УХВАЛА
16 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/691/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. - (головуючий), Малашенкової Т.М., Чумака Ю.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги виробничого кооперативу "Кооператив "Асфальтобетонщик"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023
у справі № 911/691/22
за позовом приватного підприємства "Артембуд"
до виробничого кооперативу "Кооператив "Асфальтобетонщик"
про стягнення 1206 019,14 грн,
ВСТАНОВИВ:
Виробничий кооператив "Кооператив "Асфальтобетонщик" (далі - ВК "Асфальтобетонщик") 07.11.2023 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 911/691/22.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ВК "Асфальтобетонщик", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22 позов задоволено частково; стягнуто з ВК "Асфальтобетонщик" на користь приватного підприємства "Артембуд" (далі - ПП "Артембуд") кошти у сумі 890 000,00 грн; в іншій частині вимог у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2023 ВК "Асфальтобетонщик" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку наведені у клопотаннях від 01.09.2023 та від 15.09.2023; апеляційну скаргу ВК "Асфальтобетонщик" на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22 залишено без руху; встановлено ВК "Асфальтобетонщик" десятиденний строк для її виконання шляхом надання заяви про поновлення строку із зазначенням (інших) поважних підстав пропуску такого строку та наданням відповідних доказів; роз'яснено про наслідки невиконання вимог цієї ухвали.
ВК "Асфальтобетонщик" 10.10.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із клопотанням про усунення недоліків, яке містило, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши назване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зауважив, що, ініціювавши звернення з апеляційною скаргою, ВК "Асфальтобетонщик" за період, зокрема, 06.04.2023 (дата подання апеляційної скарги через підсистему "Електронний Суд", яка, за доводами скаржника, залишилась у чернетці), 01.09.2023 (дата подання заяви про видачу копії рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22 та подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду за допомогою підсистеми "Електронний Суд"), не зверталось до суду із заявами про рух апеляційної скарги, ознайомлення з матеріалами справи тощо; також скаржник, представник якого був присутнім у судовому засіданні 16.03.2023, за період з 16.03.2023 по 01.09.2023 не звертався до місцевого господарського суду із заявою про видачу копії судового рішення у справі № 911/691/22; при зверненні до суду із клопотанням про поновлення строку від 10.10.2023, скаржником не зазначено будь-яких обставин та не наведено аргументів стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження; доводи, викладені у клопотанні від 10.10.2023, є аналогічними тим, що вже були визнані судом необґрунтованими та у даному випадку, з урахуванням всіх обставин (відсутність звернення до суду із наданням інформації про стан справи, подання заяви про отримання копії рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 лише 01.09.2023, отримання вказаного рішення 04.09.2023, з урахуванням подання апеляційної скарги 01.09.2023) не дає підстав вважати, що заявник добросовісно користується наданими законом процесуальними правами та існування труднощів, що певним чином перешкоджали здійсненню ним дій, направлених на захист своїх прав, у зв'язку із чим, суд не вбачає поважних підстав для поновлення процесуального строку та відмовляє ВК "Асфальтобетонщик" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; інших підстав неможливості звернення з апеляційною скаргою в межах процесуального строку та неможливості такого звернення до суду скаржником не зазначено.
Постановляючи ухвалу від 26.10.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ВК "Асфальтобетонщик" на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22, яка є предметом касаційного оскарження, апеляційний господарський суд керувався частиною четвертою статті 260 та пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України.
У касаційній скарзі ВК "Асфальтобетонщик" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 у справі № 911/691/22 про відмову у відкритті апеляційного провадження, справу направити для подальшого розгляду в суд апеляційної інстанції. В обґрунтування поданої касаційної скарги ВК "Асфальтобетонщик" зазначає, що копія повного тексту рішення господарського суду Київської області від 16.03.2023 у справі № 911/691/22 на адресу відповідача не направлялась; 01.09.2023 було подано клопотання про видачу повного тексту судового рішення, копія якого була одержана 04.09.2023; скаржник стверджує, що з цього моменту починається початок перебігу строку на апеляційне оскарження, тобто ВК "Асфальтобетонщик" мав право на подання апеляційної скарги до 24.09.2023, тому апеляційна скарга подана у межах цього строку у відповідності до приписів статей 119, 256 ГПК УКраїни; відповідач, незважаючи на неотримання копії повного тексту судового рішення вживав заходи на оскарження судового рішення місцевого господарського суду, вчиняв усі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку, зокрема процесуальних строків подачі апеляційної скарги, а саме: 06.04.2023 був сплачений судовий збір, апеляційна скарга була відправлена позивачу 13.04.2023, того ж дня апеляційна скарга була сформована в підсистемі "Електронний суд" та не відправилась з невідомих причин, що унеможливило вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; відразу коли стало відомо про збій в програмі "Електронний суд" (не відправлення апеляційної скарги), були вжиті заходи щодо повторного її відправлення, що свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.
Однак Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину четверту статті 260 та частину першу статті 261 ГПК України шляхом відмови у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Водночас відповідно до частини другої статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 42 ГПК України).
За змістом статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку; якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Суд зауважує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на те, що причини подання відповідачем апеляційної скарги в цій справі пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, оскільки своєчасне подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення апелянта, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх неповажність.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, оскільки ВК "Асфальтобетонщик" не доведено існування поважних причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду та об'єктивно свідчили б про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Не заслуговують на увагу доводи скаржника про поновлення судом апеляційної інстанції відповідачу строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки суд у кожному випадку та з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення (у тому числі щодо факту отримання рішення), та приймає відповідне рішення на підставі встановлених фактичних обставин у кожній справі.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Мушта проти України", "Мельник проти України"), що застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Тобто право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Ураховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВК "Асфальтобетонщик" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 911/691/22, у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВК "Асфальтобетонщик", розгляд клопотання про відстрочення сплати судового збору та заяви про зупинення виконання судового рішення, Судом не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою виробничого кооперативу "Кооператив "Асфальтобетонщик" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 у справі № 911/691/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
Суддя Ю. Чумак