ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
14 листопада 2023 року м.Черкаси справа №925/1513/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 )
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", м.Черкаси, вул.Максима Залізняка,142
про скасування протоколу засідання Наглядової ради і наказу про припинення виплати середнього заробітку, стягнення заборгованості з оплати виконання обов'язків члена правління
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" з вимогами:
скасувати протокол №2/23 засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" від 22.09.2023 в частині припинення повноважень члена правління товариства, ОСОБА_1 ;
скасувати наказ Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" від 26.09.2023 №268 про припинення виплати середнього заробітку ОСОБА_1 ;
стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" 145608,85 грн заборгованості з оплати, передбаченої пунктом 7.1 контракту від 01.08.2021, укладеного з ОСОБА_1 ;
стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" оплату, передбачену пунктом 7.1 контракту від 01.08.2021, укладеного з ОСОБА_1 , за період розгляду справи судом.
Суд вважає, що заяву подано з порушенням вимог ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
п.3, 4 ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
п.1 ч.1 ст.163. Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
п.4, 5 ч.1 ст.170. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
В позовній заяві відносини сторін позивач визначає як корпоративні, а предметом позову є оцінка правомірності рішень та дій Наглядової ради акціонерного товариства з дострокового розірвання контракту, припинення повноважень позивача, як члена правління, та припинення виплати йому середнього заробітку, без врахування вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і ст.119 Кодексу законів про працю України.
При цьому, звертаючись до господарського суду, позивач посилається на порушення його цивільних та трудових прав. Правових обґрунтувань, що вказаний спір виник з приводу корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства позовна заява не містить. Вказане є порушенням п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Також у позовній заяві позивачем не визначено ціну позову, що є порушенням п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у позовній заяві позивач просить:
- стягнути з відповідача 145608,85 грн заборгованості з оплати, передбаченої п.7.1 контракту від 01.08.2021, укладеного між ним та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз", за виконання обов'язків члена правлення (вимога 3). Разом з тим обґрунтованого розрахунку вказаної суми вимоги (145608,85 грн) до позовної заяви позивачем не подано, що є порушенням п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України;
- стягнути з відповідача на користь позивача оплату, передбачену пунктом 7.1 контракту від 01.08.2021, за період розгляду цієї справи судом (вимога 4). Однак використане позивачем поняття "за період розгляду справи судом" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретного строку (періоду) та суми заборгованості відповідача з оплати виконання позивачем обов'язків члена правлення, яка, в свою чергу, є складовою ціни позову. Відсутність грошового визначення (суми) цієї вимоги та її обґрунтованого розрахунку є порушенням п.3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, то позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, згідно з вимогами ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України "ДСТУ 4163:2020", який прийнято з наданням чинності з 01 вересня 2021 року наказом від 01.07.2020 №144 Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" "Про прийняття та скасування національних стандартів", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч викладеним вимогам, подані позивачем ксерокопії документів не містять обов'язкових реквізитів - власного імені та прізвища особи, яка засвідчила копії.
Отже, позивачем порушено вимоги ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України.
До позовної заяви позивачем додано опис вкладення у поштове відправлення на адресу відповідача, без переліку документів, які направляються відповідачеві, що не дозволяє зробити висновок про належне відправлення відповідачеві копій документів позовної заяви, та ставить сторони в завідомо нерівні умови при розгляді спору.
Одночасно, суд звертає увагу позивача, що з 18.10.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, зокрема, відповідно до абз 1, 2 ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
З огляду на викладене, позивач, як фізична особа, що бере участь у господарському процесі, з 18.10.2023 може зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказані обставини є перешкодами для відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви до суду постановляє ухвалу про залишення цієї позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 від 06.11.2023 (вх.суду №18412/23 від 06.11.2023) без руху.
2. Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду необхідно усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою згідно з п.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Скиба