Справа № 169/1030/23
Провадження № 2/169/332/23
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 заповіту на вказане майно не складав. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті останнього, окрім позивача, є син та дружина спадкодавця, які відмовились від прийняття спадщини. Вказуючи, що вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім'я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на спадковий житловий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 .
У підготовче засідання позивачка не з'явилася, 15 листопада 2023 року подала до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без її участі (а. с. 54).
Відповідачі у підготовче засідання не з'явилися, 15 листопада 2023 року подали до суду, кожен зокрема, письмові заяви, в яких вказали, що позов визнають повністю, не заперечують проти його задоволення та просять справу розглядати за їхньої відсутності (а. с. 52, 53).
Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_4 підтверджується витягом з погосподарської книги № 2 за 2023 рік Турійської селищної ради Ковельського району (а. с. 20).
Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване (а. с. 21).
До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 72,8 кв. м, житловою площею 40,8 кв. м, хлів «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», сарай «Д-1», вбиральня «Е», огорожа «1», ворота з хвірткою «2», колодязь «3» (а. с. 16- 19).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Частиною третьою статті 1268 ЦК Ураїни передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За змістом частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою спадкодавця ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу (а. с. 12, 13).
ОСОБА_4 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований та постійно проживав один у селі Радовичі Ковельського району Волинської області (а. с. 11).
Позивачка ОСОБА_1 25 травня 2023 року подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька (а. с. 30 на звороті).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законом строк подали нотаріусу заяви про відмову від прийняття спадщини, що відповідає вимогам частини першої статті 1273 ЦК України (а. с. 31, 38 на звороті).
Заповіту за життя ОСОБА_4 не складав, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося.
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, відсутні.
З огляду на вказане, позивачка ОСОБА_1 , як дочка спадкодавця, є єдиною спадкоємницею першої черги за законом, яка в контексті положень статей 1269, 1270 ЦК України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_4 .
Постановою від 15 серпня 2023 року приватний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_4 (а. с. 15).
Наведені обставини справи об'єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 69/2023 до майна померлого ОСОБА_4 (а. с. 30-48), з яких також видно, що ніхто, окрім позивачки, із заявою про прийняття спадщини після смерті останнього до нотаріуса не звертався, свідоцтва про право на спадщину на інше належне спадкодавцю майно видані також позивачці.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачі визнали позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, - 536 гривень 80 копійок; стягнути з відповідачів в користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позову, - по 268 гривень 40 копійок з кожного.
На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 72,8 кв. м, житловою площею 40,8 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: хлів «Б-1», сарай «В-1», сарай «Г-1», сарай «Д-1», вбиральня «Е», огорожа «1», ворота з хвірткою «2», колодязь «3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок сплачений відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» № 1225480520 від 20 жовтня 2023 року на рахунок №UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області/смт Турійськ/22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складене 16 листопада 2023 року.
Головуючий