ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
16.11.2023Справа № 910/21974/21
Господарський суд міста Київ у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 16.12.2022 року «Про забезпечення позову» ОСОБА_1
у справі № 910/21974/21
за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2"
про визнання недійсним та скасування рішення суб'єкта господарювання
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 28.12.2021 року до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дарниця-2" (відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення суб'єкта господарювання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів членів ЖБК "Дарниця-2" від 05.11.2020 року зокрема, про зміну складу правління, про обрання голови правління, про зміну чисельності членів кооперативу позивач вважає такими, що сфальсифіковані, прийняті із грубим порушенням вимог законодавства, та такими, що прийняті неповноважним складом відповідного органу управління, у зв'язку з цим рішення підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/21974/21 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2022 року.
Підготовче засідання 01.03.2022 року не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року підготовче засідання у даній справі відкладено та повідомлено учасників справи № 910/21974/21, що дата, час і місце підготовчого засідання у цій справі будуть визначені судом додатково ухвалою суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2022 року підготовче засідання призначено на 09.06.2022 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 року провадження у справі № 910/21974/21 зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
19.12.2022 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 16.12.2022 року «Про забезпечення позову», в якій позивач просить суд заборонити загальним зборам Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця- 2» приймати конкретні визначені рішення, які прямо стосуються предмета спору, а саме:
- рішення про зміни до Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» у частині порядку і умов скликання загальних зборів членів Житлово- будівельного кооперативу «Дарниця-2», правомочності загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», порядку прийняття рішень загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», порядку прийняття рішень з питань, віднесених законодавством та діючим Статутом ЖБК «Дарниця-2» до повноважень загальних зборів ЖБК «Дарниця-2», порядку прийняття до складу членів та виключення зі складу членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», порядку обрання уповноважених від членів кооперативу, порядку звільнення (у незаконній редакції - «вихід») та обрання (у незаконній редакції- «вибір») членів правління, порядку звільнення та обрання голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», порядку і умов реорганізації та ліквідації кооперативу;
- рішення про зміни у складі правління Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2»: про зміну кількості членів правління, про виключення зі складу членів правління та про обрання до складу членів правління Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2»;
- рішення про увільнення голови правління та про обрання голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2»;
- рішення про прийняття до складу членів та виключення зі складу членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2»;
- рішення про включення до Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» норм, що порушують норми Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. № 186.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви б/н від 16.12.2022 року «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 до поновлення провадження у справі № 910/21974/21.
06.11.2023 року через відділ діловодства суду від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 03.11.2023 року «Про поновлення провадження у справі», в якій заявник просить поновити провадження у справі. На підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, позивачем до клопотання додано довідки № 512/3455 від 19.10.2023 року та № 512/3635 від 02.11.2023 року Головного управління військової юстиції Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року поновлено провадження у справі № 910/21974/21, підготовче засідання призначено на 12.12.2023 року.
Розглянувши заяву б/н від 16.12.2022 року "Про забезпечення позову" ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 904/2285/19, від 16.03.2020 року у справі № 916/3245/19, від 21.10.2021 року у справі № 910/20007/20, від 30.06.2022 року у справі № 911/3616/21(911/184/22).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Як вказує позивач, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що позивачу стало відомо про скликання на 25 грудня 2022 року зборів членів ЖБК «Дарниця-2». За наслідками проведення цих зборів у Статуті ЖБК «Дарниця-2» планується змінити: порядок і умови скликання загальних зборів; умови правомочності загальних зборів; порядок прийняття рішень загальними зборами; порядок управління кооперативом шляхом скасування загальних зборів і заміни їх рішенням однієї особи; порядок обрання нових членів кооперативу; порядок виключення осіб із членів кооперативу; порядок обрання правління та голови правління (неможливість обрання та звільнення членів правління, неможливість звільнення голови правління); порядок і умови реорганізації та ліквідації кооперативу.
Крім того, на цих зборах планується обрати новий склад правління, а також голову правління кооперативу, з порушеннями законодавства і Статуту ЖБК «Дарниця-2» прийняти до членів кооперативу нових осіб, що призведе до подальшого порушення майнових і немайнових прав позивача. До участі в загальних зборах ці незаконно обрані особи планують залучити осіб, яких вони незаконно прийняли до членів ЖБК «Дарниця-2».
На переконання позивача без вжиття заходів забезпечення позову у даній справі існує суттєвий ризик того, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позову за пред'явленими позовними вимогами стане неможливим.
Як встановлено судом, до розглядуваної заяви позивачем не надано доказів про скликання на 25 грудня 2022 року зборів членів ЖБК «Дарниця-2», натомість до заяви додано оголошення про скликання на 3 (третє) грудня (без зазначення року) о 14 годині позачергових зборів членів ЖБК «Дарниця-2», місце проведення: павільйон біля 309 школи, з порядком денним: 1. Затвердження нової редакції статуту ЖБК «Дарниця-2»; 2. Прийняття бажаючих (власників житла) у члени ЖБК «Дарниця-2»; 3. Вихід з членів правління (за поданою заявою), вибір нових членів; 4. Різне.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про:
- визнання недійсними та скасування рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК «Дарниця-2» від 05.11.2020, у тому числі рішення про зміну складу членів, зміну складу учасників, зміну складу правління, зміну голови правління ЖБК «Дарниця-2», на підставі якого 18.12.2020 було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміну складу засновників, зміну членів, про зміну керівника, зміну кінцевих бенефіціарних власників Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця- 2», що оформлене «протоколом позачергових загальних зборів членів ЖБК «Дарниця-2» від 05.11.2020», підписи під яким посвідчені нотаріально 16.12.2020 нотаріусом Москаленко Н.О.;
- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, про зміну керівника та зміну складу засновників (учасників) обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дарниця-2», яку було проведено приватним нотаріусом Москаленко Наталією Олександрівною.
Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що 05.11.2020 року відбулись позачергові загальні збори членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», оформлені протоколом позачергових загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2», в якому зафіксовані рішення, прийняті на цих зборах. Позачергові загальні збори членів Житлово-будівельного кооперативу «Дарниця-2» відбулись за відсутності кворуму, прийнятими цими позачерговими загальними зборами рішеннями порушено права позивача, як члена ЖБК «Дарниця-2» на участь в його управлінні, що є підставою для визнання недійсними та скасування рішень позачергових загальних зборів членів ЖБК «Дарниця-2» від 05.11.2020 року та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Отже, позовні вимоги у даній справі стосуються позачергових загальних зборів членів ЖБК «Дарниця-2», призначених на 05.11.2020 року, які вже відбулися.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства (ч. 10 ст. 137 ГПК України).
Тому заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, з предметом та підставами позову не узгоджуються, і критеріям адекватності та співмірності не відповідають. Обмеження, про які зазначає позивач, не пов'язані з предметом спору, і їх застосування означало б непропорційне втручання у внутрішню діяльність товариства.
Матеріали заяви не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення майбутнього рішення у справі, а також не містять даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів забезпечення позову.
Сучасна судова практика виходить з того, що заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Поряд з цим суд зауважує, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Зважаючи на викладене, суд, надавши повну та всебічну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, дійшов висновку щодо недоведеності заявником підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, а також неспівмірності заходів забезпечення із заявленими позовними вимогами, невідповідність критеріям розумності, обґрунтованості та забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Таким чином, суд констатує, що заявляючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник порушив вимоги ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України та просить застосувати неспівмірні позовним вимогам види забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви належить відмовити. Заявник не надав належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви б/н від 16.12.2022 року "Про забезпечення позову" ОСОБА_1 у справі № 910/21974/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 16 листопада 2023 року.
Суддя О.В. Котков