154/2824/23
1-кп/154/396/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023035510000172 від 20.04.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Новогригорівка, Гуляйпільського району, Запорізької області, українця, громадянина України, з професійною технічною освітою, працюючого завгоспом «Римачівського ліцею Вишнівської сільської ради», не судимого, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого як ВПО та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 на початку квітня 2023, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи злочинний умисел, направлений на пособництво у підробленні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, за допомогою месенджера «Viber» звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, з якою заздалегідь домовився про виготовлення вказаних документів. При цьому, розуміючи, що вказані тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка військово-лікарської комісії будуть підроблені, реалізуючи свій злочинний намір за допомогою месенджера «Viber» надав свої персональні дані особи для внесення відомостей у тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку військово-лікарської комісії, яке в сукупності з іншими документами надає право перетнути державний кордон України у період дії правового режиму воєнного стану. У подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи реквізитні дані ІНФОРМАЦІЯ_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, умисно виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 05.04.2022 та довідку військово-лікарської комісії № 1737/2023 від 05.04.2023, вказавши в них завідомо недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_4 до проходження військової служби в Збройних силах України, а також посвідчила його печаткою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », після чого передала тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 05.04.2023 та довідку військово-лікарської комісії № 1737/2023 від 05.04.2023 ОСОБА_4 .
Крім цього, він же, 19.04.2023 близько 19-00 год, під час проходження прикордонного контролю, перебуваючи в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Устилуг» Волинської митниці Держмитслужби, що за адресою: вулиця Левінцова, 60, м.Устилуг, Володимирського району, Волинської області, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, будучи особою призовного віку, який не має права перетину державного кордону України у період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, з наступними змінами, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, з метою незаконного перетину державного кордону України, надав працівникам Державної прикордонної служби України завідомо підроблені документи, а саме підроблене тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 05.04.2023, довідку військово-лікарської комісії №1737/2023 від 05.04.2023, видані на ім'я ОСОБА_4 , які ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄРДПО НОМЕР_2 ), не видавалися та не посвідчувалися, чим використав завідомо підроблені документи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, погодився з кваліфікацією інкримінованих злочинів, підтвердивши фактичні обставини справи і зібрані по ній докази. Пояснив, що є внутрішньо переміщеною особою, наприкінці березня 2022 виїхав разом з сім'єю та родичами з м.Пологи, яке залишається й тепер окупованою територією. Хотів виїхати за кордон на пару місяців заробити грошей для матеріальної підтримки сім'ї. З цією метою знайшов у соціальних мережах пропозиції щодо виготовлення документів для виїзду, звернувся за контактом для замовлення, надав копії свого паспорту ІПН та фото, отримав через НП довідку ВЛК, тимчасове посвідчення військовослужбовця та відеопідтвердження про те що він знятий з військово обліку, за, що сплатив 800 доларів. Під час перетинання кордону, вказані документи надав прикордонникам, які виявили підробку та його затримали. Усвідомлював, що діє в обхід та порушення норм закону. Вказав, що змінив своє ставлення до вчиненого, щиро кається, просить суворо не карати. Працює офіційно завгоспом у ліцеї, має стабільний дохід, утримує сім,ю, дочка від першого шлюбу проживає разом з ним.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень визнав повністю, переконавшись у добровільності та істинності його позиції за згодою сторін, у відповідності доч.3ст.349КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
При цьому суд з'ясував правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, з'ясував, чи не має сумнівів в добровільності його позиції, а також роз'яснив обвинуваченому, що він буде позбавлений права оспорювати ці обставини та кваліфікацію інкримінованих правопорушень справи в апеляційному порядку.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку,що вина обвинуваченого у пособництві, тобто наданні засобів, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення іншим співучасникам, у підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який звільняє від обов'язків, з метою використання його іншою особою, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, а також у використанні завідомо підробленого документу, доказана повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Отже, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації й проживання, сім'ю, що свідчить про міцні соціальні зв'язки, утримує самостійно неповнолітню особу, в спеціалізованих установах на обліку не перебуває, офіційно працевлаштований, отже має постійний дохід. Вину у вчинених злочинах визнав в ході досудового розгляду справи, засуджує себе за вчинене діяння, щиро кається.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття у вчиненому.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд, призначаючи ОСОБА_4 покарання також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, думки сторони публічного обвинувачення, обставин, які пом'якшують покарання винного, зокрема визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, поведінка після вчинення злочинів, ставлення до скоєного, та відсутність обтяжуючих обставин, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за можливе при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України застосувати ст.69 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу, та за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу в мінімальних межах, установлених санкцією статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання та попередження вчиненню нових злочинів.
За вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з державного бюджету України. Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що під час досудового розслідування для залучення експерта з метою проведення технічної експертизи документів витрачено 2390грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.04.2023 року, слід скасувати.
Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень і призначити йому покарання:
-за ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 42500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень;
-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 42500 (сорок дві тисячі, п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави: ГУК у Волинській області, м.Луцьк; банк отримувач:Казначейство України ІBAN:UA888999980313030115000003550, ЄДРПОУ 38009371, судові витрати за проведення технічної експертизи документів в розмірі 2390грн. (дві тисячі триста дев'яносто) грн.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.04.2023 року - скасувати.
Речові докази:
довідку ВЛК, посвідчення віськовозобов'язаного № НОМЕР_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ