Справа №155/1137/23
Провадження №2/155/348/23
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Горохівська міська рада Луцького району Волинської області,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.
Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що 20 грудня 2017 року рішенням Перемишлянського районного суду у справі №449/1294/17 шлюб між ним та відповідачкою розірвано, стягнуто з нього в користь відповідача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6 в сумі 1000 гривень щомісячно. Аліменти позивач сплачував регулярно, заборгованості не мав. Після розірвання шлюбу відповідачка одружилась та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Після повторного одруження відповідачка почала недбало ставитись до виховання спільної дитини, перестала займатись її вихованням та розвитком, аліменти витрачала не за цільовим призначенням. З урахуванням цього позивач змушений був з грудня 2021 року забрати дитину на своє виховання та утримання в село Озерце Горохівського (Луцького) району Волинської області. З цих причин відповідач відмовилась від утримання аліментів з позивача і останні на даний час не стягуються. З 2018 року позивач одружився з ОСОБА_8 , у них є також спільна дитина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на вихованні перебуває донька дружини від попереднього шлюбу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що саме він займається вихованням, навчанням та розвитком сина, готує його до школи, забезпечує його матеріально. Позбавлення батьківських прав позивачу необхідно для захисту особистих прав та законних майнових інтересів дитини, а також для її подальшого усиновлення.
Також зазначає, що оскільки син перебуває на його утриманні, обставини визначені рішенням суду у справі №449/1294/17 змінились, а тому його слід звільнити від сплати аліментів та стягнути аліменти з відповідачки на його користь в сумі 1500 гривень щомісячно.
З огляду на наведене, просить винести рішення про позбавлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також просить звільнити його від сплати аліментів в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначених рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року у справі №449/1294/17. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1500 гривень щомісяця на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону.
Відповідачка в заяві від 13 вересня 2023 року позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала щодо задоволення позову.
Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 07 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю із наведених у позовній заяві підстав та просить суд їх задовольнити.
Позивач в судовому засіданні зазначив, що протягом останніх двох років відповідач повністю самоусунулася від виховання та утримання дитини. Матір з сином не спілкується, не цікавиться його успіхами в школі та колом інтересів, не підтримує матеріально, не відвідує та не телефонує йому, не проводить з ним час.
Відповідачка в судове засідання 15 листопада 2023 року не прибула, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Причину неявки в судове засідання остання не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань не подавала.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - органу опіки та піклування Горохівської міської ради Луцького району Волинської області в судовому засіданні позов підтримала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника органу опіки та піклування, свідків, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачка вдруге вийшла заміж та змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », що стверджується паспортом громадянина України та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00041412313 від 14 вересня 2023 року.
До 2017 року позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 вересня 2016 року (а. с. 17).
Як вбачається з копії рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року, шлюб між відповідачкою ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 було розірвано. Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1000 гривень щомісячно, починаючи з 21 листопада 2017 року і до досягнення ним повноліття. Рішення набрало законної сили 19 січня 2018 року (а. с. 18-20).
Після розірвання шлюбу між сторонами ОСОБА_6 залишився проживати разом зі своєю матір'ю - відповідачкою ОСОБА_4 . Проте на даний час дитина проживає з батьком - позивачем ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується:
довідкою Горохівської міської ради Луцького району Волинської області за №566 від 24 липня 2023 року згідно якої до складу сім'ї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає в АДРЕСА_1 входять: дружина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (проживає без реєстрації) (а. с. 21);
актом за підписом в. о. старости Я. Зеленського Горохівської міської ради Луцького району Волинської області за №582 від 28 липня 2023 року згідно якого син ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживає без реєстрації із батьком в АДРЕСА_1 з 01 грудня 2021 року (а. с. 11).
довідкою Озерцівського ліцею Горохівської міської ради Луцького району Волинської області за №24 від 25 липня 2023 року про те, що ОСОБА_6 зарахований до 1 класу даного ліцею (а. с. 10).
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 18 листопада 2018 року стверджується, що позивач 18 листопада 2018 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Горохівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області складено актовий запис №12. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на « ОСОБА_4 ». В даному шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12 березня 2020 року (а. с. №16).
В обґрунтування заявлених позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 зазначає, що відповідачка в повній мірі ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню сина - ОСОБА_6 .
Факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків також підтверджується показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що сім'я позивача постійно проживає в селі Озерці. Вона проживає по сусідству з ними. Зазначила, що дитина проживає з позивачем близько трьох років, на даний час ходить в школу. Біологічної матері дитини не знає, з нею не знайома і ніколи її не бачила. Остання жодного разу до дитини не приїжджала. Про будь-які перешкоди у спілкуванні з дитиною для відповідачки зі сторони позивача їй не відомо.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона проживає в селі Озерці, працює вчителем. Добре знає сім'ю позивача. На даний час дитина ходить в школу в перший клас. Заяву на зарахування до школи приймала від батька. Зазначила, що матері дитини не знає і ніколи не бачила, її не було ні на святі першого вересня в школі, ні на святі з нагоди першого причастя. Про будь-які перешкоди у спілкуванні з дитиною для відповідачки зі сторони позивача їй не відомо.
Як вбачається з витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 28 липня 2023 року виконавче провадження НОМЕР_6 щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягувач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке було відкрите 09 лютого 2018 року завершене (а. с. 12).
Орган опіки та піклування - Горохівська міська рада Луцького району Волинської області надала суду висновок №2299/03-38/2-23 від 28 вересня 2023 року згідно з яким відповідачка ОСОБА_4 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню та утриманню малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тому орган опіки та піклування вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки відносно її малолітнього сина є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
Даний висновок органу опіки та піклування, Горохівської міської ради, суд вважає обґрунтованим.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 157 СК України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини, окрім того законодавством зобов'язано батьків вирішувати всі питання виховання дитини спільно.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачка, проживаючи окремо від дитини, не виконує належним чином свої батьківські обов'язки без поважних та обґрунтованих причин.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України матір, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх зобов'язань по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Разом з тим це насамперед є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому при вирішенні цього питання перш за все необхідно виходити з інтересів дитини, з'ясувати та оцінити який - позитивний чи негативний наслідок для дитини матиме таке рішення.
Пленум Верховного Суду України в п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява №31111/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
В підготовчому засіданні відповідачка проти позову не заперечила, в судове засідання 15 листопада 2023 року не з'явилась, що суд розцінює як байдуже ставлення відповідачки до результатів розгляду спору та небажання останньої спілкуватись з дитиною та піклуватись про неї. На переконання суду, мати пасивно відноситься до виконання батьківських обов'язків.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_4 , як матір неповнолітньої дитини свідомо ухиляється від її виховання, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, матеріально не забезпечує.
За приписами ч. 1 ст. 76, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачка жодних доказів на спростування доводів позивача не надала, подала заяву про визнання позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про систематичне ухилення відповідачкою від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітньої дитини, що виразились у невиконанні батьківських обов'язків по забезпеченню дитини та участі в її вихованні.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, їх задоволення відповідає інтересам малолітнього сина ОСОБА_6 та його подальшого життя.
Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Судом встановлено, що обставини, визначені рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року у справі №449/1294/17 про стягнення з позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , змінились, оскільки останній проживає з позивачем і перебуває на повному його утриманні, що підтверджено матеріалами справи. Відповідачка даний факт не заперечила та не спростувала.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів в користь відповідачки ОСОБА_4 є підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, у позові ставиться вимога про стягнення аліментів з відповідачки на утримання дитини ОСОБА_6 на користь позивача, оскільки на даний час дитина знаходиться на утриманні позивача.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно зі ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 180 СК України вбачається, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджується у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників з ким проживає дитина.
Частинами 1, 2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як з'ясовано в ході судового розгляду, відповідач не працевлаштована, тому відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно зі ст. 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України, відповідно до яких під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
З огляду на наведене, враховуючи особу платника аліментів, засади розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_4 слід стягувати на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону.
У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
Керуючись ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст. 4, 13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Звільнити з 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від сплати аліментів в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначених рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року в справі №449/1294/17.
Стягувати з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону.
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Горохівська міська рада, місцезнаходження: 45701, місто Горохів, вулиця Шевченка, 17 Луцького району Волинської області, ЄДРПОУ 04051276.
Повний текст рішення суду складено 16 листопада 2023 року.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.