ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.11.2023 Справа № 444/1011/20
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Бернацької Л. В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (надалі - Адміністрація ДПС України або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біемджі" (надалі - ТОВ "Біемджі" або Відповідач),
третя особа 1:Військова частина НОМЕР_1 (надалі - ВЧ),
третя особа 2:Львівська обласна державна адміністрація (надалі - ЛОДА),
про:витребування земельної ділянки.
У судовому засіданні взяли участь представники:
прокурор:Лупійчук Б. В.,
позивача:ОСОБА_1 ,
відповідача:Погорілий А. М.,
третьої особи 1:не з'явився,
третьої особи 2:Смотрич Д. В.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біемджі» про витребування земельної ділянки.
2. Відповідач подав клопотання (1) про призначення судової експертизи; (2) про залучення третіх осіб; (3) про витребування доказів.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція Відповідача (заявник).
Щодо призначення експертизи (вх. № 3944/23 від 04.10.23).
3. Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач у порушення законодавства набув право власності на земельну ділянку, яка знаходиться у прикордонній смузі та належить до земель оборони.
4. Проте Відповідач вважає, що між сторонами існує спір щодо розташування спірної земельної ділянки саме у прикордонній смузі.
5. Викуп чи примусове відчуження майна з мотивів суспільної необхідності передбачає спеціальний механізм, що передбачає необхідність здійснення оцінки спірної земельної ділянки (Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності").
6. Щоб установити чи спростувати обставину знаходження спірної земельної ділянки у прикордонній смузі та визначення її оцінки, потрібно провести судову експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
6.1. Чи знаходиться спірна земельна ділянка в межах прикордонної смуги?
6.2. Чи розташовані на спірній земельній ділянці інженерно-технічні і фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації?
6.3. Чи межує спірна земельна ділянка з будь-якою земельною ділянкою (права на яку зареєстровано у передбаченому чинним законодавством порядку), яка знаходиться у користуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )?
6.4. Чи відноситься спірна земельна ділянка до земель оборони?
6.5. Які варіанти технічно можливі для влаштування проїзду (проходу) на спірну земельну ділянку задля забезпечення безперешкодного доступу власнику земельної ділянки?
6.6. Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на спірній земельній ділянці для виконання Львівським прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_1 ) своїх обов'язків? Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту.
6.7. Яка ринкова вартість спірної земельної ділянки?
6.8. Чи відповідають розроблені документації з землеустрою на спірну земельну ділянку та їх затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування за весь час існування цієї земельної ділянки? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
7. Відповідач запропонував доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Щодо залучення третіх осіб (вх. № 4286/23 від 25.10.23).
8. Відповідач просить залучити до участі у справі третіми особами без самостійних вимог щодо предмета спору Жовківську районну державну адміністрацію Львівської області та ТОВ «Фаворит-Інвест» ().
Щодо витребування доказів (вх. № 25847/23 від 25.10.23 та № 27786/23 від 15.11.23).
9. Відповідач просить витребувати у Державної прикордонної служби України:
9.1. Документи про демаркацію державного кордону України з Республікою Польща на ділянці біля МАПП «Рава-Руська», в тому числі викопіювання з великомасштабної топографічної карти прикордонної смуги на цій ділянці.
9.2. Документи, в тому числі проектно-технічну документацію щодо передання земельних ділянок у користування Державній прикордонній службі України чи її підрозділам на ділянці біля МАПП «Рава-Руська» для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
9.3. Документи на підтвердження отримання дозвільних документів та складання проектних документів щодо будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій на будівництво біля МАПП «Рава-Руська» та поряд із земельною ділянкою кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
10. Відповідач вважає, що документи про демаркацію необхідні у зв'язку з тим, що Прокурор обґрунтовує позовні вимоги розташуванням спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги. Стосовно дозвільної та проектно-технічної документації щодо користування земельною ділянкою для розміщення інженерно-технічних споруд та ін., то їх необхідно витребувати оскільки Прокурор надав документи фотофіксації таких інженерних споруд та ін. Отже, перед встановленням відповідних інженерно-технічних споруд та ін. необхідно було розробити проектно-технічну документацію на земельну ділянку та отримати дозвільні документи.
11. Відповідач просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області:
11.1. Повну копію документації із землеустрою на земельну ділянку кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
11.2. Повну копію документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами; 4622787900:27:000:0009, 4622787900:27:000:0010, 4622787900:27:000:0011, 4622787900:27:000:0012.
12. Відповідач зазначає, що матеріали справи не містять жодних офіційних документів або даних про віднесення спірної ділянки до земель оборони. Єдиним підтвердженням того факту, що спірна ділянка або попередні земельні ділянки, з яких утворилася спірна, може належати до земель оборони, має міститися у відповідних технічних документаціях на дані земельні ділянки. Ці документи необхідні для проведення судової експертизи, якщо така буде призначена. Відповідач не має змоги отримати ці докази самостійно, оскільки не був стороною у відповідних правових відносинах та не має від фізичних осіб дозволу на розголошення персональних даних.
Позиція прокурора.
Щодо призначення експертизи.
13. Прокурор заперечив призначення судової експертизи, адже 04.10.2023 надав суду докази, отримані з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку. Крім того, обставина розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги встановлена постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 876/10081/15. Таким чином, обставину, про яку йдеться у пункті 4 цієї ухвали, можна встановити на підставі доказів, наявних у матеріалах справи № 444/1011/20.
14. Щодо необхідності здійснення оцінки спірної земельної ділянку у зв'язку зі спеціальним механізмом викупу чи примусового відчуження майна з мотивів суспільної необхідності, то такі твердження Відповідача є помилковими. Адже предметом спору є витребування земельної ділянки, а не її викуп чи примусове відчуження.
Щодо залучення третіх осіб.
15. Жовківська районна державна адміністрація не може бути залучена третьою особою, оскільки припинила своє існування.
16. Жовківська районна державна адміністрація та ТОВ «Фаворит-Інвест» були відповідачами у цій справі, під час її розгляду у порядку цивільного судочинства. Під час апеляційного перегляду справи у порядку цивільного судочинства питання про їх права та обов'язки вирішено.
17. Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння пред'являється до останнього набувача відповідного майна та не потребує залучення до участі у справі попередніх власників.
Щодо витребування доказів.
18. Відповідач (1) не конкретизував документи, що підлягають витребуванню, (2) не навів обґрунтування того, що відповідні документи є саме у Державної прикордонної служби України, (3) не зазначив які саме обставини справи можуть підтвердити відповідні документи, або ж які аргументи вони можуть спростувати. Клопотання є абстрактним та надмірним для розгляду цієї справи.
19. Відповідач не подав доказів, що він намагався самостійно вжити заходів щодо отримання відповідних документів.
20. Прокурор у позові зазначав про відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги на спірній земельній ділянці. Отже, Державна прикордонна служба України не має доказу, зазначеного у пункті 9.2 цієї ухвали. Вказане, водночас, не спростовує того, що спірна земля знаходиться у межах прикордонної смуги.
21. Документи, про демаркацію державного кордону (пункт 9.1 цієї ухвали) містяться у матеріалах справи, адже такі вносяться до Державного земельного кадастру згідно зі статтею 12 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Позиція Позивача.
Щодо призначення експертизи.
22. Позивач підтримав позицію Прокурора.
Щодо залучення третіх осіб.
23. Позивач підтримав позицію Прокурора.
Щодо витребування доказів.
24. Адміністрація ДПС України заперечила клопотання про витребування доказів, оскільки відомості про державний кордон України з Республікою Польща оприлюднені на Публічній кадастровій карті. Відсутність проектно-технічної документації про передання земельних ділянок у користування для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, просік, комунікацій не спростовує того, що спірна земля знаходиться у межах прикордонної смуги.
25. Лінія прикордонних інженерних споруд встановлена задовго до виникнення спірних правовідносин. Відповідач 16.08.2019 звертався до ВЧ про надання дозволу на запуск за лінію прикордонних інженерних споруджень для виготовлення технічної документації на спірній земельній ділянці.
Позиція третіх осіб.
Щодо призначення експертизи.
26. ВЧ заперечила клопотання про призначення експертизи, оскільки Відповідач належним чином не обґрунтував потребу у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи. Щодо питання про можливість встановлення сервітуту, то позивач не заявляє вимог про встановлення сервітуту.
27. ЛОДА в судовому засіданні підтримала позицію Прокурора.
Щодо залучення третіх осіб.
28. Треті особи заперечили клопотання про залучення третіх осіб з підстав, зазначених Прокурором.
Щодо витребування доказів.
29. Треті особи заперечили клопотання про залучення третіх осіб з підстав, зазначених Прокурором та Позивачем.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Щодо залучення третіх осіб.
30. Відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
31. При вирішенні питання про участь у справі третіх осіб суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у справі таких осіб наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, або змінено їх наявні права та/або обов'язки у майбутньому.
32. Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 у справі 463/3226/16-ц зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на відміну від сторін та третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, що є предметом судового розгляду, а отже, рішення суду може на них вплинути побічно у зв'язку з наявністю преюдиційного зв'язку між матеріальними правовідносинами, що є предметом судового розгляду, та іншими матеріальними правовідносинами, учасниками яких є одна зі сторін спору і третя особа.
33. Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Жовківська районна державна адміністрація Львівської області припинена у зв'язку з реорганізацією.
34. Як відомо Відповідачу, частина позовних вимог у межах справи № 444/1011/20 розглянута загальними судами в межах цивільного судочинства. Так, заступник військового прокурора військової прокуратури Західного регіону України, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Жовківської районної державної адміністрації (правонаступником якої є Львівська районна державна адміністрація Львівської області), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Біемджі», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договорів міни та витребування майна.
35. Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 у задоволенні позову відмовлено.
36. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.10.2022 рішення Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 скасовано, позов задоволено частково - витребувано у ТОВ «Біемджі» на користь держави в особі Адміністрації Держприкордонслужби земельну ділянку. В іншій частині позову відмовлено.
37. Постановою Верховного Суду від 28.06.2023 рішення Жовківського районного суду Львівської області від 25.11.2021 та постанову Львівського апеляційного суду від 27.10.2022 у частині позовних вимог про витребування у ТОВ «Біемджі» на користь держави в особі Адміністрації ДПС України земельної ділянки скасовано, у цій частині провадження у справі закрито.
38. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2023 справу № 444/1011/20 у частині позовних вимог про витребування у ТОВ «Біемджі» на користь держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України земельної ділянки, передано для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області. Предметом позову у цій справі (у межах вимог, які Верховний Суд передав на розгляд Господарському суду Львівської області) є витребування у ТОВ «Біемджі» на користь держави в особі Адміністрації ДПС України земельної ділянки, яка розташована на території Річківської сільської ради Жовківського району Львівської області.
39. Зважаючи на вказане, суд погоджується з запереченнями Прокурора (див. пункти 16-17 цієї ухвали). Справа у частині, що стосується прав та інтересів ТОВ «Фаворит-Інвест» та Жовківської районної державної адміністрації Львівської області (Львівської районної державної адміністрації) вже розглянута у порядку цивільного судочинства. Верховний Суд передав справу у частині витребування майна з чужого незаконного володіння Господарському суду Львівської області, зазначивши учасників цього спору.
40. Інститут третіх осіб покликаний захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією зі сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитися в результаті ухваленого рішення. Характерною ознакою третіх осіб є наявність власне юридичної заінтересованості в результатах вирішення спору, при чому така заінтересованість не може бути абстрактною. Про це свідчать приписи частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України. Так, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
41. В контексті аналізу умов участі у справі третіх осіб у господарському процесі суд звертає увагу також і на приписи частини 2 статті 51 Господарського процесуального кодексу України - у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цієї третьою особою до такої сторони. Зазначене додатково пояснює, яким чином потрібно тлумачити юридичний інтерес. Такий інтерес проявляється в можливості виникнення приватно-правового спору між третьою особою та стороною у справі.
42. Відповідач не обґрунтував, які права та обов'язки існують (чи можуть виникнути) між ним та ТОВ «Фаворит-Інвест», а відтак не довів юридичної заінтересованості ТОВ «Фаворит-Інвест» у розумінні процесуального закону. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фаворит-Інвест» на підставі договорів міни набуло у власність чотири земельні ділянки та об'єднало їх в одну, якої стосується спір у цій справі. Після ТОВ «Фаворит-Інвест» спірну землю набуло ТОВ «Торговий дім Геосистеми», згодом - ТОВ «Китай Агро Україна», і лише після цього - Відповідач.
43. Цивільний кодекс України у статті 661 передбачає, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таким чином, теоретично у Відповідача могло би виникнути право на звернення з вимогами про відшкодування збитків до попереднього власника спірної земельної ділянки, яким не було ТОВ "Фаворит-Інвест".
44. Таким чином, рішення у цій справі не впливатиме на права та обов'язки ТОВ «Фаворит-Інвест», а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Щодо витребування доказів.
45. Насамперед суд відзначає, що однією із засад господарського судочинства є змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Це означає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 2-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
46. За загальним правилом, що міститься в частині 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
47. Частинами 1 та 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
48. Частиною 3 статті 80 Господарського кодексу України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
49. Господарський суд Львівської області прийняв справу до свого провадження 25.08.2023. Відповідач, починаючи з 19.09.2023, надсилав до суду різні клопотання: 19.09.2023 - про відкладення судового засідання, 29.09.2023 - про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, 04.10.2023 - про призначення експертизи, про приведення позовної заяви у відповідність до ГПК України, 25.10.2023 - про залучення третіх осіб. Клопотання про витребування доказів Відповідач подав 25.10.2023 (через 2 місяці після прийняття справи до провадження Господарського суду Львівської області) та 15.11.2023. При чому Відповідач не обґрунтував причин неможливості подання цих клопотань разом з першими клопотаннями, поданими під час розгляду справи у порядку господарського судочинства.
50. Окрім того, Відповідач не дотримався вимог пункту 4 частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України - не зазначив про заходи, яких він вживав для отримання відповідних доказів самостійно.
51. Водночас суд звертає увагу і на те, що відповідно до статті 12 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру, серед іншого, вносяться такі відомості про державний кордон України: графічне зображення лінії державного кордону України; координати прикордонних знаків та поворотних точок; дані щодо демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Отже, Відповідач може самостійно отримати дані щодо демаркації державного кордону України з Республікою Польща.
52. Щодо документів, зазначених у пунктах 9.2 та 9.3 цієї ухвали:
52.1. Прокурор та ДПС України визнають обставину відсутності проектно-технічної документації щодо передання земельних ділянок у користування Державній прикордонній службі України чи її підрозділам на ділянці біля МАПП «Рава-Руська» для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
52.2. До предмету спору у цій справі не належить з'ясування підстав (у тому числі отримання дозвільних документів) для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
53. Щодо документів, зазначених у пунктах 11.1 та 11.2 цієї ухвали, суд повторює, що Відповідач не надав доказів вчинення дій з отримання таких доказів у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області. Крім того, саме за Відповідачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 4622787900:27:000:0004 площею 7,1774 га), а тому Відповідач мав усі можливості для отримання повної технічної документації на цю земельну ділянку (у випадку відсутності їх у нього). Врешті, матеріали справи містять витяги з технічної документації на архівні земельні ділянки, з яких сформувалася спірна земельна ділянка, а Відповідач не обґрунтував необхідності надання повної документації.
54. Зважаючи на вказане, клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.
55. В судовому засіданні 15.11.2023 Відповідач заявив додаткове усне клопотання про витребування додаткових доказів: технічної документації на земельну ділянку, надану ОСОБА_6 . Проте суд вважає, що клопотання про витребування доказів повинно бути подано в письмовому вигляді (частина 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України) та надасть можливість Відповідачу належно його оформити.
Щодо призначення експертизи.
56. Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи. Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
56.1. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
56.2. Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
57. Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких установити відповідні обставини неможливо.
58. Однією з обставин, що має значення для справи, є визначення того, чи спірна земельна ділянка знаходиться у межах прикордонної смуги, а відтак чи належить до земель оборони.
59. Питання знаходження спірної земельної ділянки між лінією Державного кордону України та інженерно-технічними спорудами по охороні Державного кордону (в межах прикордонної смуги) досліджувалися Львівським апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.04.2016. Прокурор долучив до матеріалів справи № 444/1011/20 документи, на підставі яких Львівський апеляційний адміністративний суд встановлював відповідні обставини. Отже, господарський суд має змогу самостійно дослідити відповідні докази, у сукупності з іншими доказами, наявними у матеріалах справи № 444/1011/22, та зробити висновок з таких питань.
60. Щодо решти питань, які запропонував поставити експерту Відповідач, то такі не стосуються предмету спору. Адже (1) предметом спору є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, а не її викуп чи примусове відчуження, (2) питання щодо межування спірної землі з землею ВЧ, можливість встановлення сервітуту, проїзду, вартості замельної ділянки, а також відповідності технічної документації вимогам земельного законодавства не є предметом дослідження в межах справи № 444/1011/20.
61. З урахуванням наведених вище аргументів суд відхиляє клопотання про призначення судової експертизи у цій справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 50, 80, 81, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотань про призначення експертизи (вх. № 3944/23 від 04.10.2023), про залучення третіх осіб (вх. № 4286/23 від 25.10.2023) та про витребування доказів (вх. № 25847/23 від 25.10.2023, вх. № 27786/23 від 15.11.2023).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2023.
Суддя Рим Т.Я.