ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3474/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Гороховська А.О. на підставі ордеру;
Від відповідача: Москвітіна І.О. на підставі ордеру;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” (вх. №2-1580/23 від 18.10.2023р.) про розподіл судових витрат, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” до товариства з обмеженою відповідальністю „Комунікаційні інженерні мережі” про стягнення 295 408,42 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” (далі по тексту - ТОВ „НПК „Хоум-нет”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Комунікаційні інженерні мережі” (далі по тексту - ТОВ “Комунікаційні інженерні мережі”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 295 408,42 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 77 258,90 грн., 3% річних у розмірі 35 212,00 грн., пені у розмірі 107 428,69 грн., збитків від інфляції у розмірі 75 508,83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №1 від 05.11.2020р. в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.10.2023р. провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ „НПК „Хоум-нет” до ТОВ “Комунікаційні інженерні мережі” про стягнення 77 258,90 грн. було закрито, позов задоволено частково, присуджено до стягнення із відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 35 212,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 75 508,83 грн., судовий збір у розмірі 1 717,67 грн.
18.10.2023р. до суду від ТОВ „НПК „Хоум-нет” надійшла заява про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 40 0000,00 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 4582,83 грн.
19.10.2023р. до суду від ТОВ “Комунікаційні інженерні мережі” надійшли заперечення на заяву позивача, згідно яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви з підстав сплати витрат на правову допомогу на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідачем наголошено, що здійснення адвокатом діяльності у організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає вимогам Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Ухвалою суду від 23.10.2023р. заява ТОВ „НПК „Хоум-нет” була призначена до розгляду в судовому засіданні на 01.11.2023р. о 15:30 год.
24.10.2023р. до суду від ТОВ „НПК „Хоум-нет” надійшла заява про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 40 0000,00 грн. Так, у зазначеній заяві позивач вже не заявляє вимогу про розподіл між сторонами сплаченого судового збору.
У судовому засіданні 01.11.2023р. судом було оголошено перерву до 08.11.2023р. о 13:45 год.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що ТОВ „НПК „Хоум-нет” у поданій до суду позовній заяві було повідомлено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складає 40 000,00 грн.
У судовому засіданні, яке відбулось 16.10.2023р., представником позивача було заявлено клопотання про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Рішенням суду від 16.10.2023р. даний спір було розглянуто по суті.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
18.10.2023р. до суду від ТОВ „НПК „Хоум-нет” надійшла заява про розподіл між сторонами понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 40 0000,00 грн.
Таким чином, ТОВ „НПК „Хоум-нет” з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення було подано до суду докази понесення витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Інтереси ТОВ „НПК „Хоум-нет” у межах даної справи представляла адвокат Гороховська А.О., на підтвердження повноважень якої суду було надано ордер.
01.11.2019р. між ТОВ „Юридична компанія „Барістор Україна” в особі адвоката Гороховської А.О. (Адвокат) та ТОВ „НПК „Хоум-нет” (Клієнт) було укладено договір про надання адвокатських послуг №М-011219/8, відповідно до п. 1 якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надати Клієнтові юридичну допомогу в судових процесах по стягненню заборгованості з боржників Клієнта.
Відповідно до п. 4 договору №М-011219/8 від 01.11.2019р. сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання Адвокатом правничої допомоги вказаної в договорі по кожній судовій справі у розмірі - 40 000 (сорок тисяч) гривень. Гонорар сплачується на умовах 100% передоплати виставленого рахунку Адвокатом. Понесення додаткових витрат в процесі надання адвокатських послуг, а саме судових витрат, витрат на послуги перекладу, консульські, нотаріальні послуги, тощо. Клієнт сплачує додатково на умовах передоплати виставленого рахунку Адвокатом.
03.07.2023р. ТОВ „Юридична компанія „Барістор Україна” було виставлено ТОВ „НПК „Хоум-нет” рахунок-фактуру №СФ-000003/07 на суму 40 000,00 грн. на оплату юридичних послуг згідно договору №М-011219/8 від 01.11.2019р. про стягнення заборгованості з ТОВ “Комунікаційні інженерні мережі”.
На підставі платіжної інструкції від 22.09.2023р. ТОВ „НПК „Хоум-нет” було перераховано на рахунок ТОВ „Юридична компанія „Барістор Україна” грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн.
17.10.2023р. між ТОВ „Юридична компанія „Барістор Україна” в особі адвоката Гороховської А.О. та ТОВ „НПК „Хоум-нет” було підписано акт виконаних робіт №17/10 до договору №М-011219/8 від 01.11.2019р., згідно якого Адвокат надав Клієнту наступний перелік послуг:
- подання позову до суду (збір та аналіз документів для визначення правової позиції, підготування позову з визначенням доказів та розрахунком 3% річних, пені та інфляційних витрат, подання позовної заяви до суду) - 12 годин робочого часу;
- участь адвоката у судових засіданнях - 3 судових засідання в режимі відеоконференції;
- контроль руху справи та процесуальних документів - 1 година робочого часу.
У акті виконаних робіт №17/10 від 17.10.2023р. зазначено, що за надані послуги Клієнт сплатив плату в порядку та на умовах передбачених договором в розмірі 40 000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29).
ТОВ „НПК „Хоум-нет” заявлено до стягнення грошові кошти у розмірі 295 408,42 грн. Рішенням від 16.10.2023р. судом було підтверджено правомірність вимог позивача на суму 187 979,73 грн. (у урахуванням добровільно сплаченого відповідачем боргу), а, отже, у процентному співвідношенні вимоги позивача були задоволені на 63%.
Враховуючи загальне правило розподілу судових витрат, закріплене в частині 4 статті 129 ГПК України, господарський суд доходить висновку про можливість відшкодування позивачу понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25 200,00 грн.
Разом з тим, господарський суд, керуючись ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, враховуючи предмет спору, характер та обсяг доказів, поданих позивачем, участь представника позивача у судових засіданнях, які тривали менше, ніж по пів години, дійшов висновку про необхідність зменшення за власною ініціативою заявлених ТОВ „НПК „Хоум-нет” до стягнення витрат на правову допомогу до суми 18 000,00 грн.
Крім того, суд зазначає, що вказані у акті 12 годин часу, тобто півтори стандартних робочих дні, витраченого адвокатом на написання позовної заяви про стягнення боргу за договором підряду, вочевидь не відповідають критерію реальності.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Враховуючи обсяг та зміст підготовлених адвокатом документів, а також ціну даного позову, часткове задоволення заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що реальними та співмірними витратами з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час є витрати у розмірі 18 000,00 грн. Суд зазначає, що розмір вказаних витрат є справедливим, а, отже, не матиме наслідком покладення на позивача надмірного тягаря.
При цьому, господарський суд зазначає, що ТОВ “Комунікаційні інженерні мережі” не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Так, єдиним аргументом, який був наведений відповідачем, є здійснення адвокатом діяльності в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає вимогам Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та є єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012р. адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Господарський суд погоджується із доводами відповідача, що здійснення адвокатом діяльності в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю не відповідає вимогам Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Разом з тим, судом під час розгляду даної справи було встановлено, що адвокат фактично представляла інтереси ТОВ „НПК „Хоум-нет” та надавала послуги, перераховані в акті виконаних робіт №17/10 від 17.10.2023р., у зв'язку чим, суд дійшов висновку про правомірність часткового задоволення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу. Позиція суду із даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 02.07.2020р. по справі № 520/11557/18.
З огляду на часткове задоволення заявлених позивачем вимог, господарський суд, керуючись приписами ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Комунікаційні інженерні мережі” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 18 000,00 грн. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” про розподіл судових витрат на правову допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Комунікаційні інженерні мережі” /65038, Одеська область, м. Одеса, вул. Макаренко, буд. 2А, кв. 173; ідентифікаційний код 41472423/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-промислова компанія „Хоум-нет” /23000, Вінницька область, Жмеринський район, м. Бар, вул. Героїв Майдану, буд. 19; ідентифікаційний код 36410686/ витрати на правову допомогу у розмірі 18 000,00 грн. /вісімнадцять тисяч грн. 00 коп./.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Суд видає виконавчі документи в електронній формі. За заявою сторони суд може видати виконавчий документ в паперовій формі.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 15.11.2023р.
Суддя С.П. Желєзна