Єдиний унікальний номер справи 194/1079/22
Провадження № 1-кп/185/298/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046400000110 від 14 серпня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10 травня 2005 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 08 червня 2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 10 років. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 6 місяців за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2005 року, остаточно до відбуття 10 років 6 місяців позбавлення волі;
- 19 жовтня 2015 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком 1 місяць за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2006 року, остаточно до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі;
- 17 листопада 2022 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 17 січня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 19 січня 2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 років. Вирок в частині призначення покарання змінено Дніпропетровським апеляційним судом від 31 березня 2015 року та призначено покарання за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців. Вирок Тернівського міського суду від 17 січня 2014 року виконувати самостійно;
- 05 червня 2015 року Юр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинено покаранням за вироком Дніпропетровського апеляційного суду від 31 березня 2015 року, остаточно до відбування 5 років 6 місяців позбавлення волі. 03 травня 2018 року звільнився з Бердянської ВК Запорізької області (№ 77) по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 -адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2022 року приблизно о 23 год. 30 хв. коли ОСОБА_4 перебував біля автобусної зупинки розташованої по вул. Маяковського м. Тернівка Дніпропетровської області, в нього виник злочинний умисел спрямований на незаконне проникнення на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , з метою подивитися яке майно знаходиться в даному домоволодінні. Так як ОСОБА_4 , в той момент знаходився разом з ОСОБА_3 , то з метою спрощення своїх дій, він запропонував ОСОБА_3 незаконно проникнути на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , яке на підставі права приватної власності належить ОСОБА_8 . На вказану пропозицію ОСОБА_3 , відповів згодою, тим самим вступив в злочинну змову з ОСОБА_4 , направлену на незаконне проникнення до житла.
Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до житла, без відриву в часі, діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел направлений на порушення конституційного права на недоторканість житла особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, яке гарантує кожному право на недоторканість житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проти волі власника ОСОБА_8 та зареєстрованої і мешкаючої у вказаному домоволодінні ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приблизно о 23 год. 45 хв. 13 серпня 2022 року, підійшли до паркану домоволодіння АДРЕСА_4 , де впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає, прикладаючи фізичну силу рук підтягнувшись, перелізли через вказаний паркан, тим самим проникли на територію вказаного домоволодіння. Далі ОСОБА_4 , діючи за єдиним злочинним умислом з ОСОБА_3 , відшукав на території вказаного домоволодіння цеглину, якою розбив віконне скло в коридорі будинку. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , через отвір у вікні, почергово залізли до приміщення вказаного будинку що належить ОСОБА_8 та яким користується ОСОБА_7 , чим порушили право ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на недоторканість житла.
Дії обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожного окремо, кваліфікуються за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Пояснив, що 13 серпня 2022 року в темний час доби він разом з ОСОБА_4 проникли до будинку АДРЕСА_4 , а саме перелізли через паркан, а далі за допомогою цеглини розбили віконне скло та через отвір у вікні, почергово залізли до приміщення вказаного будинку. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється.Цивільний позов, пред'явлений ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 2800 грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 50000 грн. 00 коп., визнав у повному обсязі.
ОбвинуваченийОСОБА_4 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Пояснив, що вночі 13 серпня 2022 року він та ОСОБА_3 хотіли подивитися на майно, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_4 . З даною метою вони перелізли через паркан, та цеглиною вибили віконне скло, через яке в подальшому проникли всередину будинку. Дуже шкодує з цього приводу та щиро розкаюється. Цивільний позов, пред'явлений ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 2800 грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 50000 грн. 00 коп., визнав у повному обсязі.
Винність обвинуваченихОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона проживає в будинку, розташованому за адресою:АДРЕСА_4 . 13 серпня 2022 року у неї в будинку невідомі особи вибили віконне скло та проникли до будинку. Цивільний позовпро стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 2800 грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 50000 грн. 00 коп. підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є власницею домоволодіння АДРЕСА_4 . 13 серпня 2022 року їй стало відомо про те, що невідомі особи через розбите віконне скло проникли до вказаного будинку. За даним фактом вона звернулася до поліції.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, у фактично скоєному також повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 14 серпня 2022 року ОСОБА_7 заявила про те, що 13 серпня 2022 року приблизно о 23:45 год. невідомі особи через вікно проникли до домоволодіння АДРЕСА_4 .
Згідно протоколу огляду місця події від 14 серпня2022 року з відеозаписом до нього проведено огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду було виявлено пошкоджене (розбите) скло вікна, також було вилучено: рюкзак чорного кольору без написів та маркувань, кросівок чорного кольору з написом «POGO», цеглину червоного кольору з отворами.
Згідно протоколу огляду предмета від 15 серпня2022 року з фототаблицею до нього проведено огляд рюкзака, що був вилучений під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 . Під час огляду в середині даного рюкзака було виявлено металевий предмет квадратної форми з отвором в верхній частині предмета з номером «99848» та написом «шахта Западно-Донбасская».
Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом виданих державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області ОСОБА_10 від 02 вересня 2016 року, реєстрові номери № 1744, 1745, 1746, житловий будинок та земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , належать на праві приватної власності ОСОБА_8 .
Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми діями обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожний окремо, вчинили інкриміноване їм кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, їх винуватість доведена повністю та їх дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до житла.
Суд вину обвинуваченихОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, доведена «поза розумним сумнівом», оскільки наведені у вироку докази винуватості обвинувачених є очевидними і безсумнівними.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
При призначенніОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.
При призначенніОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченихОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинувачених ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.
Суд вважає, що покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, слід призначити в межах санкції статті, за якою вони обвинувачуються у вигляді обмеження волі.
Також суд враховує, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2022 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Кримінальне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 162 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив 13 серпня 2022 року, тобто до постановлення даного вироку.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України та відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вказаним вироком більш суворим покаранням за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2022 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.
Суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченихОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного окремо, можливе без ізоляції їх від суспільства, і вважає можливим звільнити їх від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожним окремо, нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.
Міра запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожному окремо, не обиралась та до набрання вироком законної чинності не обирається.
Потерпілою ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 2800 грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 50000 грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, приймаючи рішення за позовними вимогами потерпілої ОСОБА_7 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 2800 грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенняму розмірі 50000 грн. 00 коп., суд керується ст. ст. 128, 129 КПК України та вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заявлена сума не оспорюється обвинуваченими та знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні, а також підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Арешт, накладений ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року на вилучене 14 серпня 2022 року в ході проведення огляду місця події, майно, а саме на рюкзак чорного кольору, металевий предмет квадратної форми з отвором в верхній частині на якому мається номер «99848» та напис «шахта Західно-Донбаська», кросівок чорного кольору з написом «POGO», цеглу червоного кольору з отворами, - скасувати.
Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винним зач. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим покаранням за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2022 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо протягом іспитового строку 2 (двох) років він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної чинності не обирати.
ОСОБА_4 визнати винним зач. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо протягом іспитового строку 2 (двох) років він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної чинності не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.
Арешт, накладений ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 19 серпня 2022 року на вилучене 14 серпня 2022 року в ході проведення огляду місця події, майно, а саме на рюкзак чорного кольору, металевий предмет квадратної форми з отвором в верхній частині на якому мається номер «99848» та напис «шахта Західно-Донбаська», кросівок чорного кольору з написом «POGO», цеглу червоного кольору з отворами, - скасувати.
Речові докази:
- рюкзак чорного кольору, кросівок чорного кольору з маркуванням «POGO», які передані на зберігання до камери збереження речових доказів ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 154803 від 15 серпня 2022 року) - повернути ОСОБА_3 за належністю;
- копії документів на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , які долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- цеглу з отворами червоного кольору, металевий предмет квадратної форми з отвором в верхній частині предмета, на якому мається номер «99848» та напис «Шахта Западно-Донбасская», які передані на зберігання до камери збереження речових доказів ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 154803 від 15 серпня 2022 року) - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору, потерпілим та представнику потерпілої.
Суддя: ОСОБА_1