Справа № 144/1358/23
Провадження № 1-кп/144/98/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2023 року смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025110000022 від 03.03.2023, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Бджільна Теплицького району Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, не судимого, якому пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
03.03.2023 близько 14 години, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , перебували біля садка, що розташований в с. Мала Мочулка Теплицької об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області. В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході суперечки із ОСОБА_5 , який також там перебував, усвідомлюючи явно протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 правою ногою умисно наніс останньому один удар в область ребер з правої сторони. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-6 ребер з правої сторони, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 19 від 22.03.2023, відносяться до категорії середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
Умисними протиправними діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, тобто - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, визнав. Дав показання, що 03.03.2023 о 14 год., разом з ОСОБА_6 , перебували біля садка, що розташований в с. Мала Мочулка Теплицької об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, в цей час в ході суперечки із ОСОБА_5 , який також там перебував, правою ногою умисно наніс останньому один удар в область ребер з правої сторони. У скоєному щиро кається. Просить суворо не карати.
Встановлені судом обставини скоєння злочину ОСОБА_3 , підтверджуються такими доказами:
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який під час допиту в суді дав показання, що 03.03.2023 близько 14 год., ОСОБА_3 перебуваючи біля садка, що розташований в с. Мала Мочулка Теплицької об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, заподіяв йому тілесні ушкодження, а саме правою ногою умисно наніс один удар в область ребер з правої сторони.
Та дослідженим у судовому засіданні доказами: протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2023 в с. Мала Мочулка Теплицької об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, відповідно до якого ОСОБА_3 показав, як саме наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2023 в с. Мала Мочулка Теплицької об'єднаної територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, відповідно до якого ОСОБА_5 показав, як саме ОСОБА_3 наносив йому тілесні ушкодження; висновком експерта за № 19 від 17 березня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 5-6 ребер з правої сторони, які відносяться до категорії середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
Досліджені вищевказані докази по справі, судом визнано як належні і допустимі та такими що поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченого.
У зв'язку з заявою обвинуваченого, про повне визнання вини, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним допит свідків у справі, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення ніким не оспорюються. Суд з'ясував, чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_3 зміст обставин справи та переконався у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченого, а також обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 своїми протиправними та винними діями скоїв суспільно небезпечне діяння при встановлених у суді обставинах, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України, тобто - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбаченей ч. 1 ст. 122 КК України, відноситься до нетяжких злочинів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, позицію потерпілого, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, те, що тяжких наслідків не настало, вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, а саме у виді позбавлення волі, звільнивши ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених в п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов та позов щодо відшкодування моральної шкоди не заявлявся.
Процесуальних витрат у справі немає.
Для забезпечення кримінального провадження запобіжний захід не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч. 1, ч. 3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку обраховувати з дня ухвалення вироку, тобто з 15.11.2023.
Застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців з дня ухвалення вироку.
Вирок може бути оскаржено особами, визначеними в ст. 393 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя