Справа № 755/14991/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040003377 від 25.09.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тульчин, Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ФОП, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
У не встановлений час та місце, але не пізніше 05 березня 2023 року у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном (грошовими коштами громадян України, які наявні на їх банківських рахунках) шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Для налагодження механізму систематичного і незаконного заволодіння грошовими коштами громадян України, достовірно розуміючи протиправність своєї діяльності особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження розмістила у соціальній мережі застосунка Telegram оголошення щодо можливості швидкого заробітку грошових коштів громадянами України. ОСОБА_3 , побачивши дане оголошення, з метою можливості швидкого заробітку грошових коштів, перейшов за посиланням в соціальній мережі застосунка Telegram та почав листування із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, де дізнався від останнього, що грошові кошти можливо отримати за відкриття банківських рахунків на власне ім'я та/чи інших осіб у банківських установах та подальшої передачі особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, банківських карток, а також інших персональних банківських даних. Крім того, ОСОБА_3 під час листування із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження дізнався про можливість заробітку грошових коштів за передачу пустих (ні за ким не зареєстрованих) банківських карток.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, однак, не пізніше 05 березня 2023 року, ОСОБА_3 маючи на меті отримання грошової винагороди, достовірно розуміючи призначення та наслідки передачі таких банківських карток, а також інших персональних банківських даних третім особам, розуміючи, що такими діями сприяє вчиненню кримінальних правопорушень, вступив в злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та з метою реалізації злочинного умислу, направленого на пособництво у заволодіння чужим майном (грошовими коштами громадян України, наявними на їх банківських рахунках) шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, звернувся до раніше знайомої ОСОБА_6 , яка працювала у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» в м. Тульчин, Вінницької області та отримав від неї дві пусті банківські картки АТ КБ «ПриватБанк», що не закріплені за банківськими рахунками юридичних чи фізичних осіб, у тому числі банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 .
В подальшому, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 2 березня 2023 року, маючи на меті отримання грошової винагороди, достовірно розуміючи призначення та наслідки передачі банківських карток, а також інших персональних банківських даних третім особам, розуміючи, що такими діями сприяє вчиненню кримінальних правопорушень з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на пособництво у заволодіння чужим майном (грошовими коштами громадян України, наявними на їх банківських рахунках) шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки звернувся до раніше знайомої ОСОБА_7 та запропонував останній допомогти відкрити банківські рахунки та отримати банківські картки у АТ КБ «ПриватБанк». Після чого, ОСОБА_3 за допомогою своєї знайомої ОСОБА_6 сприяв ОСОБА_7 у відкритті на її ім'я банківських рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» та видачі останній банківських карток цього банку, у тому числі банківську картку № НОМЕР_2 , які в подальшому забрав у ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 5 березня 2023 року, маючи на меті отримання грошової винагороди, достовірно розуміючи призначення та наслідки передачі таких банківських карток, а також інших персональних банківських даних третім особам, розуміючи, що такими діями сприяє вчиненню кримінальних правопорушень, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, направленого на пособництво у заволодіння чужим майном (грошовими коштами громадян України, наявними на їх банківських рахунках) шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, передав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження посилку із власною банківською карткою № НОМЕР_3 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_3 , банківську картку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_7 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк», та дві пусті банківські картки АТ КБ «ПриватБанк», що не були закріплені за банківськими рахунками юридичних чи фізичних осіб, одна з яких № НОМЕР_1 , а також персональні банківські дані (доступ до особистого кабінету в додатку «Приват 24»), тим самим забезпечивши матеріально-технічну базу для подальшого вчинення вказаного кримінального правопорушення та створив сприятливі умови для доведення їх спільного з особою щодо якої виділено матеріали в окреме провадження злочинного наміру щодо заволодіння грошовими коштами.
05.03.2023 року, о 06 год. 33 хв., особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. В. Сосюри, буд. 5 з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном (грошовими коштами громадян України, наявними на їх банківських рахунках) шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, до кінця попередньо отримавши доступ до банківського рахунку НОМЕР_4 відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_8 та маючи в наявності перевипущену банківську картку № НОМЕР_1 , прив'язавши її до зазначеного банківського рахунку, за допомогою терміналу самообслуговування НОМЕР_5 , який належить АТ КБ «ПриватБанк» та розташований за вищевказаною адресою, здійснила зняття готівкових грошових коштів в сумі 20 000, 00 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 05.03.2023 року, в період часу з 06 год. 55 хв. до 07 год. 00 хв., особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Соборності, буд. 2/1 здійснила переказ з банківського рахунку АТ КБ «Приват Банк», відкритого на ім'я ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень та 5 300 (п'ять тисяч триста) гривень на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 відкриту на ім'я ОСОБА_3 та грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень на банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 відкриту на ім'я ОСОБА_7 .
В подальшому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження здійснила зняття готівкових грошових коштів із вищевказаних банківських карток та розпорядилася ними на власний розсуд, при цьому частину грошових коштів особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження передала ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, тобто пособництво у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, на початку 2023 року, через соціальній мережі застосунка Telegram побачив оголошення, в якому пропонували здати в оренду свою банківську карту, потрібно було оформити банківську карту на власне ім'я, або на інших осіб та передати персональні банківські дані. Після чого, він звернувся до знайомої ОСОБА_9 , яка працювала у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» в м. Тульчин, та сприяла йому у наданні пустих банківських карток АТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, зазначив, що вчинив кримінальне правопорушення, оскільки необхідні були кошти для утримання дитини, яку він утримує один, та яка яка проживає разом з ним.
Обвинувачений ОСОБА_3 щиро каявся у скоєному, розуміє, що вчинив погано, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 , а саме: у пособництві, у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, 2015 року народження.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази, а саме: ноутбук «Аsus» model X515 E serial № BN0CV00482644B, який передано на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_3 - залишити у його власності, мобільний телефон марки: Samsung galaxy 15s imei НОМЕР_6 imei НОМЕР_7 , s/n НОМЕР_8 , який запаковано до спеціального пакету № КIV 110275, який поміщено до камеру схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києві - повернути власнику, картки банківських установ, а саме: АТ «Державний ощадний банк України»: НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , «KredoBank»: НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , «IdeaBank»(lzibank) НОМЕР_15 , «monobank» НОМЕР_16 ; які запаковані в сейф пакет KIV 102568, та поміщено до камери схову Дніпровського УПГУНП у м. Києві, банківську картку «SportBank» НОМЕР_17 , картку мобільного оператора лайфселл № НОМЕР_18 , чорнові записи, які запаковано до спец. пакету № KIV 1102572, чорнові записи SUD 20093642 (квитанція № 04-00884) - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право ознайомитись із журналом судового засідання.
Головуючий суддя: