УХВАЛА
14 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 916/2093/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М. Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: Оляш К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді: Щавинської Ю.М.
від 29.03.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
від 15.06.2023
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 528 991,47 грн,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року Комунальне некомерційне підприємство "Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр "Одеської обласної ради" (надалі - Позивач) звернулось Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - Відповідач, Скаржник), в якій просило суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №4 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 19.04.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №5 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 20.04.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №6 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 27.09.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №7 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 27.09.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №8 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 27.09.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №9 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 06.12.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №10 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 06.12.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду №11 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №04-21300-ВЦ від 04.01.2021 від 06.12.2021, укладену між Позивачем та Відповідачем;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача кошти у розмірі 528 991,47 грн.
Позов мотивований тим, що додаткові угоди до договору укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (кВт*годину) перевищила 10-ти процентну граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась більше ніж на 71%, порівняно з погодженою ціною під час закупівлі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.03.2023, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 916/2093/22, позов задоволено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог статті 5, частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України.
Також, зазначено, що за спірний період Відповідачем було поставлено 1 020 447,2799 кВт*год електричної енергії, вартість якої з урахуванням положень договору мала становити 2 296 006,38 грн, при цьому Позивачем було сплачено 2 824 997,85 грн. Оскільки, внаслідок визнання недійсними додаткових угод, підстава для оплати електричної енергії за більшою ціною, ніж обумовлена договором, відсутня, це покладає на Відповідача обов'язок з повернення Позивачу надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) за частиною першою статті 670 ЦК України.
7 липня 2023 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 916/2093/22.
Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; статті 55 Конституції України; пункту 6 частини 1 статті 3, статті 11, частин 1-3 статті 13, статей 15, 16, 217, 321, 628, 629, частини 3 статті 632, статті 651, частини 1 статті 670, статті 714 Цивільного кодексу України; статті 188 Господарського кодексу України; пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; пунктів 4.3, 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018; статті 13, частини 1 статті 14, частини 1 статті 86, частини 4 статті 236, частини 2 статті 237, пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Під час розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/2321/22 за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1. Північного офісу Державної аудиторської служби, 2. Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 473 758,34 грн.
Ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 922/2321/22 мотивована, зокрема, необхідністю відступу від висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21 щодо застосування приписів частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
В ухвалі від 20.09.2023 у справі № 922/2321/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, сторони договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, всупереч принципам правового регулювання відповідних правовідносин, не обмежені у можливості внесення змін у зазначений правочин в частині збільшення ціни за одиницю товару (за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю). Однак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначеної правової позиції, оскільки наведений підхід не відповідає суті та завданню регулювання, закріпленого у частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Ухвалою від 11.10.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 922/2321/22 до розгляду, зазначивши, що мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 922/2321/22, є обґрунтованими.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 може мати суттєве значення для вирішення цієї справи № 916/2093/22, з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/2093/22 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 922/2321/22.
Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтями 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити касаційне провадження у справі № 916/2093/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 922/2321/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Кондратова