ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4001/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33)
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант"(61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8)
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Міжнародна страхова компанія", в якій просить суд :
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8; ідентифікаційний код юридичної особи 30035289) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «1НГО» р/р НОМЕР_1 у ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602 суму страхового відшкодування у розмірі 111 999 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду.
Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".
Судом перевірено адресу відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача - 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.
Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася на офіційну електронну адресу відповідача, відомості про яку містяться в ЄДРПОУ.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
12 квітня 2023 року на 332 км + 790 м а/д Київ - Чоп, автомобілем марки «СІТРОЄН», д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 (поліс № ЕР/210088180) здійснено ДТП. у результаті якої застрахований нашою страховою компанією автомобіль марки « ТОЙОТА», д/н НОМЕР_3 (договір страхування № 250593832.19 380), що належить АТ «ДЖЕИ ТІ ІНТЕРНЕШНЛ КОМПАНІ УКРАЇНА», під керуванням водія ОСОБА_2 отримав механічні ушкодження.
Відповідно до довідки НГІУ про ДТП № 3023103367920416 та постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 12.05.2023 р., ДТП мала місце з виші водія ОСОБА_3
ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування
За умовами договору страхування, страхова компанія відшкодовує фактичну вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля , на підставі рахунку №70 від 14.04.2023 та відповідно до страхового акту №5654431 від 21.04.2023 року було сплачено страхове відшкодування в розмірі 111 999 грн., 50 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 9152 від 03.05,2023 р.
Як вказує позивач у позові, на умовах Договору страхування, страхове відшкодування було виплачене у розмірі 111 999 грн. 50 коп.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки «СІТРОЄН», д/н НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «Мега-Гарант» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/210088180.
Полісом № ЕР/210088180 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну манну третьої особи у розмірі 160 000 грн. 00 коп., франшиза 0,00 грн.
Враховуючи той факт, що автомобіль марки «СІТРОЄН», д/н НОМЕР_4 був забезпечений, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП, була застрахована в АТ «СК «Мега-Гарант» за Договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/210088180. наша компанія звернулася до Відповідача з відповідною претензією № 5631110 від 20.06.2023 р., що містить увесь необхідний перелік документів передбачених ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” і яка не була отримана Відповідачем, та повернулася назад з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою».
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»: «до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за шкоду».
Відповідно до ст. 1191 ЦК України “особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи в розмірі сплаченого відшкодування”.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України “шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала”.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України: “шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом”.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - ЗУ «Про ОСЦПВ»), що діяв на момент укладання договору страхування: «Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.»
Відповідно до ст. 22.1 ЗУ «Про ОСЦПВ»: “При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.”
Відповідно до ст. 36.1 Закону: “Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.”
У зв'язку з наведеним Позивач звертався до Відповідача із претензією № 5631110 від 20.06.2023 р.. яка як вказує позивач залишена без задоволення.
Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8; ідентифікаційний код юридичної особи 30035289) на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія « 1НГО» р/р НОМЕР_1 у ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602 суму страхового відшкодування у розмірі 111 999 (сто одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп., судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602)
Відповідач - Акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-Гарант» (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8; ідентифікаційний код юридичної особи 30035289)
Повне рішення складено "15" листопада 2023 р.
Суддя О.О. Присяжнюк