номер провадження справи 4/39/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2023 Справа № 908/728/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н від 16.10.2023 (вх. № 22230/08-08/23 від 18.10.2023) Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23
за позовом Селянського (фермерського) господарства «ЗАМОК», (52445, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Широке, вул. Лоцманська, буд. 71)
до відповідача Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», (70608, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Ставкова, буд. 37)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Солонянська селищна рада, (52400, Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 7)
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталя Володимирівна ( АДРЕСА_1 )
про визнання договорів оренди землі недійсними
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача (заявника) - Стасік А.І., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 118943 від 28.03.2023;
від третьої особи на стороні позивача - не з'явився;
від третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;
УСТАНОВИВ
07.03.2023 до господарського суду Запорізької області звернулося Селянське (фермерське) господарство «ЗАМОК», с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області з позовною заявою вих. № б/н від 27.02.12.2023 (вх. № 794/08-07/23 від 07.03.2023) до Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області про визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 01.11.2021, укладених між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «МАГНАТ 88», та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами № 1225088400:02:001:0105, № 1225088400:02:001:0104, № 1225088400:02:001:0100.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 справу № 908/728/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.10.2023 у справі № 908/728/23 в задоволені позову Селянського (фермерського) господарства «ЗАМОК», с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області до Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області про визнання недійсними договорів оренди землі б/н від 01.11.2021, укладених між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «МАГНАТ 88» відносно земельних ділянок з кадастровими номерами № 1225088400:02:001:0105, № 1225088400:02:001:0104, № 1225088400:02:001:0100, та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами № 1225088400:02:001:0105, № 1225088400:02:001:0104, № 1225088400:02:001:0100 відмовлено повністю.
В судовому засіданні 11.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/728/23.
Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 27.10.2023.
18.10.2023 до служби діловодства господарського суду Запорізької області надійшла заява вих. № б/н від 16.10.2023 (вх. № 22230/08-08/23 від 18.10.2023) Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області (відповідача у справі) за підписом адвоката Стасік А.І. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23 в розмірі 20 000,00 грн.
Згідно з Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2023 заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 прийнято до розгляду заяву Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області (відповідача у справі) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23, судове засідання призначено на 01.11.2023.
В судове засідання 01.11.2023 з'явився представник відповідача (заявника), здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
Представники позивача та третіх осіб на стороні позивача і стороні відповідача в судове засідання 01.11.2023 не з'явилися, про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/728/23 суд завчасно не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/728/23 позивач та треті особи на стороні позивача і стороні відповідача повідомлялися належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
По суті заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу треті особи на стороні позивача і стороні відповідача пояснень суду не надали.
Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/728/23 в судовому засіданні 01.11.2023 без участі представників позивача та третіх осіб на стороні позивача і стороні відповідача.
26.10.2023 позивачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області подані письмові Заперечення на заяву Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/728/23 (вх. № 22795/08-08/23 від 26.10.2023), відповідно до яких позивач заперечив проти заяви відповідача про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 20 000,00 грн., вважає заявлену відповідачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката занадто завищеною та не співмірною суті спору та складності справи. Крім того, позивач вважає, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. є недоведеною, оскільки відповідачем надані докази понесення таких витрат лише на суму 11 000,00 грн. Також відповідач просить суд врахувати, що підставою для надання правничої допомоги, а отже і стягнення компенсації витрат на правничу, є договір № 01 від 13.06.2022, укладений між С(Ф)Г «МАГНАТ 88» та Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС». Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Переліком віднесено всю територію Пологівської міської територіальної громади до тимчасово окупованих Російською Федерацією з 03.03.2022. Місцезнаходження відповідача як на момент підписання договору про надання правничої допомоги так і на сьогоднішній день відповідно до загальнодоступних відомостей з ЄДРПОУ зареєстровано у м. Пологи Пологівського району Запорізької області. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України. Таким чином, укладений сторонами договір про надання правничої допомоги № 01 від 13.06.2022 з
урахуванням положень ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є нікчемним. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що заява С(Ф)Г «МАГНАТ 88» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/728/23 не підлягає задоволенню судом.
Заперечення позивача аналогічного змісту на заяву С(Ф)Г «МАГНАТ 88» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/728/23 також надійшли на електронну пошту господарського суду Запорізької області з підтвердженим КЕП (вх.. № 22781/08-08/23 від 26.10.2023).
01.11.2023 відповідачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області подана письмова Заява (вх. № 23267/08-08/23 від 01.11.2023), відповідно до якої відповідачем надані свої доводи стосовно заперечень Селянського (фермерського) господарства «ЗАМОК» на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/728/23. Так, відповідач просить суд врахувати, що платіжною інструкцією № 96 від 27.10.2023 (копія якої додана до заяви) С(Ф)Г «МАГНАТ 88» сплатило остаточну суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 9 000,00 грн. Отже, факт понесення відповідачем витрат на правничу допомогу в загальному обсязі 20 000,00 грн. є доведеним належними доказами. Крім того, конструкція ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Також відповідач зазначає, що твердження позивача щодо нікчемності договору про надання правничої допомоги № 01 від 13.06.2022 не ґрунтуються на жодних положеннях діючого законодавства та не можуть бути враховані судом під час ухвалення додаткового рішення по даній справі. Так, в Україні введений та діє воєнний стан, однак, в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, що були окуповані після 24.02.2022, а тому, відсутні умови для поширення дії статті 13 названого Закону на тимчасово окуповані території України після 24.02.2022. При цьому, відповідно до частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Укладення відповідачем договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022 не підпадає під законодавче визначення господарської діяльності. З урахуванням наведеного, відповідач наполягає на задоволенні судом в повному обсязі заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/728/23.
Суд, дослідивши заяву Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88» про стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у справі № 908/728/23, вважає за можливе її задовольнити повністю, у зв'язку з наступним.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву у даній справі зазначав, що у зв'язку з розглядом даної справи він очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн.
В поданій заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вих. № б/н від 16.10.2023 (вх. № 22230/08-08/23 від 18.10.2023) заявник (відповідач) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000,00 грн. та просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.
Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечив проти заяви відповідача про відшкодування витрат по оплаті правової допомоги адвоката в розмірі 20 000,00 грн., вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката не доведеною, занадто завищеною та не співмірною суті спору та складності справи.
Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/728/23ухвалено 11.10.2023. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 27.10.2023.
В судовому засіданні 11.10.2023 до закінчення судових дебатів представник відповідача заявив, що ним в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України будуть подані докази понесення витрат на допомогу адвоката та заява про ухвалення судом додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У встановлений строк відповідач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь відплвідача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23 в розмірі 20 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - відповідачем до закінчення судових дебатів у справі № 908/728/23 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов'язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку, тобто, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат на правову допомогу відповідач надав суду Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022 (далі - Договір), укладений С(Ф)Г «МАГНАТ 88» (Клієнт) із Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС» в особі керівника Бабенко Г.О.
Згідно з п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, зокрема:
- надання правової інформації, консультації і роз'яснень з правових питань;
- складення позовних заяв, заяв, скарг, адвокатських запитів, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держаних органах, перед фізичними та юридичними особами;
- інші види адвокатської діяльності,не заборонені законом.
За умовами п. 7.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 05.06.2023 Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 13.06.2024.
В п. 4.1 Договору сторони узгодили, що розмір гонорару Адвокатського об'єднання при надання правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків за цим Договором, визначаються сторонами в додатковій угоді до цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 20.04.2023 Клієнтом та Адвокатським об'єднанням підписана Додаткова угода № 1 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022, якою сторони узгодили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати гонорару (юридичних послуг) Адвокатського об'єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги С(Ф)Г «МАГНАТ 88» з питань, що виникли та виникають під час надання правової (професійної правничої) допомоги у справі № 908/7285/23 у господарському суді Запорізької області.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 сторони погодили надання наступного виду правової допомоги та її вартість:
- підготовка і направлення відзиву на позовну заяву про визнання договорів оренди недійсними (в порядку ст. 165 ГПК України) у справі № 908/728/23 - 6 000,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 - 1 500,00 грн. за засідання/судодень;
- підготовка та направлення заперечень на відповідь на відзив у справі № 9085/728/23 (в порядку ст. 167 ГПК України) - 3 500,00 грн.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначається сума, що підлягає сплаті за надані послуги. Сплата узгодженої суми гонорару здійснюється Клієнтом у безготівковому порядку на рахунок Адвокатського об'єднання.
Правова (правнича) допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги (акт виконаних робіт), який підписується сторонами. Адвокатське об'єднання надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги (акт виконаних робіт), в якому зазначається зміст наданої допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткової витрати, які були понесені Адвокатським об'єднанням понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце). (п. 4 Додаткової угоди № 1)
Правову допомогу відповідачу у справі № 908/728/23 надавали адвокат Стасік А.І. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1118943 від 28.03.2023 та адвокат Бабенко Г.О. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1144075 від 10.10.2023.
20.04.2023 С(Ф)Г «МАГНАТ 88» та Адвокатське об'єднання «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС» в особі керівника Бабенко Г.О. підписали Акт № 1 за Договором № 01 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.06.2022 та Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.04.2023, яким засвідчили факт надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги згідно Договору № 01 від 13.06.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги та Додаткової угоди № 1 від 20.04.2023 до нього по справі № 908/728/23, а саме:
- підготовка і направлення відзиву на позовну заяву про визнання договорів оренди недійсними (в порядку ст. 165 ГПК України) у справі № 908/728/23 - 6 000,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 12.04.2023 - 1 500,00 грн.;
- підготовка та направлення заперечень на відповідь на відзив у справі № 9085/728/23 (в порядку ст. 167 ГПК України) - 3 500,00 грн.
Загальна сума гонорару, яка підлягає оплаті, становить 11 000,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають.
Крім того, 12.10.2023 С(Ф)Г «МАГНАТ 88» та Адвокатське об'єднання «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС» в особі керівника Бабенко Г.О. підписали Акт № 1 за Договором № 01 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.06.2022 та Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.04.2023, яким засвідчили факт надання Адвокатським об'єднанням правової допомоги згідно Договору № 01 від 13.06.2022 про надання правової (професійної правничої) допомоги та Додаткової угоди № 1 від 20.04.2023 до нього по справі № 908/728/23, а саме:
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 01.06.2023 - 1 500,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 05.07.2023 - 1 500,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 25.07.2023 - 1 500,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 10.08.2023 - 1 500,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 11.09.2023 - 1 500,00 грн.;
- представництво інтересів в суді першої інстанції (за одне судове засідання/судодень) у справі № 908/728/23 11.10.2023 - 1 500,00 грн.
Загальна сума гонорару, яка підлягає оплаті, становить 9 000,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають.
На підтвердження проведення відповідачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення до матеріалів справи надано копії платіжних інструкцій № 95 від 24.04.2023 на суму 11 000,00 грн. і № 96 від 27.10.2023 на суму 9 000,00 грн.
Таким чином, доводи позивача, наведені в обґрунтування заперечень на заяву С(Ф)Г «МАГНАТ 88» щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, стосовно недоведеності відповідачем факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Разом із тим,не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, дослідивши зміст наданої Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС» професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Актах № 1 від 20.04.2023 і № 2 від 12.10.2023 за Договором № 01 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 13.06.2022 та Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20.04.2023, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у цій справі суд виходить з того, що в матеріалах справи № 908/728/23 справи наявні Відзив на позовну заяву та Заперечення на відповідь на відзив, які від імені відповідача складені і підписані адвокатом Стасік А.І., матеріали справи свідчать, що у всіх судових засіданнях у даній справі, про які зазначено в Актах № 1 від 20.04.2023 і № 2 від 12.10.2023, представники відповідача (адвокати Стасік А.І., Бабенко Г.О.) приймали участь.
Позивач заперечив щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, проте не зазначив, який розмір судових витрат на правничу допомогу у даному випадку є об'єктивним і співмірним.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами вирішення спору рішенням суду від 11.10.2023 у справі № 908/728/23 в задоволенні позовних вимоги відмовлено повністю.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених С(Ф)Г «МАГНАТ 88» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю заперечень на позов поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/728/23 в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення із позивача на користь відповідача 20 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо тверджень позивача про нікчемність Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022, укладеного між С(Ф)Г «МАГНАТ 88» (Клієнт) із Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС», в силу приписів ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», то з цього приводу суд погоджується з доводами відповідача та зауважує наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжений до 14.02.2024.
В указі Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачені певні обмеження і заборони здійснення економічної діяльності.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Разом із тим, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано, що положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями (абзац 1).
Отже, положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розповсюджуються на тимчасово окуповані території України, які були окуповані починаючи з 19.02.2014 та до 24.02.2022.
Пункт 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, ще одну категорію тимчасово окупованої території , а саме 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України. Частиною 3 ст. 1 вказаного Закону унормовано, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наразі в Україні введений та діє воєнний стан, однак, в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, що були окуповані після 24.02.2022.
Таким чином, твердження С(Ф)Г «ЗАМОК» щодо нікчемності Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 01 від 13.06.2022, укладеного між С(Ф)Г «МАГНАТ 88» (Клієнт) із Адвокатським об'єднанням «БІ ЕНД ДЖИ ПАРТНЕРС», не ґрунтуються на жодних положеннях діючого законодавства та не можуть бути враховані судом під час ухвалення рішення по даній справі.
Також суд зазначає, що наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, яким був затверджений Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 547 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», і перелік територій, зазначених у останньому, не є тотожним із переліком тимчасово окупованих територій, про які йде мова у Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У розумінні положень наказу № 75 від 25.04.2022 територія Пологівської міської територіальної громади Запорізької області є тою територією, на яку поширюються зобов'язання держави щодо підтримки постраждалого населення, а не правила, встановлені ст.13 названого Закону.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Заяву Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», м. Пологи Пологівського району Запорізької області про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/728/23 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ЗАМОК», (52445, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Широке, вул. Лоцманська, буд. 71, ідентифікаційний код юридичної особи 20259102) на користь Селянського (фермерського) господарства «МАГНАТ 88», (70608, Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи, вул. Ставкова, буд. 37, ідентифікаційний код юридичної особи 42035292) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.
Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Дата складання повного тексту додаткового рішення 15.11.2023.
Суддя Н. Г.Зінченко
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.