УХВАЛА
16 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 906/791/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «Прогрес-Буд»
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 (у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчук М.І.)
у справі № 906/791/20
за позовом Приватного підприємства «Прогрес-Буд»
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та стягнення коштів по договору підряду,
ВСТАНОВИВ:
18.09.2023 Приватне підприємство «Прогрес-Буд» (далі - ПрАТ «Прогрес-Буд») подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі №906/791/20.
Із метою перевірки доводів ПрАТ «Прогрес-Буд» та матеріалів касаційної скарги на її відповідність вимогам § 1 глави 2 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) Суд ухвалою від 12.10.2023 витребував матеріали справи №906/791/20.
06.11.2023 матеріали справи № 906/791/20 надійшли до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали справи та матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 ГПК.
За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК.
У касаційній скарзі ПрАТ «Прогрес-Буд» викладає обставини справи № 906/791/20, обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права під час ухвалення оскарженої постанови, зазначаючи, що підставою, на якій подається касаційна скарга, є наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК.
Однак за змістом касаційної скарги скаржник не формулює висновок щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, тобто належним чином не обґрунтовує наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК (із урахуванням змісту цієї ухвали).
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 906/791/20 (з урахуванням положень статті 42 ГПК), надавши Суду докази такого надіслання.
Суд наголошує ПрАТ «Прогрес-Буд» на такому.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої ? восьмої статті 6 ГПК, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини шостої статті 6 ГПК).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК.
За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.
Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Отже, Суд звертає увагу на необхідність виконання ПрАТ «Прогрес-Буд» свого процесуального обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС. У разі невиконання цього обов'язку - подані ПрАТ «Прогрес-Буд» на виконання вимог цієї ухвали документи буде повернуто без розгляду.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Прогрес-Буд» на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 у справі № 906/791/20 залишити без руху.
2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Роз'яснити Приватному підприємству «Прогрес-Буд» його обов'язок реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (стаття 6 ГПК).
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Берднік