печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32876/23-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
01 серпня 2023 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою судді від 08 серпня 2023 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
У позові ОСОБА_1 просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо не складання протоколів про адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.06.2023 р., про невиконання ОСОБА_2 розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020 р. № 444 «Про визначення участі матері у вихованні дитини» та не сформування протоколів та інші матеріалів, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і не надіслання справи про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом не пізніше ніж через три робочі дні з дати складення протоколу до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення;
- зобов'язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію скласти протоколи про адміністративне правопорушення за частиною п'ятою статті 184 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.06.2023р., про невиконання ОСОБА_2 розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020р. № 444 «Про визначення участі матері у вихованні дитини», сформувати протоколи та інші матеріали, що стосуються адміністративного правопорушення в окрему справу і надіслати справу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020р. № 444 «Про визначення участі матері у вихованні дитини» визначено участь ОСОБА_2 у вихованні малолітнього ОСОБА_3 , проте останньою систематично не виконуються вищевказане розпорядження. Про невиконання вищевказаного розпорядження позивачем було повідомлено Печерську районну в місті Києві державної адміністрацію, проте, отримавши вищевказане повідомлення відповідач залишив його без відповідного реагування та не склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
Судом встановлено, що порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункти 1, 2, 8 частини 1 статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Предметом позову у даній справі є визнання незаконною бездіяльності Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною 5 статті 184 КУпАП та зобов'язання вчинити відповідні дії.
За змістом частин 1, 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Частиною 5 статті 184 КУпАП встановлено, що невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повноваженням на складання відповідного протоколу наділені органи опіки та піклування (стаття 255 КУпАП).
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та з огляду на положення статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Посилання ж скаржника на постанову Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі № 640/27480/20 є помилковим, оскільки у вказаній справі правовідносини виникли з інших підстав, а саме реалізації та захисту позивачем його особистих немайнових прав та інтересів, гарантованих СК України, зокрема щодо складання висновку про визначення місця проживання дитини.
Разом з тим, суд вважає необхідним звернути уваги скаржника на те, що складенню протоколу передує суб'єктивна оцінка особи, яка повноважна складати такий протокол, щодо вчинення адміністративного правопорушення. Така оцінка у подальшому перевіряється органом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення та встановлює факт наявності або відсутності у діях порушника складу правопорушення.
Розгляд же в окремому судовому порядку питання підстав для складення протоколу, передбачає оцінку та встановлення судом факту наявності такого порушення, чим порушується процедура притягнення до адміністративної відповідальності, що визначена КУпАП, а суд, який розглядає такий спір, без наявності відповідних повноважень, фактично підміняє як особу, яка складає протокол, так і, встановлюючи факт порушення, особу, яка приймає рішення про притягнення до відповідальності на підставі такого протоколу.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Межі дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень висвітлено у науковому висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (https://cutt.ly/MytovXC). Так, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Вжиття певних заходів реагування на певні виявлені факти, зокрема у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення, є правом, а не обов'язком уповноваженого суб'єкта, а визначення ним найбільш доцільного та ефективного засобу реагування за конкретних обставин, що склалися, належить до його виключної компетенції, що реалізується на власний розсуд шляхом обрання з кількох юридично допустимих заходів саме того, яке він вважає найкращим за таких обставин.
Отже, питання складення протоколу про адміністративне правопорушення відноситься до виключної компетенції уповноважених на це законом суб'єктів і є їх дискреційним повноваженням, у реалізацію якого суд не вправі втручатися, оскільки це суперечитиме принципу розподілу влади.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд, вважає за необхідне, роз'яснити позивачеві, що розгляд вказаної справи віднесено юрисдикції відповідного окружного адміністративного суду, визначеного за вибором позивача відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання (перебування, знаходження) або за місцезнаходженням відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 255, 256, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства до відповідного окружного адміністративного суду, визначеного за його вибором - за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання (перебування, знаходження) або за місцезнаходженням відповідача.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Л. Бусик