ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відстроченні виконання рішення
м. Київ
16.11.2023Справа № 910/11369/23
За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення грошових коштів
Щодо розгляду клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
Суддя Котков О.В.
Представники учасників справи:
від позивача Панов Д.І.;
від відповідача Остапенко С.Л.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 року у справі № 910/11369/23 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" грошові кошти: основного боргу - 551 589 332,87 грн., 3% річних - 1 769 546,70 грн., інфляційних нарахувань - 3 644 467,18 грн. та судовий збір - 939 400,00 грн.
29.09.2023 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшло клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення», в якому заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 року у справі № 910/11369/23 на 1 (один) рік з дня прийняття вказаного рішення - до 28.09.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 року розгляд клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі № 910/11369/23 призначено на 12.10.2023 року.
Судове засідання з розгляду клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", призначене на 12.10.2023 року о 10:15, не відбулося у зв'язку із відсутністю електричної енергії у приміщенні суду, що підтверджується актом від 12.10.2023 року.
Судове засідання з розгляду клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" призначено на 16.11.2023 року.
13.10.2023 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" надійшли заперечення проти клопотання про відстрочення виконання рішення. Заперечення позивача мотивовані, зокрема, тим, що (1) факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від ПрАТ «НЕК «Укренерго» не можуть бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором; (2) відповідачем не доведено, що після 28.09.2024 року у нього буде можливість виконання рішення суду у даній справі (в заяві не обґрунтовано необхідність відстрочення виконання рішення суду саме на один рік, зокрема, відсутні розрахунки можливості погашення заборгованості саме у вказаний строк); (3) відповідачем не надано документів у підтвердження збитковості його господарської діяльності; (4) посилання відповідача на введення на території України правового режиму воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду без надання доказів на підтвердження того, що обмеження безпосередньо впливають на господарську діяльність відповідача; (5) правовий режим воєнного стану стосуються також позивача як суб'єкта господарювання, який здійснює свою господарську діяльність на території України.
Розглянувши клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.
Необхідність у відстрочці виконання рішення суду обгрунтована тим, що вартість балансуючої електричної енергії сплачується саме з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників балансуючого ринку, а отже відповідач не мав права та можливості направити кошти на розрахунки із позивачем, які були б отримані поза балансуючим ринком. До того ж, заявником наголошено, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків внаслідок дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Крім того, стягнення з відповідача заборгованості за рішенням суду в умовах воєнного стану може призвести до зупинки належного функціонування оператора системи передачі і дестабілізує роботу всієї енергетичної інфраструктури України.
За наведених обставин заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 року у справі № 910/11369/23 на 1 (один) рік з дня прийняття вказаного рішення - до 28.09.2024 року.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Водночас, відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Близькі за змістом положення містяться і у Господарському процесуальному кодексі України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).
Господарський суд вказує на те, що відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. При цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 року у справі № 905/30/16.
Так, касаційним судом зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
У постанові від 03.09.2020 року у справі № 905/30/16 Верховний Суд також зазначив, що оскільки питання щодо відстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду, який у свою чергу навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення на 6 місяців, відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції задовольняючи відповідну заяву допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, або «справедливого балансу» між сторонами, що може бути підставою для скасування рішень.
Отже, не дивлячись на результат розгляду відповідної заяви про відстрочення виконання рішення, судове рішення за наслідками розгляду заяви має містити висновки щодо відхилення чи прийняття аргументів сторін та оцінку наданих доказів. Саме таким чином суд застосовує свої дискреційні повноваження і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення процесуальних дій.
Суд відмічає, що існування заборгованості, яка підтверджена обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
На підтвердження викладених у клопотанні аргументів Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" надано суду роздруківку фінансових результатів на балансуючому ринку.
Поряд з цим, наведені у клопотанні аргументи відповідача та надані ним докази не підтверджують наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для відстрочення його виконання.
Так, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Такі обставини як наявність або відсутність економічного ефекту від укладених в ході підприємницької діяльності договорів та зростання договірних зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності є комерційним ризиком і суб'єкт підприємницької діяльності повинен самостійно нести відповідальність за власні комерційні ризики.
Отже, вказані вище правові норми зазначають, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок, покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності. Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а відповідно неприбутковість відповідача стосується виключно діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення виконання, боржником суду не надано.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушить право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання судового рішення на рік фактично призводить до порушення балансу інтересів сторін та повагу до власності.
За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".
Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.
З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником) всупереч приписів ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання № 02-4-1/891 від 28.09.2023 року «Про відстрочення виконання рішення» Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі № 910/11369/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 16 листопада 2023 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 16 листопада 2023 року.
Суддя О.В. Котков