Справа № 2-1028/2011p.
Провадження № 2-п/202/61/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі № 2-1028/2011р. від 19.08.2013 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі № 2-1028/2011р. від 19.08.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з солідарних боржників.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що про наявність рішення суду не знала, а дізналася лише 31.10.2023 із застосунку «Дія», де побачила повідомлення про слухання цивільної справи № 202/4226/23 після чого звернулася за правовою допомогою та через сайт «Судової влади» дізналася про винесення ще у 2013 року рішення про стягнення з неї заборгованості. 01.11.2023 ОСОБА_1 отримала копію заочного рішення суду. Зазначає, що дійсно була знайома із подружжям ОСОБА_3 , однак жодних договорів не підписувала та поручителем не була, що намагалася довести у суді ще в 2011 році. Повідомила, що приблизно у 2011-2013 роках вона була викликана до суду, де надавала пояснення з приводу того, що жодних договорів не підписувала, поручителем ОСОБА_2 не була. В суді надала зразки свого почерку та підписів вільних та експериментальних, судом було призначено експертизу та справа зупинена. Після цього до суду вона більше не викликалась, із висновком експерта не знайомилась, припинила спілкування з Фроловими через яких вона стала так званою відповідачкою сама не знаючи про такий статус. Однак, як виявилося 07.08.2012 року судом поновлено розгляд справи та 19.08.2013 ухвалено заочне рішення, яким з неї та ОСОБА_2 стягнуто заборгованість. Протягом всього цього часу вона не знала про існування цього рішення, ніхто не повідомляв її про заборгованість, не надавав судового рішення. Зазначає, що до суду не з'явилась з поважних причин, оскільки не була повідомлена про час та дату судового засідання та була впевнена про те, що експертом підтверджено відсутність її підпису на договорі. Із рішенням вона категорично не згодна та, оскільки пропустила строк звернення із заявою перегляд заочного рішення через незнання про його винесення, просить поновити строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення та скасувати його, призначивши справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши доводи заяви, відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із відповіді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська суду матеріали цивільної справи 2-1028/2011р. від 19.08.2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором знищено за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з чим дослідити паперову форму справи неможливо.
При цьому, зважаючи, що знищення судового провадження за закінченням терміну зберігання не є його втратою, ініціювання відновлення судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення суд вважає недоцільним.
Згідно ч. 2 ст. 228 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення зазначеного рішення) заву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ст. 72 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення зазначеного рішення) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суду за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Відповідно до Закону України №2147-УІІІ від 03.10.2017 року були внесені зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017 року.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідачка посилається на те, що дізналася про заочне рішення лише у жовтні 2023 року та 01.11.2023 отримала його копію.
При цьому, як зазначає сама відповідачка їй було відомо про наявне судове провадження, що слідує з того, що вона була присутня у судових засіданнях у 2011 році, намагалася довести те, що не підписувала жодних договорів та не виступала поручителем ОСОБА_2 , для чого в суді надавала зразки свого почерку та вільних та експериментальних підписів, їй було відомо про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Статтею 43 ЦПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Зважаючи, що відповідачці ОСОБА_1 було достеменно відомо про перебування на розгляді у Індустріальному районному суді міста Дніпропетровська цивільної справи № 2-1028/2011р. за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вона мала з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, однак відповідачка протягом більш десяти років не вчиняла жодних активних дій, щоб дізнатися про результати розгляду справи.
При цьому, не зважаючи на ухвалення рішення у 2013 році, його текст було надіслано судом та оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/50986395) ще у 2015 році.
Таким чином відповідачем пропущено встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, клопотання про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав поновлення строку.
Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Керуючись ст. ст. 126-127, 284 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити відповідачу ОСОБА_1 у поновленні строку для звернення до суду із заявою перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі № 2-1028/2011р. від 19.08.2013 року - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Маринін