року) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (протокол огляду від 23.08.2023 року).
Також, згідно мотивів клопотання, слідством на даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, згідно відповіді заступника керівника Офісу Президента України ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_6 не звертався до Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку із заявою про припинення громадянства України.
У зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, 31.08.2023 року ОСОБА_6 було оголошено у розшук.
Поряд з цим, мотивуючи клопотання слідчий зазначає, що відповідно до вимог ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вищезазначене на думку слідства підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Також, згідно клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 , використовуючи знайомство та різноманітну залежність від нього свідків у даному провадженні, перебування значної частини свідків на окупованій російською федерацією частині території України може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме: підозрюваний може незаконно впливати на свідків.
Вказані обставини, а також те, що ОСОБА_6 у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора (злочин, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), вказують на думку слідства на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та свідчать про те, що він переховується від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків чи продовжувати злочину діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
А тому, згідно мотивів клопотання, з урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам у інший спосіб, ніж обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 орган досудового розслідування не вбачає.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити його з наведених мотивів, обгурнтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України, за яке законом передбачене покарання від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а тому існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, прокурор зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначиив про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурором буде доведено необхідність застосування такого запобіжного заходу, а тому просив суд винести законе рішення.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився. Викликався шляхом публікації судової повістки у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на сайті Дніпровського районного суду міста Києва.
А тому, згідно положень ч.8 ст.135 КПК України, підозрюваний ОСОБА_6 вважається особою, яка належним чином повідомлена про виклик.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши вищенаведені пояснення прокурора, який підтримав клопотання з мотивів викладених у клопотанні та вказав відповідні доводи в судовому засіданні, вислухавши вищенаведені пояснення захисника, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, 18.04.2023 року було розпочато кримінальне провадження №22023011000000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, про що внесено відомості до ЄРДР.
Також, судом встановлено, що згідно постанови Генерального прокурора ОСОБА_8 від 16.05.2023 року, підслідність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023011000000091 від 18.04.2023 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України визначено за слідчими ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слідче управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим знаходиться за адресою: вул. Юрія Поправки, 14-А, м. Київ, що свідчить про звернення з даним клопотанням за правилами підсудності, відповідно до вимог КПК України, до належного суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч.8 ст.135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
18.08.2023 року складено та погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, слідчим вживались заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України, вищезазначеного повідомлення про підозру.
Захиснику ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру 17.10.2023 року.
Разом з тим, органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» 23.08.2023 року (№169), та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора 23.08.2023 року розміщувались повідомлення про підозру та повістки про виклик ОСОБА_6 на 28.08.2023 року, 29.08.2023 року та 30.08.2023 року для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, однак ОСОБА_6 на вказані виклики не з'явився, причини неявки не повідомив.
Постановою від 31.08.2023 року у кримінальному провадженні №22023011000000091 ОСОБА_6 було оголошено в розшук.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні об'єктивно пов'язують підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідженням матеріалів по розгляду клопотання, згідно висновків зроблених органом досудового розслідування щодо ОСОБА_6 будь-яких даних необґрунтованих чи недопустимих судом не встановлено.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий мотивує клопотання, свідчать про наявність обставин, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, що підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні та містяться в долучених до клопотання документах, зокрема: протоколом огляду інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2023 року, відповідно до якого розпорядженням т.зв. «Председателя Совета министров Республики Крым» №298-рп «О ОСОБА_6 » від 07.11.2022 року призначено на посаду т.зв. «заместителя председателя Государственного комитета по делам межнациональных отношений Республики Крым»; протоколом огляду речей і документів на інтернет-сайту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 : ІНФОРМАЦІЯ_5 на якому розміщене «об утверждении Положения о Государственном комитете по делам межнациональных отношений Республики Крым от 27 июня 2014 года № 159; протоколом огляду інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 , на сторінках яких міститься інформація стосовно діяльності ОСОБА_6 на займаній посаді т.зв. «заместителя председателя Государственного комитета по делам межнациональных отношений Республики Крым»; протоколом огляду сайту Газети «Урядовий кур'єр» https://ukurier.gov.ua/uk, від 25.08.2023, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик; протоколом огляду сайту Офісу Генерального Прокурора за адресою: «https: //www.gp.gov.ua» від 25.08.2023, щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик; відповіддю на доручення оперативного підрозділу №76/4/28-536 від 22.05.2023, стосовно встановлених відомостей про ОСОБА_6 ; листом з ДПС України щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією громадянином України ОСОБА_6 в базі даних не виявлено; листом з Офісу Президента України відповідного до якого матеріали, щодо припинення громадянства України ОСОБА_6 згідно із поданої ним заяви або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства у встановленому порядку не надходили; довідкою з Управління інформаійно-аналітичної підтримки Головного Управління Національної поліції у м. Києві щодо притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності від 26.04.2023 року, іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Разом з тим, слідчий суддя також вважає доведеними наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, на виклики слідчого, прокурора та суду не з'являється, наразі переховується від органів досудового розслідування, використовуючи знайомство та залежність від нього свідків у даному кримінальному провадженні, які перебувають на тимчасово окупованій російською федерацією частині території України, ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров'я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань, а також може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
А тому, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Крім того, розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя ваховує положення ч.6 ст.176 КПК України, якими встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.176 КПК України, таким запобіжним заходом є тримання під вартою.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається. (ч. 4 ст. 197 КПК України)
Згідно абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого-криміналіста 2 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в АР Крим майора юстиції ОСОБА_5 у кримінальному проваджені №22023011000000091 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення суми застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя