ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
14.11.2023Справа № 910/13047/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши матеріали справи №910/13047/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рім-2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Груп"
про стягнення 264162,51 грн
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рім-2000" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Груп" (далі - відповідач) про стягнення 264162,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товару №CG/071-21 від 07.04.2021, не своєчасно розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення курсову різницю гривні по відношенню до долара США у розмірі 125772,78 грн, 3% річних у розмірі 7178,44 грн, інфляційні втрати у розмірі 74373,77 грн та пеню у розмірі 56837,52 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13047/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17.10.2023 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зауважує на неналежному виконанні договірних зобов'язань самим позивачем, а саме відсутність повного комплекту документів, що повинен постачальник передати покупцеві разом з товаром у момент поставки, передача товару у місцях призначення, що не відповідає умовам специфікації №9 від 14.12.2021 та не в повному асортименті. Відтак, ненадання постачальником покупцю рахунку на оплату товару, а також неповного комплекту документів передбачених пунктом 5.7 договору, дає підстави вважати, що строк для оплати товару у відповідача не настав. При цьому, зауважує і на неправомірному нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, оскільки у випадку порушення грошового зобов'язання предметом якого є грошові кошти, що виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Одночасно з відзивом відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки справи потребує повного та всебічного з'ясування обставин, надання сторонами можливості подати необхідні пояснення і докази для правильного вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 з огляду на виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та надані докази, враховуючи необхідність в отриманні пояснень від учасників справи, призначено судове засідання на 14.11.2023 року.
06.11.2023 відділом діловодства суду зареєстровано зустрічну позовну заяву, що сформована в системі «Електронний суд» 03.11.2023 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп».
Подана зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» (далі - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 900,72 грн обґрунтована порушенням відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товару №CG/071-21 від 07.04.2021 в частині постачання товару, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути неустойку у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару, що становить 900,72 грн.
08.11.2023 року через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив в якій позивач наголошує на тому, що з моменту укладення специфікації №9 від 17.12.2021 року і до моменту фактичної оплати відбулося знецінення гривні, тому на виконання умов розділу 3 договору про закупівлю товару №CG/071-21 від 07.04.2021 направив на адресу відповідача для підписання додаткові угоди та специфікації до них, втім підписані документи зі сторони відповідача так і не отримав, що є прямим порушенням умов укладеного договору.
При цьому, разом з відповіддю на відзив позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, що пов'язано із потребою детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» про стягнення 900,72 грн у справі №910/13047/23 повернуто.
14.11.2023 року через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення, в яких відповідач наголошує на недотриманні позивачем порядку внесення змін до умов договору, так як надані документи на здійснення поштового відправлення не підтверджують здійснення направлення на юридичну адресу відповідача.
Розглянувши у судовому засіданні подані сторонами заяви по суті справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України унормовує, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 §1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ейрі проти Ірландії» та «Станєв проти Болгарії»). Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Претто та інші проти Італії»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху справи.
У статті 14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-VIII від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні №15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Проте, з огляду на правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з'ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування у розглядуваному спорі, та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.
За приписами частини 6 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Згідно статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
З огляду на необхідність в отриманні від учасників справи пояснень задля встановлення дійсних обставин щодо наявності або відсутності заборгованості у відповідача за договором про закупівлю товару №CG/071-21 від 07.04.2021 та обов'язку сплатити курсову різницю, проте вчинення таких дій в рамках розгляду даного спору в порядку спрощеного провадження є унеможливленим в силу закріплених у Господарському процесуальному кодексі України особливостей спрощеного провадження і розгляд справи на основі письмових заяв по суті справи є недостатнім для повноцінного дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, з урахуванням поданих учасниками справи клопотань про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та забезпечення сторонам можливості реалізувати свої права, передбачені господарським процесуальним законом, керуючись закріпленим у ст. 13 Господарського процесуального кодексу України принципом диспозитивності, вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Керуючись статтями 2, 3, 13, 177, 181, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Здійснювати розгляд справи №910/13047/23 за правилами загального позовного провадження.
2. Призначити підготовче засідання у справі на 12.12.23 о 14:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №13.
3. Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України сторонам надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
4. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020).
5. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
6. Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.11.2023
Суддя Т.В. Васильченко